“Український інтерес” продовжує серію публікацій переможців конкурсу юних журналістів “Як я розумію український інтерес?”. Нижче представлена робота Ксенії Сторчак, учениці 9-го класу Пологівської спеціалізованої різнопрофільної школи I-III ступенів №2 (місто Пологи, Запорізька область). Дівчина оригінально підійшла до виконання роботи, і підготувала текст для включення в прямий ефір. 

Ксенія Сторчак. Фото: “Український інтерес”/Олександр Бобровський

Доброго дня, в ефірі “Новини”, і на прямому включенні наша колега: “Ксеніє, що зараз відбувається на Софіївській площі у Києві?”

– Доброго дня, я знаходжуся в самому епіцентрі подій. Люди страйкують уже 3-й день і не збираються розходитися. За що ж вони борються? Які у них вимоги?

– Ми вимагаємо свободи слова, ми маємо право на свободу дій.

– Нам хочеться миру в Україні, щоб нарешті припинилися війни та міжусобиці.

– Ми вимагаємо підвищення рівня життя.

– Ми хочемо мати чесних та непідкупних депутатів.

– Ми не допустимо розколу нашої країни!

– Сьогодні привселюдно відбулася “сцена генерального мордобою”. Протестувальники, які не погодилися з рішенням уряду, чинили опір силовикам. Силовики застосовували сльозогінний газ, коктейлі Молотова (туу-ту-ту).

На жаль, сигнал перервався, але Ксенія повідомляє нам, що поранено нашого оператора. Як тільки буде щось відомо, вони одразу вийдуть з нами на зв’язок.

– Посеред площі розбили величезний госпиталь. Таку кількість поранених не може прийняти жодна лікарня. Люди та волонтери активно приносять їжу, теплий одяг. Бойовий дух протестувальників та поранених підіймають українські співаки. Уряд починає переговори з очільниками “Руху свободи”.

– У ході переговорів протестувальники не дійшли згоди з урядом. Між ними та чиновниками відбувається словесна перепалка. І прямо зараз, на наших очах створюється акт про поділ України на частини: Західну та Східну.

Пряме включення з Верховної Ради України

– 100 голосів із 250, цього достатньо, аби прийняти рішення про створення акта розколу держави. Уряд постановив: обрати лідера для кожної з частин, гроші з державної казни поділити між Західною та Східною частинами. Україна більше не єдина країна.

Як бачимо наша суспільна позиція не призводить ні до чого хорошого, кожен з нас живе лише своїм життям. Мало кого хвилюють більш глобальні питання. Більшість українців живе сіро: робота-дім, дім-робота. Ми закриваємося в “коконі” від проблем та негараздів, хоч вони нікуди й не діваються.

А вам цього хочеться, щоб отак все, що будували, до чого йшли наші попередники, ось так взяти і знищити?

Люди, прокидайтеся! Припиніть жити за принципом “моя хата скраю”. Наша сила в єдності. Тільки разом ми зможемо змінити нашу країну. Ми повинні боротися за один спільний інтерес. Інтерес жити у сильній, вільній та суверенній державі. Україна одна, українці єдині. Припиніть ховатися, не бійтеся висловити свою думку! Адже, можливо, саме ти знаєш, як врятувати нашу країну від дефолту? Можливо, саме ти назавжди зміниш хід історії. Тоді у 2014 році люди не дарма вийшли на вулицю протестувати. Змінюється світ, і ми змінюємося разом з ним. Народ України довго мовчав, проте 21 листопада 2013 року терпець урвався. Студенти, літні люди, люди різних професій вийшли на майдан Незалежності. Вони прагнули зробити нашу країну кращою, вони хотіли гідного життя, світлого європейського майбутнього. І їх почули.

Зміни починаються з тебе!

Читайте також: Вікторія Заблоцька: Як я розумію український інтерес

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram