Легалізація проституції: чому ця тема є важливою

Для українського суспільства тема легалізації проституції надзвичайно дражлива, вона завжди викликає бурхливе обговорення та емоційні спалахи. Деякі впевнені, що легалізація проституції – це ганебне рішення, яке призведе до деградації суспільства, всеосяжної розпусти, руйнування моральних норм. Дехто переконаний, що узаконення заохочуватиме молодих дівчаток кидати школи, університети та займатися цією професією. Дехто говорить, що варто її всіляко забороняти. Проте це стосується імовірніше сфери фантастики, аніж реального життя. Боротися з проституцією – це, як розганяти хмари руками з вигуками “геть із мого міста!”. Це безглуздо.

Наразі проституція є протизаконною дією, що визначено статтями 302 Кримінального кодексу України та 181-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проте ні заборони, ні погрози їй не страшні. Вона є однією з найуспішніших сегментів тіньової економіки.

Є й ті, хто впевнений у необхідності легалізувати проституцію. Про це зокрема говорять юристи та політичні експерти. Адвокат Дмитро Богуславский зазначає, що не варто ховати голову в пісок та вдавати, що проституції не існує.

“Вона з’явилася багато тисячоліть тому, пережила безліч диктаторських режимів (включно з СРСР), і ще багато чого переживе. Від легалізації проституції є кілька позитивних моментів. Це призведе до захисту працівників та працівниць секс-індустрії. Це стосується як соціального та пенсійного, так і поліцейського захисту (зараз є складнощі щодо пояснень, де людина працює й чому на неї здійснився напад тощо). Легалізація проституції – це скасування безоплатної роботи на “кришуванні” всіх видів (від бандитів до поліції). Це медичний захист працівників та клієнтів. Також це податки, які точно не будуть зайвими, та контроль держави. Також це можливість легальної сексуальної освіти”, – каже він.

Політичний експерт Олексій Мінаков переконаний, що легалізації проституції здебільшого остерігаються через те, що вона асоціюється з чимось негативним та аморальним.

“Це наслідок виховання та пропаганди Радянського Союзу, де таке засуджувалось. Українці ніби заплющують очі на те, що проституція є, що це тіньовий ринок. Найкращим рішенням було би її легалізувати, зробити безпечнішою та отримувати додаткові надходження до бюджету”, – переконаний Мінаков.

Політтехнолог Олег Постернак також зазначає, що дискусії щодо легалізації проституції показують консервативну ментальність українства.

“Додає впливу й релігія, що зумовлює ухил до традиційної моральності. Однак суспільство не стоїть на місці, і країна змінюється разом зі світом. Я вже мовчу про економічний ефект від легалізації, щоправда потрібно розуміти, що він буде не миттєвим. Секс-індустрія – одна з найбільших сфер розваг у будь-якій країні, відтак легалізація надання секс-послуг буде засобом детінізації цього ринку. Водночас буде негативна реакція націоналістичних кіл, деяких християнських конфесій, які не сприймають такі нововведення”, – розповів Олег Постернак.

Отже, якщо перевести легалізацію проституції із площини моралі до економічної, то користь очевидна. Працівники секс-індустрії отримають соціальні гарантії, імовірно знизиться рівень венеричних захворювань серед жінок, адже вони отримуватимуть регулярний медичний нагляд, зменшиться рівень тінізації цієї сфери, а працівники правоохоронних органів, які кришують цей бізнес, спіймають облизня. Зрештою від легалізації проституції можуть виграти всі українці, адже може солідно зрости державний бюджет. За правильного державного регулювання кошти від цього виду діяльності можна пустити на вирішення важливих соціальних питань, розвиток інфраструктури тощо. Наголос тут варто поставити на “правильному регулюванні”.

На своїй сторінці у Фейсбуці я розмістила невелике опитування “Як ви ставитеся до легалізації проституції?” Чесно кажучи, мене дуже здивували результати. Понад 150 коментарів, майже всі висловилась “за”. Серед них як чоловіки, так і жінки абсолютно різних професій – громадські діячі, політики, політологи, економісти та інші. Я отримала всього кілька відповідей, у яких коментатори негативно ставилися до узаконення проституції. Вони наголосили на аморальності тих, хто цим займається. Також деякі переконані, що в наших умовах це буде формою рабовласництва, просто легалізованою.

Читайте також: Куплю людину: рабство у сучасному світі

Більша частина відповідей були такою: “Ми не можемо це заборонити, отже треба контролювати”; “це податки й хоч якась гарантія безпеки як для повій, так і для їхніх клієнтів”; “це хоч частково перерве монополію на “кришування” цього мільярдного бізнесу “правоохоронцями” всіх мастей”; “сюди б підійшов основний принцип мистецтва: “не що, а як”, “це необхідне зло, противникам легалізації варто тверезо порахувати її плюси та мінуси, а не оперувати емоціями”; “медична впевненість і, звісно, надходження податків до бюджету держави”; “треба це зробити якнайшвидше”; “якщо просто легалізація – негативно. Якщо комплексна реформа за прикладом інших країн ЄС – позитивно”; “Ці жінки що, роблять щось погане? Ні. Використовують когось, вчиняють насильство? Ні. Я підозрюю, що в нас проституція досі нелегальна лише через те, що її кришують “мєнти”, вони не хочуть втрачати гроші через податки, а також показувати свій реальний дохід. Усі інші причини залишилися в Середньовіччі”.

Так, можна сказати, що частина українського суспільства сприймає легалізацію проституції та зазначає, що вона має відбуватися за зразком інших європейських країн. У Німеччині, Нідерландах, Швейцарії, Латвії, Угорщині, Греції, Данії, навіть у Великій Британії, яку прийнято називати консервативною, проституція є легальною. Це якісь “не такі” країни? Тому перш ніж говорити категоричне “ні”, варто вивчити досвід тих країн, де проституція узаконена, проаналізувати плюси та мінуси від такого рішення та зрештою бути чесними та відвертими з собою та іншими членами суспільства.

Українці потребують повноцінної дискусії на тему узаконення проституції. Вони вже готові до обговорення. Чи готова влада? На жаль, у нинішніх політичних реаліях наші керманичі та суспільство не можуть знайти порозуміння в надважливих питаннях, які стосуються територіальної цілісності, економічного курсу, подальшої соціальної політики, реформи правоохоронних органів тощо. А без вирішення цих нагальних проблем, без укріплення державних інституцій, легалізація проституції не може бути ефективною. Ми повинні навести лад у своїй державі, а для цього варто вивчати міжнародний досвід, поважати один одного та не заплющувати очі на ті суспільні явища, які нам не подобаються.

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]