Made in Russia: російська зброя втрачає популярність у світі

Москва отримала черговий удар американських санкцій. Запровадити нові обмеження у Вашингтоні вирішили після отруєння у британському Солсбері екс-розвідника РФ Сергія Скрипаля та його доньки Юлії.

Держдеп США вимагає від Росії припинити використання біологічного та хімічного озброєння, що є порушенням міжнародного права. У Вашингтоні також хочуть отримати гарантії, що Москва більше не використовуватиме таку зброю. Окрім того, американці закликали Росію допустити на свою територію міжнародних експертів, які б засвідчили, що Москва припинила розробку та виробництво біологічної та хімічної зброї.

“Пакет Скрипаля”

Отже, нові санкції передбачають:

• США повністю відмовляються від торгівлі/обміну з Росією оборонними товарами чи військовими послугами. Американським компаніям заборонено експортувати в РФ будь-які боєприпаси, зброю чи військову техніку;
• Сполучені Штати більше не передаватимуть до РФ будь-які товари чи технології, що можуть нести небезпеку для самих американців. Під заборону потрапила низка товарів, що мають подвійне призначення (військове/мирне);
• Москва більше не отримуватиме кредитів, кредитних гарантій чи іншої фінансової допомоги від будь-якого департаменту, агенції чи урядової організації Сполучених Штатів, зокрема Експортно-імпортного банку США;
• Вашингтон більше не виділятиме Росії іноземну допомогу. Винятком може бути лише термінова гуманітарна допомога населенню – продукти, питна вода, медикаменти;
• Відтепер американці закривають усі потоки військового фінансування для Російської Федерації.

Ці обмеження діятимуть щонайменше рік. Через шість місяців, якщо вимоги не будуть виконані, Вашингтон планує посилити тиск. Під ударом може опинитися найбільший національний російський авіаперевізник “Аерофлот”, різноманітні енергетичні проекти РФ, а також можливе значне погіршення дипломатичних відносин.

У Кремлі заявили, що нові санкції їм не страшні. Відтепер недоступні товари подвійного призначення Росія купуватиме у країн Південно-Східної Азії. Однак явне невдоволення у Москві викликали обмеження пов’язані з торгівлею зброї. Очільник російського уряду Дмитро Медведєв назвав черговий пакет санкцій “повномасштабною економічною агресією”. Прем’єр пригрозив США: “У разі нових санкцій – Росія помститься політично, економічно та іншими методами”.

Лідери світового ринку зброї

Згідно з березневим звітом Стокгольмського інституту дослідження миру (SIPRI), найбільшим експортером зброї за останні п’ять років традиційно залишаються Сполучені Штати Америки. Вашингтон тримає 34% світового ринку озброєння. Другу сходинку посіла Російська Федерація, яка має 22%. Закривають п’ятірку лідерів – Франція (6,7%), Німеччина (5,8%) та Китай (5,7%).

Через нові санкції Російська Федерація може втратити передові позиції серед країн-торговців зброєю. Останні обмеження Вашингтону стосуються не тільки прямої торгівлі між двома країнами. Американці чітко дали зрозуміти, що будь-яка інша країна, яка купує зброю у Росії, ризикує також зазнати санкцій з боку США.

Однак Сенат США дозволив президенту не запроваджувати санкції щодо країн, які купують зброю в Росії й у той самий час прагнуть мати тісніші зв’язки зі Сполученими Штатами. Так американці вивели своїх партнерів з-під санкційного удару. Насамперед це рішення стосується Індії, Індонезії та В’єтнаму. Проте Вашингтон наполегливо радить цим країнам утриматись від нових замовлень російського озброєння. США запевняють, що готові замінити товари з РФ власною продукцією.

“Росія має заплатити за свою агресивну поведінку, але покарання не має застосовуватися до союзників США або інших країн, з якими Вашингтон розвиває зв’язки. Таке рішення буде корисним лише для США та країн, які прагнуть продовжувати відносини у сфері безпеки з Вашингтоном”, – пояснив міністр оборони США Джеймс Меттіс.

Проте тиск на Туреччину, яка хоче купити російську зброю, все ще продовжується. Остаточна угода про купівлю-продаж чотирьох дивізіонів ЗРК С-400 “Триумф” поки не підписана. Проте, навіть якщо це станеться, 55% від загальної суми (2,5 мільярда доларів) угоди складе російський кредит виданий Анкарі.

Вашингтон хоче, щоб держави, які купують зброю у росіян, знайшли інших постачальників. Під тиском Заходу останніми роками Росія продовжує втрачати оберти на світовому ринку озброєння. Активно цей процес розпочався після анексії Криму, окупації частини Донбасу та введення військ РФ у Сирію.

Скільки Москва заробляє на оборонному експорті

З 2013 року Росія продає зброю 47 державам світу (США 98-и). Оборонна продукція – це близько 4% від загального експорту РФ. Основними клієнтами росіян, які забирають на себе 58% від усього експорту зброї, є Індія (39%), Китай (11%) та В’єтнам (8%). Серед головних покупців також Алжир та Венесуела.

Близько 50% від усього експорту оборонної продукції РФ припадає на авіацію. Іноземці у великих кількостях закуповують російські багатоцільові гелікоптери та військові літаки. Товари для сухопутних військ займають четверту частину замовлень, 11% оборонного експорту припадає на військово-морський сегмент, а ще 10% на протиповітряну оборону.

Зображення: SIPRI

1 з 2

За даними SIPRI, хоч світові продажі зброї в період з 2013 по 2017 роки зросли на 10% (у порівнянні з 2008-2012 роками), експорт озброєнь з Росії за цей період знизився на 7,1%. Головні причини падіння продажів Росії – зниження цін на нафту і газ, європейські та американські санкції.

Водночас російський прем’єр Дмитро Медведєв стверджує, що прибуток РФ від продажу зброї у перспективі може зрости до 20 мільярдів доларів на рік. Однак країн, які бажають закупатися у росіян, стає все менше.

Що чекає російський ринок озброєнь

Традиційний потік російської зброї до Азії нині зберігається на звичному рівні, але старі замовлення майже вичерпані. Ірак та Китай нині активно закуповують іноземну військову техніку, досліджують, а потім копіюють та намагаються налагодити власне виробництво. Пекіну від Москви найближчим часом ще буде потрібна певна кількість технологічних виробів та важливих компонентів укомплектування військової техніки, тому Китай буде і надалі купуватиме в Росії тільки те, що поки не в змозі випускати сам. Однак список таких виробів продовжує скорочуватись.

Кремль в Азії покладає великі надії на Індію. І хоча вона вже багато років є лідером серед покупців російської зброї, однак за весь 2017 рік країни не підписали значних контрактів, як це було раніше. Індійці нині намагаються налагодити власне виробництво, а спільні з Росією проекти щодо створення нових винищувачів так і не просуваються. Росія постачає зброю до Індії переважно за старими угодам.

https://www.youtube.com/watch?v=DaZerXrQjKo&feature=youtu.be

Ринок у Східній Європі Москва втрачає ще з 90-х. Сьогодні навіть ті мізерні залишки співробітництва, які залишились після розвалу СРСР, з 2014 року стрімко зникають через санкції. Цей і без того невеликий ринок представлений в основному сервісом та продажем запчастин для радянської техніки, якої у регіоні збереглось чимало.

У Латинській Америці лідером серед покупців зброї РФ є Венесуела. Країну продовжує пожирати економічна криза, а тому найближчим часом очікується лише скорочення оборонних замовлень від Каракаса. Інші країни регіону в основному закуповують бронетранспортери та гелікоптери, однак контрактів на нові постачання з Москвою підписувати ніхто не поспішає.

Залишається Африка. Третину всієї зброї на цей материк привозять саме з Росії, однак Москва має значні проблеми з платоспроможністю деяких своїх клієнтів. Найбільшими покупцями для РФ тут є Алжир, Єгипет, Уганда, Малі та Судан. Найбагатші країни Африки (нафтові експортери Гвінейської затоки та ПАР) не цікавляться російськими арсеналами і закуповують зброю деінде.

Найбільшими конкурентами Росії на світовому ринку озброєнь сьогодні є Франція і Китай. Париж та Пекін пропонують світу ту ж саму різноманітність продукції, що і Російська Федерація. Окрім того, поки РФ втрачає позиції, Франція та Китай продовжують збільшувати продаж своїх озброєнь за кордон. Німеччина не може похвалитись збільшенням оборонного експорту. Навпаки – експерти SIPRI відзначають значне скорочення продажів німецької зброї. Потенційно серйозними опонентами для Росії є Туреччина і Південна Корея, які збільшують свої закордонні поставки. Ці країни можуть перебрати частину замовлень на Близькому Сході та Азії.

У травні цього року директор Федеральної служби по військово-технічному співробітництву Росії Дмитро Шагаєв заявив, що РФ ще має портфель експортних замовлень на військову техніку і зброю на 40 мільярдів доларів (влітку 2017-го було 47-50 мільярдів). Старі угоди дозволить Росії ще деякий час утримувати високі позиції у світовому рейтингу експортерів зброї. Однак все вказує на те, що Росія із топів все ж таки вилетить: тиск санкцій, втрата клієнтів та відсутність нових замовлень не минуть без сліду.

Артем Голуб, “Український інтерес”