Китайці клонували мавпу. Це вважалося неможливим з 1996 року, коли шотландець Йен Вілмут вивів славнозвісну вівцю Доллі. Але генетики не здавалися, і от маємо результат – двох макак на ім’я Чжун Чжун та Хуа Хуа (“чжунхуа” означає “китайський народ”). Наступний можливий крок – клонувати людину, яка, до речі, належить до ряду приматів. Але вчені Китайської академії наук запевняють, що не робитимуть цього – мовляв, неетично. З іншого боку, ніхто не скасовував угоди на чорному ринку. Багатії викладатимуть кругленькі суми, щоб мати таку собі страховку, бо клон, насамперед, – це ідеальний донор органів та тканин. Вчені, переслідуючи шляхетну мету, відкрили чергову скриньку Пандори.

Чжун Чжун та Хуа Хуа

Після Доллі вчені наче сказилися – почали клонувати всіх підряд: котів, собак, гризунів, корів. Армія клонів впевнено поповнювалася, дослідники захищали чергові дисертації, але клонувати мавпу так і не вдавалося. У 2003 році вчені з Університету Піттсбурга (штат Пенсильванія, США) взяли 716 яйцеклітин та намагалися вивести з них хоча б одного клона. У них нічого не вийшло, тому вони заявили, що приматів неможливо клонувати тим способом, який використовувся при створені Доллі та інших.

Йен Вілмут використав методику пересадки ядер соматичних клітин. Це коли беруть ядро соматичної, тобто не статевої клітини дорослого об’єкта та поміщають його в яйцеклітину, з якої видалили власне ядро. Технологію випробували у 1952 році американці Роберт Брігз та Джозеф Кінг – їм вдалося клонувати жабу. Китайцям знадобилося три роки, щоб методика запрацювала на мавпах. Вони спромоглися пришвидшити процес переносу ядра в пусту яйцеклітину, що зменшило вірогідність відторгнення. А також китайські вчені розробили коктейль із ферментів, який захищає від ушкоджень білкову оболонку, і змушує яйцеклітину ділитися. Вони взяли 127 яйцеклітин, з яких 109 розвинулися в ембріони. 79 ембріонів підсадили 21 сурогатній матері, але тільки шестеро з них завагітніли. Врешті-решт лише двоє мавпенят народилися живими. Китайські спеціалісти стверджують, що клонування з їх нововведеннями може бути успішним у кожному третьому випадку.

“На нас чекала безліч невдач, поки ми спромоглися клонувати мавпу”, – розповів провідний автор дослідження Цян Сунь. Зараз Чжун Чжуну та Хуа Хуа дев’ять та сім тижнів. Вони розвиваються так само, як у цьому віці розвиваються їх неклоновані родичі. Тваринки здорові і не мають ніяких паталогій.

Чжун Чжун та Хуа Хуа здорові та нормально розвиваються. Фото: Chinese Academy of Sciences/Reuters/Scanpix/LETA
Чжун Чжун і Хуа Хуа здорові та нормально розвиваються. Фото: Chinese Academy of Sciences/Reuters/Scanpix/LETA

На генетично ідентичних мавпенят чекає велике майбутнє. Вчені хочуть вивчати на них захворювання мозку, імунні та онкологічні захворювання, порушення метаболізму, а також досліджувати ефективність відповідних ліків. Біологи вже шліфують свою методику, бо вона може знадобитися в інших лабораторіях.

Ігри в Бога

Поки науковий світ святкує та планує майбутні перемоги над раком і СНІДом, у канцелярії Бога на землі вже обурюються, мовляв, експеримент китайців загрожує людському роду. Відповідну заяву зробив теолог, експерт Ватикану з питань біоетики кардинал Еліо Сгречча. Він нагадав, що Святий Престол рішуче засуджує клонування людини, але чіткої офіційної позиції щодо клонування тварин Церква раніше не мала, покладаючись на авторитет учених.

“Перехід від вівці Доллі до мавп – найбільш близьких до людини приматів – це справжнісіньке зазіхання на майбутнє всього людства”, – наголосив кардинал новинному агентству AdnKronos.

Дослідники стверджують, що не збираються клонувати людину. Вони навіть хочуть, щоб наукова спільнота винесла на обговорення питання про допустимі межі клонування. Кволе обговорення на неофіційному рівні вже почалося – колеги китайських науковців публікують свої думки щодо етичної сторони цієї теми.

“Створення клонованої дитини без вагомих причин справді принижує те, що означає бути людиною”, – переконана Марсі Дарновскі, виконавчий директор Центру генетики та суспільства.

“Клонування однієї індивідуальності у подобі іншої – це різновид приниження такої важливої речі як особистість”, – наголошує декан Гарвардської медичної школи, доктор Джордж Дейлі. Він не виключає, що в світі знайдеться такий собі “доктор Франкенштейн”, який спробує клонувати людину. І це при тому, що у багатьох країнах подібні експерименти заборонені на законодавчому рівні.

З іншого боку, клонування, на відміну від абортів, створює нове життя, що вписується у релігійну концепцію “Плодіться й розмножуйтеся”. Хто б там не створив людей – Бог чи еволюція, вони дали нашому виду все, щоб розмножуватися природним способом. А втручання сторонніх людей у цей процес віддає євгеністичними програмами Третього Райху. І сюди також відноситься екстракорпоральне запліднення, коли яйцеклітину запліднюють поза межами організму. Звісно, це дозволяє хворим на безпліддя отримати потомство, але наскільки етичне запліднення у пробірці? Той самий Ватикан вважає його аморальним, попри те що завдяки ЕКО народилося вже понад п’ять мільйонів людей.

Люди з пробірки

Фауст в компанії Мефістофеля створює в колбі гомункула. Ілюстрація: Франц Ксав’єр Слімм, 1899 рік

Ми стоїмо на порозі моменту, коли створення нових людей відбуватиметься не у спальнях при зачинених дверях, а в стерильних лабораторіях під наглядом дипломованих спеціалістів. Ви зможете замовити будь-які характеристики майбутньої дитини – стать, бажаний колір очей, волосся, шкіри, бажані зріст та вагу. Хочете, щоб ваша дитина стала відомим спортсменом? Будь ласка, експерти підкорегують її фізичні показники. Хочете виростити Нобелевського лауреата? І це не проблема, вистачить кількох генетичних модифікацій. Звучить як фантастика, але ні.

Китайці при клонуванні мавпи брали ядро з фібробластів – це такі клітини, які формують сполучну тканину організму. Учені кажуть, що фібробласти добре піддаються модифікаціям. Тому логічно змінювати генетичний код клонованих мавп у майбутньому заради досліджень. Тим паче, що у 2016 році вчені зробили ГМО-свиней, які потенційно не хворіють на африканську чуму. А для цього знадобилося змінити всього п’ять “літер” ДНК-коду в одному з генів. Що заважає у такий спосіб обрати колір очей для дитини?

Далі – більше. Можна обійти синдром Дауна, аутизм, гемофілію, ДЦП. Показники дитячої смертності зведуться майже до нуля. З одного боку – це перемога, з іншого – це підриває основу буття – природний добір. Та й як би цинічно це не звучало, але з порядку денного не знімається питання перенаселення. Очевидно, що як тільки технологія стане масовою, на планеті почнеться “бебі-бум”. Врешті-решт державам, тій самій ООН доведеться вводити спеціальну політику на кшталт тієї, що протягом 38 років панувала в Китаї.

Від 1978 року, коли китайський уряд запровадив програму “Одна родина – одна дитина”, до 2016 року, коли програму скасували, вдалося запобігти 400 мільйонам народжень (населення майже 10 сучасних Україн).

Нинішні технології дозволяють у прямому сенсі створювати людей в лабораторії. У середині 1990-х років японський вчений Йосінорі Кувабара створив прототип штучної матки, в якому навіть виростив козлика. Щоправда йому так і не вдалося отримати живу тваринку із своєї інфернальної машини, але філадельфійські колеги нещодавно вдосконалили агрегат. Вони спромоглися “доносити” зародки ягнят, яким було 105-120 днів, що відповідає 22-24 тижню людської вагітності. Тобто наразі наука може рятувати недоношених п’ятимісячних немовлят.

Штучна матка, у якій вчені "доношували" ягнят. Зображення: Emily A./Partridge et al. Nature Communications, 2017

Ще в 1924 році біолог Джон Холдей стверджував, що до 2074 року лише 30% дітей будуть виношувати матері. Цікаво, що перший інкубатор для недоношених дітей виготовив французький акушер Стефан Тарн’є у 1880 році. З того часу наука зробила гігантський крок вперед. Але ж штучна матка остаточно знищить інститут сім’ї, а це неминуче призведе до загибелі суспільства, бо родина – його основа.

Голова професора Доуеля

Навіть якщо вчені вже завтра почнуть клонувати людей, технології, яка б дозволила створити клона одного віку з оригіналом не існує. Клона так само треба виносити, народити та виростити, а отже він ніяк не перетвориться у допельгангера – злобного двійника, який вбиває оригінал та займає його місце. Окрім того, неможливо перенести спогади з однієї голови в іншу. Простіше перенести голову. І тут на сцені науки на грані фолу з’являється італієць Серджіо Канаверо, який навчився пересаджувати голови.

Трансплантацію голови успішно проводили на мишах, собаках, мавпах ще у 1950-х роках. Канаверо у листопаді 2017 року успішно пересадив голову людини від одного мерця іншому. Він мав пересадити голову росіянина Валерія Спиридонова, який страждає від тяжкої форми м’язової атрофії, але проект поки що заморожений через гроші. До речі, досліди італійця фінансує Китай.

Отже, вчені наблизилися до безсмертя: робимо клона, ростимо його здоровим, а коли приходить час – пересаджуємо голову оригінала на молоде тіло. Аморально, але практично.

Звісно звичайні люди навряд чи будуть вдаватися до таких процедур, а от якісь диктатори, багатії – охоче. Девід Рокфеллер дожив до 101 року. Йому сім разів пересаджували серце, двічі – нирки. Врешті-решт він помер у березні минулого року уві сні через зупинку останнього серця, яке він отримав наприкінці 2016 року. Простіше було пересадити голову члена Більдербергського клуба, ніж шукати для нього донорські серця. Тим паче, що донорські органи можуть відторгатися, людям з пересадками доводиться усе життя приймати спеціальні препарати, щоб цього не сталося. З клонами досліди Серджіо Канаверо отримають друге дихання, бо на генетичному рівні тіла і голови будуть ідентичними.

Видихайте

Будь ласка якшо матимете можливість покладіть квіти на могилу Елджернона на задньому подвір’ї*

Звісно, що все написане – згущення барв. Ніяких ферм по вирощуванню клонів у штучних матках ми не побачимо, хоча б тому, що це складний та витратний процес. Вівця Доллі, безсумнівно, стала проривом у науковому світі, але якихось суттєвих змін у людську повсякденність її поява не внесла. У 2000-х роках Вілмут зізнався, що його експеримент міг відбутися з помилкою. Поява мавпенят Чжун Чжуна та Хуа Хуа можливість цієї помилки спростували.

Окрім того, ми маємо Загальну декларацію про геном людини та права людини, яка визнає унікальність людського геному. Оці всі парацельсівські досліди щодо вирощування людей в ретортах та пошуку філософського каменю тягнуться із Середньовіччя, але вони й досі не мали успіху.

Клоновані мавпи дійсно дозволять вченим наблизитися до розуміння процесів походження захворювань, вони дійсно можуть допомогти побороти рак, СНІД та хворобу Альцгеймера. Можливо, досліди на клонованих мавпах продовжать середню тривалість життя людей. Просто відкритим лишається етична сторона питання – чому заради власної вигоди ми експериментуємо з іншими видами? Але без таких експериментів ми б досі не мали ані космосу, ані знань про рефлекси. Перші згадки про досліди над тваринами зустрічаються ще у древніх греків, а сьогодні в дослідах щороку використовують 50-100 мільйонів хребетних тварин. Майже всі досягнення медицини XX століття так чи інакше пов’язані з дослідами над тваринами.

Прогрес не спинити, а він далекий від таких понять як мораль та етика. І якщо науковцям потрібно буде клонувати людину – вони це зроблять без жодних вагань. Чи дарма вони розкопували могили в епоху Просвітництва?

Владислав Недашківський, “Український інтерес”


*”Квіти для Елджернона” Деніела Кіза цитуються за перекладом Віктора Шовкуна

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram