28 лютого 2022 року Японія заявила, що Росія окупувала південну частину Курильських островів, що суперечить міжнародному праву, як і напад на Україну. 2017-го Росія розмістила на Курильських островах додаткову армійську дивізію. Тоді це змусило Японію, яка претендує на Курили, висловити протест. У чому ж полягає суть суперечки і, власне, що собою являють Курильські острови?

Почнемо з географії. Курильські острови («архіпелаг тисячі островів») – архіпелаг вулканічних островів у Тихому океані, що простягається від південного краю Камчатки на 1300 кілометрів до японського острова Хоккайдо. До їх складу входить 20 великих і понад 30 дрібних островів, які поділяються на Велику Курильську гряду та Малу Курильську гряду. Вони відділяють Охотське море від північної частини Тихого океану. В адміністративному плані є частиною Сахалінської області Росії. Приналежність оскаржується Японією, яка вважає південні острови своєю Північною територією, захопленою СРСР у Другій світовій війні.

Острови мають важливе економічне значення. У шельфі Охотського моря є потужні запаси вуглеводнів. Факт приналежності островів Росії дає їй підстави монополізувати експлуатацію басейну Охотського моря, центральна частина якого ще донедавна була міжнародними водами.

Якщо ж виконати вимоги Японії і передати Курили під її контроль, то японці дістануть змогу видобувати вуглеводні та користуватися ресурсами Охотського моря.

Крім того, на острові Ітуруп видобувається надзвичайно рідкісний метал реній, котрий використовується у ракетній техніці та авіабудуванні. За запасами цього металу острів посідає третє місце у світі.

У соціальному плані Курили для Росії жодного значення не мають, Кремль розглядає їх винятково як військово-політичний об’єкт. Великих міст тут немає, більшість жителів проживають на островах «вахтовим» методом.

Незгода між Японією та Росією щодо приналежності південних островів Курильської гряди – Ітурупу, Кунаширу, Шикотану і Хабомаю – виникла в результаті окупації островів радянськими військами в 1945 році під час японсько-радянської війни. До окупації острови входили до області Немуро префектури Хоккайдо. Після війни вони були інкорпоровані до складу Південнокурильського району Сахалінської області.

Японія не визнає російського суверенітету над островами і вважає їх своїми. Зокрема, під час підписання Сан-Франциського мирного договору 1951 року із союзниками Японія відмовилася від Курил та Південного Сахаліну, однак не визнала радянського суверенітету над ними. СРСР, правонаступником якого є Росія, Сан-Франциський договір не підписав, вважаючи Курили своїми на підставі домовленостей союзників в ході Другої світової війни.

Вирішення суперечки в міжнародних судових інстанціях блокується Росією. Територіальний диспут є головною перепоною для укладання мирного договору між Японією і Росією після Другої світової війни, котрий, хоч як це парадоксально звучить, не підписаний і досі, через майже 72 роки після закінчення Другої світової війни. Формально дві країни досі перебувають у стані війни одна з одною.

Витоки конфлікту сягають ще середини ХІХ сторіччя, коли між країнами було підписано Сімодський трактат, за яким Південні Курили і Південний Сахалін визнавалися японськими, а Північні Курили та Північний Сахалін — російськими. Кордон між обома державами пролягав між островами Уруп та Ітуруп. Далі ситуація змінювалась з калейдоскопічною швидкістю:

  • 1875 – підписання обмінного Санкт-Петербурзького договору. Японія отримувала всі Курильські острови за передачу Південного Сахаліну Росії.
  • 1905 – підписання Портсмутського договору за результатами російсько-японської війни. Японія отримала територію Південного Сахаліну.
  • 1945 – СРСР окупував Південний Сахалін та всі Курили.
  • 1946 – одностороннє включення Курил і Південного Сахаліну до складу СРСР, депортація японського населення на Хоккайдо.
  • 1956 – підписання радянсько-японської декларації. СРСР пообіцяв повернути Японії острови Шикотан і Хабомай з Південних Курил після підписання мирного договору, але договору підписано не було.
Курильські острови: Спірна територія Японії та Росії. Мапа

Після розпаду СРСР спір про приналежність островів спалахнув з новою силою. Єльцин, попри невиразні обіцянки, так і не передав Курили Японії. У 2005 році Путін висловив готовність втілити у життя положення Декларації 1956 року і передати японцям острови Хабомай та Шикотан, проте передача так і не відбулась.

Курильські острови. Цікаві факти

Щорічно в Японії відзначають «День Північних територій» (7 лютого). Цього дня проходять масові акції з закликами до РФ повернути Курили, прес-конференції очільників японського уряду, надсилаються листи до посольства Росії в Японії.

1 травня 1938 року в Римсько-католицькій церкві було утворено «Апостольську префектуру Карафуто», яка поширювалася на терени колишньої японської префектури Карафуто й входила до складу Іркутської діоцезії святого Йосипа на території Росії. Останнім Іркутську діоцезію очолював єпископ-поляк Єжи Мазур, що носив титул «ординарій єпископа святого Йосипа й адміністратор префектури Карафуто».

МЗС Росії негативно розцінило використання в єпископській титулатурі японської назви «Карафуто» й 2002 року заборонило Мазуру в’їзд до країни «з метою збереження безпеки Російської Федерації». Після цього 10 квітня 2002 року апостольська префектура Карафуто була перейменована на «Південно-Сахалінську» з прямим підпорядкуванням Ватикану.

Неповернення резидентів – агенти перебіжчики

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram