Кредити-2017: банки боротимуться за надійного позичальника

Кредити-2017: відсотки зменшуватимуться – проблема в надійному позичальнику / фото з відкритих джерел

Український бізнес більш оптимістично оцінює свою діяльність у 2017-му році. Індекс ділових очікувань зріс на 11 відсотків – такі дані опитування директорів підприємств, які оприлюднив Національний Банк. Переробна промисловість, торгівля, сільське господарство, енерго-, водопостачання – основні галузі, в яких малий та середній бізнес чекає на краще життя цього року. Кредити, необхідні на розвиток, планує брати третина опитаних директорів. Та от з їх отриманням може бути не все так просто.

Головний радник одного з комерційних банків Роман Шпек називає декілька причин у відмові кредитування. “Позичальник не завжди може надати консолідовану фінансову звітність за високими стандартами. Коли вивчаємо його бізнес – він малоприбутковий. Є заборгованість перед бюджетом, перед іншими фінансовими структурами. І такий позичальник приходить за кредитом – перекредитований, майно вже обтяжене. Без виходу економіки з тіні, без фінансової реструктуризації позичальників і без створення банку проблемних активів ми не зможемо в значних обсягах відновити кредитування”, – вважає банкір.

Вимоги щодо видачі кредитів зросли і з боку Національного Банку. Із січня набула чинності Постанова 351, яка вимагає від банкірів жорсткіше оцінювати кредитні ризики. Надавати позики неплатоспроможним підприємствам фінансисти не зможуть. “Постанову прописували таким чином, щоб кредитні ризики оцінювались по суті, а не за формою. Вона спрямована на те, щоб банки та позичальники працювали з прозорою звітністю. Головне – фінансовий стан позичальника. Якщо банк працює з якісними кредитами, таких, до речі, зараз дуже мало, то потреби в додатковій заставі не виникатиме”, – заявив директор департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук.

Круглий стіл: банкіри шукають методи для зближення з бізнесом / finclub.net

Зі свого боку банкіри нарікають на слабкість захисту прав кредиторів. Формально маючи заставу, у разі коли позичальник припиняє платити за кредит, майно забрати неможливо. З боку клієнтів у хід іде все – вплив, суди, правоохоронні органи, особисті звʼязки у владі. Профільний закон про захист у Верховній Раді не змогли ухвалити вже двічі. “Законопроект не набрав необхідної кількості голосів, але не був відхилений. Його треба знову вносити на чергову сесію. Ми плануємо зустрічатися з представниками фракцій, членами профільних комітетів. Будемо доводити – без прийняття Закону кредитування не відновити. Якщо ми не уникнемо шахрайських схем, банки не стануть брати на себе ризики”, – наполягає Роман Шпек.

Прикладів шахрайства в наймасштабніших розмірах можна навести безліч. Досі держава не могла справитися з “проблемними кредитами” у тому ж Ощадбанку. Приміром, затяжні судові справи проти групи “Lauffer”, агрохолдингу “Креатив” і ТРЦ “Гулівер” ні до чого врешті не призвели. Тож ще одна слабка ланка – судова система.
“Проблеми постають там, де власники вирішують — нічого ми не погашатимемо і через суди дістанемо рішення, які визнають угоду застави недійсною. Проблема якраз виникає тоді, коли укладається рішення, що предмет застави виводиться із забезпечення. Тоді виявляється, що кредит нічим не підкріплений”, – каже фінансовий експерт Борис Кушнірук.

Та банкірам все ж доведеться шукати сумлінних позичальників. Надлишок гривневих ресурсів на кореспондентських рахунках становить близько 50-ти мільярдів гривень. Вкладення в державні цінні папери та депозитні сертифікати Національного Банку – низькодохідні. Тож у боротьбі за платоспроможний бізнес ставки за кредитами цього року знижуватимуться, прогнозує банкір Сергій Мамедов: “Рівень відсоткових ставок скоротиться до кінця цього року. Тому що і облікова ставка спадатиме, і державні банки їх опускатимуть – наразі у них головна проблема, кому дати кошти. На сьогодні окремі фінустанови вже кредитують під 18 відсотків. Тому до кінця року це може бути 15–17 відсотків”.

Фінансисти жартують – в Україні сформувалася культура шахрайства. В українських інтересах – викорінити цю проблему, яка є основним гальмом кредитування та відновлення зростання економіки.

Роман Ковтун, “Український інтерес”