Нарешті Львів може видихнути та перейти у свій розміреніший і спокійніший ритм життя – головний культурний фестиваль року – цього разу вже 26-й “Book Forum” завершився. Комунальники в посиленому режимі прибирають центр міста, організатори, видавці, ресторатори, “Укрзалізниця” та власники квартир, готелів, хостелів підраховують свої прибутки, а читачі постять у соцмережах фото нових книг з автографами їхніх авторів. Кожен учасник Львівського форуму підсумовує не лише свої враження, а й уже сьогодні приймає рішення щодо наступного року – бути чи не бути до нього причетним?

Сумніви та перспективи

У тих, хто на Форумі вперше, від кількості пропозицій як відвідати презентації, так і придбати літературу на будь-який смак, розбігаються очі. Утім, деякі постійні учасники форуму відмічають, що потік читачів помітно зменшився, як і кількість видавництв, які сюди щороку приїздили. Хоча культурна подія вже стала доброю традицією і притягнула читаючу публіку з усієї України. Ще за місяць до відкриття на ці дні були заздалегідь заброньовані чи не всі номери в готелях середнього класу й зняті квартири. Причому – за подвійну плату. Із поїздів до Палацу мистецтв, де базувався Форум видавців, прямували цілі групи людей, розпитуючи в перехожих дорогу.

Якщо на Львівський форум приїхати в будні, то можна спокійно і без штовханини пройтися книжковим міжряддям і вдумливо погортати будь-яку книгу. Для відвідувачів це зручно, а от видавці цим явно занепокоєні. Братів Капранових можна упізнати ще здалеку. На капоті зеленого запорожця-кабріолета викладена їхня добірка книг. Капранови явно нудьгують, як і їхні сусіди з інших видавництв.

“Раніше тут і до Антіна Мухарського черга стояла, а тепер і він сидить – сумує. На жаль, видавці між собою уже всерйоз говорять, чи варто сюди їхати наступного року. У всіх спостерігається падіння продажів приблизно у 1,5-2 рази. А це вже ставить під сумнів сенс брати участь у Форумі. Раніше вся ця територія була заставлена наметами, тут вони стояли у два ряди, однак сьогодні кількість видавництв-учасників менша 200, проти 500-600, як було колись. Скрізь розміщені ятки від одних і тих самих видавництв. Та й відвідувачу немає смислу сюди йти, бо ті ж самі книги можна побачити в будь-якій книгарні і не платити за вхід на територію ярмарку. Нам дуже сумно, але Форум видавців програв спочатку “Мистецькому Арсеналу”, а тепер уже й іншим книжковим фестивалям. Ми бачимо, що ту кількість книг, яку продаємо тут, реалізовуємо під час зустрічей із читачами в бібліотеках”, – розповів Віталій Капранов, додавши, що взагалі участь у Форумі – дуже витратна. Адже треба покрити витрати і за проживання, і харчування та дорогу, ще й немалий внесок за право продавати тут книги треба заплатити організаторам. До всього – собівартість друку книг зараз дуже висока. Тож література наразі стала дорогим задоволенням, і вже сам цей факт урізає можливості багатьом українцям її купувати.

Події на розрив

Львівський “Book Forum” умовно можна поділити на два основних напрямки – книжковий ярмарок та літературний фестиваль.

Ті, хто хотів побачити на власні очі та поспілкуватися з відомими і не дуже майстрами слова, відразу прямував до книжкових яток. Якщо таланило, то біля книжкових розкладок можна було застати Івана Малковича, Оксану Забужко, Марію Матіос, Андрія Куркова, Івана Андрусяка, Ірен Роздобудько, братів Капранових, Сергія Жадана та інших, придбати книгу з автографом і навіть сфотографуватися з улюбленими письменниками. Менше уваги припадало талановитим, але нерозкрученим авторам. Вони також були готові до автограф-сесій, однак більш сором’язливі просто тихо сиділи біля видавців, чекаючи, коли бодай хтось зверне увагу на їхні твори, а сміливіші без тіні сумніву зазивали до своїх книг, мало не хапаючи потенційних читачів за рукава, цитували їм серед гамору фрагменти власних поем, переказували сюжети нових романів, навіть пропонували сфотографуватися з автоматом у руках, і намагалися не реагувати, коли перехожі зніяковіло повертали книги на стелажі й прямували далі.

Ті ж, хто бажали почути своїх улюблених літераторів більше і не серед суєти торгових яток, розшукували потрібні імена у спеціально виданій до Форуму брошурці на півсотні сторінок, і бігали з однієї вулиці на іншу, розриваючись між різними та однаково цікавими для них презентаціями. А програма фестивалю була несамовито насичена подіями і розрослася аж до понад 20 тематичних напрямків і більше 700 літературних зустрічей, презентацій, майстер-класів на понад 40 локаціях міста.

“Майже кожен, хто хотів представити свою творчість, цього року мав таку змогу. Однак заповнені глядачами зали були далеко не в кожного автора – люди не могли одночасно потрапити в різні місця. Заповнені зали були лише в топових письменників”, – зауважив молодий поет і прозаїк, неодноразовий лауреат Міжнародного літературного конкурсу “Коронація слова” Олександр Козинець, який приїхав із Києва, щоб презентувати збірку оповідань “Терра інклюзія 2019”. До слова, ця подія чомусь відбувалася на другому поверсі бібліотеки, куди люди з обмеженими фізичними можливостями дійти не змогли б при всьому своєму бажанні.

Причетність до найкращих

Уже традиційно організатори Форуму акцентують увагу на тій чи іншій темі. Цьогорічною темою стало відшукування причетного, на що організаторів надихнув однойменний вірш Грицька Чубая, якому цьогоріч виповнюється 70 років від дня народження.

“Лишитися тут означає бути причетним”. Це просте твердження, яке, насправді, може слугувати місцем для початку наших пошуків. Очевидно, причетних слід шукати саме серед тих, хто лишається тут, – виголосив у своїй промові під час офіційного відкриття “Форуму видавців 2019” 18 вересня у Львівській обласній філармонії український письменник Сергій Жадан. – Я говорю, звісно, не про географію. Я говорю про тих, хто лишається при своїй справі, при сказаному, при вчиненому, про тих, хто не відмовляється від себе, від свого місця, від свого голосу. Ми всі лишилися тут, а отже нам ідеться про продовження своїх пошуків, про продовження цієї мандрівки, про подальшу роботу, про подальше відчуття свого. Бібліотекарі, продавці в книгарнях, організатори різного рівня незатребуваності й непочутості літературних фестивалів – публіка, яка не дає шансів зникнути цій химерній і примарній території пошуків та знахідок”.

Знаковими подіями цьогорічного Форуму було визначення переможців Best Book Award. Учасниками конкурсу стало понад 100 видавців, надіславши для розгляду 465 книг. Церемонію нагородження провели 19 вересня в конференц-залі Палацу мистецтв у Львові. Гран-прі отримав Василь Косів за книгу “Українська ідентичність у графічному дизайні 1945-1989 років” (видавництво “Родовід”).

Читайте також: У Львові визначилися із переможцями премії “BookForum Best Book Award”

Також оголосили переможців щорічної всеукраїнської літературної нагороди “Премія міста літератури ЮНЕСКО”, яку присуджують автору або перекладачеві за оригінальний чи перекладний художній твір українською мовою. До фіналу потрапили 12 видань.

Нагородили й лауреатів конкурсу Фонду Лесі та Петра Ковалевих (США). У номінації “Поезія” відзначена Наталія Бельченко за збірку своїх віршів “Знаки і знади” (видавництво “Дух і Літера”), а в номінації “Проза” – книга Катерини Калитко “Земля Загублених, або Маленькі страшні казки” (“Видавництво Старого Лева”).

“Усі, хто вміє і любить читати, чудово знають, що осінь до Львова приходить тільки після Форуму. Якою б не була погода назовні, книжкова погода буде дуже гарячою. Вперше я буду спостерігати за “Book Forum” ззовні, а не з середини, але переконана, що всі ті цінності, які були закладені мною впродовж 25 років, будуть зберігатися завжди. Це – свобода, гуманізм, толерантність. Команда працює над розвитком книжкового ринку, розвитком людського капіталу завдяки всьому тому, що роблять видавці, автори та бібліотекарі. Дуже радію, що цю ініціативу щороку підтримує все більше і більше людей”, – зазначила засновниця “Book Forum” Олександра Коваль.

Нагадаємо, “Книжковий форум” – найбільший ярмарок української книги та один із наймасовіших заходів такого штибу в Східній Європі. Безпосередніми учасниками його подій стало понад 1 000 авторів, а також на нього приїхали письменники з-понад 30 країн світу.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram