Щороку у світі донори здають близько 112,5 мільйона доз крові або її компонентів. Щоб максимально підвищити цей показник і забезпечити необхідною кількістю крові тих, хто її потребує, 14 червня відзначається Всесвітній день донора крові. Його проводять також, щоб подякувати тим, хто безоплатно віддає частинку себе, стимулювати добровільне донорство й поширити інформацію про нього. Щоразу цей день має свою тему. У 2019 році – “Безпечна кров для всіх”, у 2020 – “Безпечна кров рятує життя”.

Хто може бути донором?

Донором може бути будь-яка людина, яка є дієздатним громадянином України та досягла повноліття. Попередньо треба пройти медичне обстеження, щоб переконатись у відсутності протипоказань. Важливо пам’ятати, що взяття крові не має нашкодити донору, тому встановлені також межі допустимої ваги людини.

Що отримують донори?

Наша країна гарантує таким людям пільги та відповідні права, відповідно до закону “Про донорство крові та її компонентів”. До цих пільг входять:

  • у день здачі крові(або її компонентів) та у день медичного обстеження донор звільняється від від роботи на підприємстві, в установі тощо. Студенти вишів і професійних навчально-виховних закладів у ці дні звільняються від занять;
  • після кожної здачі крові донору додається додатковий день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку;
  • у день донорства людина забезпечується безоплатним сніданком й обідом коштом закладу охорони здоров’я, що здійснює взяття крові;
  • донорам, які протягом року безоплатно здали кров у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, допомога по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з захворюванням виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи;
  • учням, студентам, які протягом року безоплатно здали кров у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, надається право на одержання грошової допомоги у розмірі 25% встановленої у навчальному закладі стипендії.

Як стати донором?

Щоб стати донором, потрібно звернутись у найближчу станцію переливання крові чи в центр крові. Або ж можна зареєструватися на сайті автоматизованої системи рекрутингу й управління донорами крові – ДонорUA. Це проєкт, який був створений у співпраці ВМГО “Асоціація молодих донорів України” та української ІТ-компанії DevRain.

Вікторія Самошина, менеджерка проєктів ДонорUA, розповідає: “Співзасновниками проєкту є Ірина Славінська й Олександр Краковецький. Вони зустрілися п’ять років тому на одному з хакатонів у Києві, куди Олександр прийшов зі своїм окремим проєктом, а Ірина – шукати однодумців для вирішення проблем у сфері донорства крові. Тоді жінка вже була членом ВМГО “Асоціація молодих донорів України”. Вона завжди повторює, що хоче бути не частиною проблеми, а частиною рішення. Ірина мала ідею і бажання змінити наявні підходи у сфері, а Олександр, як IT-експерт, допоміг створити, розвинути та вивести ДонорUA на той рівень, де він є зараз”.

Сама Вікторія про донорство знала небагато, поки в березні цього року не почала працювати в організації.

“Спершу почула про донорство крові в університеті, у нас була якась акція з його популяризації. Я зацікавилась, пішла здавати кров. Це був цікавий досвід для тодішньої мене-студентки й можливість допомогти іншим. А зараз, працюючи в ДонорUA і переживши ситуації, коли моїм знайомим була потрібна донорська кров, я розумію, що донорство – це той необхідний мінімум, який повинен виконувати якщо не кожен українець, то хоча би більшість наших співгромадян, оскільки донорська кров потрібна щодня сотням тисяч людей в Україні. У кожного з них індивідуальні потреби, але рішення одне – кров, компоненти крові, або ліки, які з них зроблені. На жаль, в Україні часто не вистачає донорської крові. Мало стати донором один раз за життя і більше не повертатись у центр крові, важливо, щоб донор був регулярним. Це зменшує ризик поширення інфекцій через кров і загалом підтримує систему крові в нормальному стані”, – каже вона.

Карантин, який був уведений 13 березня для запобіганню поширення COVID-19, вплинув не тільки на повсякденне життя українців, розповідає Вікторія, а й на донорство:

“Я дуже добре відчула, як інтенсивно працює механізм ДонорUA у карантин. Останнім часом ми запустили багато нових проєктів і процесів. Один із найгучніших таких проєктів, який ми реалізуємо разом із фундацією “Варто жити” – #таксідлядонора. Основною умовою для отримання #таксідлядонора є реєстрація на ДонорUA. Цілком можливо, що саме через #таксідлядонора в березні й квітні 2020 року ми мали найбільшу кількість реєстрацій на платформі за всю історію ДонорUA.

#таксідлядонора – це результат спільних зусиль фундації “Варто жити” та ДонорUA, втілений у життя за допомоги компаній “Uklon” і “WOG”. Основна його мета – не допустити дефіциту донорської крові через зупинку громадського транспорту в період карантину. У пілотному режимі акція почала діяти ще з 25 березня, а вже 30 відбувся офіційний запуск. Розгортали акцію поступово. Починали із 7 міст: Київ, Львів, Запоріжжя, Дніпро, Полтава, Одеса, Харків. Із 13 квітня запустили #таксідлядонора ще в 6 містах: Суми, Кривий Ріг, Вінниця, Івано-Франківськ, Чернігів і Миколаїв. А вже 25 квітня додали решту (ще 13) міст. #таксідлядонора доступне у 26 містах України. У 15 з них завдяки “Uklon” (ми даємо людям 2 промокоди номіналом 120 гривень, щоб донори поїхали в центр крові й назад), ще в 11 містах (де не працює сервіс “Uklon”) ми самостійно викликаємо машини кожному донору. Це стало можливим завдяки коштам, що ми зібрали завдяки небайдужим українцям у межах краудфандингової кампанії #таксідлядонора. Плануємо закінчити цей проєкт разом із кінцем карантину. За останні два тижні попит на #таксідлядонора трішки спав (функціонує громадський транспорт), але з наближенням дня донора, люди дещо активізувались. Станом на 11 червня послугою скористались 1 398 людей у 26 містах України”.

Історії донорів

Наталія Половинка відгукується так про свій досвід: “Мені дуже хотілося бути донором, і ця мрія була давно, ще із студентських років. Але я боялася сама йти в центр крові. І десь тиждень тому я вмовила подружок, які вже давно є донорами, піти зі мною за компанію, для підтримки. Уперше здавати кров я прийшла вчора на станцію переливання крові. Мої рідні, друзі були в шоці, бо дізналися про це вже через фото в Instagram чи по телефону від мене. Я тихенько, нікому не кажучи, пішла туди. Але всі добре до цього віднеслися, і тепер дехто навіть каже, що також хоче стати донором. Мені просто хотілося зробити добру справу й спробувати себе в новій ролі. А як сказали, що в мене IV група крові, рідкісна, то бажання здавати кров/плазму виросло ще більше ніж було. Варто також сказати, що можна здавати кров як платно, так і безоплатно. Сума залежить від того, що здавати й скільки. Після кожної здачі надають довідку для вихідного дня, і його можна використати коли хочеш. Донорам надається знижка 5% у лабораторії Сінево, а також 50% знижки на деякі аналізи у Сінево”.

Катерина Охременко розповідає: “Десь на початку грудня минулого року я прочитала новину, що Чернігівському центру служби крові потрібні донори через нестачу запасів багатьох груп (я навчаюсь у Чернігові, тому моя перша донація була тут). Попередньо дізнавшись всі нюанси, я підготувала свій організм до здачі крові й уже зранку 10 грудня була знову на порозі центру, повністю готова до рятування життів. Та моє бажання рятувати життя таким способом бере початок іще в дитинстві, тому, маючи можливість, я прийняла рішення стати донором, не вагаючись. Мої друзі та рідні не засуджували мого рішення, а навіть підтримали. Декотрі з них також приєдналися до донорського руху. Я здаю кров безкоштовно для порятунку життів. Вважаю, якщо рятувати життя, то варто робити це благородно. Врешті-решт, я – донор, а не заробітчанин. Хоча здачу крові за кошти не засуджую, бо краще рятувати життя за гроші ніж нічого не робити. Розмірами винагород за кров або її компоненти навіть не цікавлюсь”.

Донорство крові продовжує життя, тому не забувайте про тих, хто рятує інших, і самі ставайте героями.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram