Вже з 1 серпня частина Контрактової площі та ділянка вулиці Сагайдачного у Києві стануть єдиною пішохідною зоною. Поки що це експеримент, але, на думку експертів та й самих киян, громадський простір тут просто необхідний.

“Уже багато разів обіцяли створити пішохідну зону, можливо, вона буде найбільшою у Європі, яка об’єднає Андріївський узвіз, Контрактову площу і вулицю Сагайдачного, принаймні частину цієї вулиці. Цей простір просто проситься. Треба віддати його людям і прибрати звідти автомобілі. Київська громада рухається в правильному напрямку”, – підкреслив у ході бесіди з “Українським інтересом” директор аналітично-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко.

Олександр Сергієнко. Фото: Facebook

За словами нашого співрозмовника, київська міська влада розробляє нову редакцію статуту Києва, і там має бути цілий розділ “Громадський простір”. Але що це такі за простори і навіщо вони потрібні місту?

Наявність громадського простору у містах – одна з рис демократичного суспільства. Люди повинні мати можливість зібратися десь окрім приміщень. Так, громадський простір має сукупність ознак: він повинен бути доступним для всіх, безкоштовним, ізольованим від шуму, транспорту, має бути безпечним, універсальним і комунікабельним. Громадські простори допомагають виходити людям з онлайну в офлайн і спілкуватися один з одним без допомоги пристроїв, що дуже актуально для дітей і підлітків, які все більше часу проводять в Інтернеті, а саме в соцмережах.

Взагалі, будь-який міський простір може бути громадським, але сьогодні у Києві таких місць небагато. Міський простір столиці скоріше нагадує транзит між оселею, роботою, магазином тощо.

Пішохідна зона на Контрактовій та Сагайдачного. Мапа: Хмарочос

“У Києві є величезний резерв для збільшення громадських просторів. Маються на увазі колишні промислові зони, або майданчики, надані для будівництва, але на яких будівництво не ведеться. В Європі існує така практика: якщо певний період часу – рік-два – на майданчику не ведуться будівельні роботи, то цей майданчик передається в тимчасове користування під буд-які культурні ініціативи”, – каже Сергієнко.

Світовий досвід свідчить, що громадські простори, хоч і є безкоштовними, можуть приносити прибуток. Окрім того, вони значно пожвавлюють ділову активність, а також дають можливість людям творчо себе проявляти (наприклад, виступи вуличних музикантів). У містах з розвинутими громадськими просторами значно зростає культурне життя, і, як наслідок, знижується криміногенна обстановка.

“Розуміння цієї проблеми є. Ми можемо побачити навіть по діяльності влади, що такі громадські простори утворюються. Останній великий – на Поштовій площі”, – зазначив Олександр Сергієнко.

Громадські простори називаються громадськими не лише тому, що робляться для громади, а й тому, що в їх облаштуванні можуть і мають брати участь жителі міста. І тут не останню роль грає безвіз – все більше людей подорожують Європою і можуть переймати європейський досвід для покращення свого життя у мегаполісі.

А так облаштовують громадські простори у світі:

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]