“Відчуваю до тебе білу заздрість. Двоє дітей, а маєш такий гарний вигляд, ще й на роботу влаштувалась”, – говорить жінка іншій на зупинці громадського транспорту. На хвильку зупинилась і поглянула на співбесідниць. Жінка, якій сказали такий “комплімент”, дійсно розкішна: приталене червоне пальто, новенькі чобітки, каштанове волосся зі смаком вкладене в акуратну зачіску. Вона ніби випромінює впевненість та красу. Жінка, яка відчуває “білі заздрощі”, на її фоні видається тьмяною, до того ж видно, що вона похнюплена та засмучена. Мабуть, у її житті не все так добре, а зустріч з успішною знайомою була ще однією краплею в чашу її внутрішнього незадоволення.

Почуття заздрощів зі сторони дуже легко ідентифікувати. Заздрісники схожі між собою, подекуди вони нагадують маленьких хлопчиків та дівчаток, які спостерігають за тим, як їхні друзі бавляться новими сучасними іграшками. Беруть завидки на чужі пожитки.

Разом із тим давайте будемо чесними: хіба ви жодного разу не відчували цього почуття? Хіба у вашій душі ніколи не з’являлись паростки заздрості, бодай дуже кволі? Зазвичай людям соромно в цьому зізнаватись. “Ні. Я ніколи не відчував заздрощів”, – так сказати набагато легше, аніж чесно зізнатись у тому, що таке було, і неодноразово. У суспільстві заздрість прийнято засуджувати (християнство взагалі відносить її до переліку смертних гріхів) тому ми соромимося цього почуття, не визнаємо його, намагаємось втихомирити, часто невдало.

Психолог-психотерапевт Денис Лавриненко говорить, що поганих почуттів не буває. Всі вони повідомляють нам про щось важливе.

“З психологічної точки зору заздрість завжди пов’язана з нашим бажанням мати те, що мають інші. Водночас це бажання може не бути підкріплене реальною потребою. Заздрість може стосуватися сфери тіла (зовнішність, сексуальні прояви, здоровий спосіб життя), сфери діяльності (професійний статус, досягнення, прибуток), сфери контактів з іншими (дружба, кохання, знайомства) та сфери смислів (мрії, саморозвиток, бачення майбутнього)”, – пояснює він.

За словами психолога, заздрість може як гальмувати наш розвиток, так і мотивувати до нього. Звідси в народній свідомості з’явився її розподіл на “чорну” та “білу”, що ніяк не стосується реальної природи цього почуття. Заздрість або є, або ні, а от її результати можуть бути різними.

“Кожному з нас до снаги зробити заздрість своєю опорою. Наприклад, можна з упевненістю сказати, що наші актуальні досягнення – це те, чому ми раніше заздрили. Часто чую від студентів і клієнтів, що вони заздрять мені. Це переважно стосується тих моїх характеристик і досягнень, що проявляються у конкретних, видимих для них, результатах. Ці “мішені заздрості” є наслідком мого саморозвитку. Колись я так само заздрив усьому цьому. Як бачимо, часто саме заздрість мотивує нас реалізовувати бажання, що здаються практично неможливими”, – розповідає Лавриненко.

Отже, заздрість характерна для всіх нас, а повністю звільнитися від неї неможливо, та й немає сенсу. Психолог дає конкретні поради, як можна скористатися заздрощами та спрямувати їх у конструктивне русло:

1. Визнати, що ми переживаємо заздрість. Це неприємно й важко усвідомлювати. Але, якщо ми хочемо мати те, що мають інші, нічого для цього не роблячи, то заздрість руйнує нас зсередини.

2. Дослідити природу своєї заздрості. Важливо зрозуміти, чому конкретно ми заздримо, оцінюючи цінність бажаного. Наприклад, може здаватися, що ви хочете заміж, як це зробила ваша подруга, а насправді ви просто хочете такої самої близькості й любові, які має вона. Так можна швидше отримати бажане. Слід також зрозуміти, що саме заважає вам це отримати. Це зазвичай якісь переконання, які були сформовані в нас в процесі виховання.

3. Висловити вдячність власній заздрості за її важливе для нас повідомлення. Завдяки ній ми знаємо, чого хочемо, що заважає нам це отримати, і можемо почати діяти.

4. Подолати надмірну критичність до себе, зрозумівши, як можна досягти бажаного прийнятним для нас шляхом. Наприклад, це можна зробити разом із психологом чи психотерапевтом.

5. Почати діяти, здійснювати конкретні кроки для досягнення бажаного результату.

6. Перевести фокус уваги на власні чесноти й досягнення. Адже парадокс заздрості полягає в тому, що ми частіше засмучуємося щодо того, чого не маємо, ніж радіємо тому, що вже є.

7. Спрямовувати себе на любов до життя, яка неодмінно матиме свої плоди. Заздрість фокусується на бажанні мати замість прагнення бути і спрямована на результат, а не на процес. Однак справжнє щастя можливо відчути лише процесуально.

Так, власні заздрощі можна й треба конвертувати в саморозвиток. Для цього потрібно аналізувати свої почуття, працювати над собою, вдосконалюватись і, найголовніше, займатись улюбленою справою, яка окрилятиме та надихатиме, наповнюватиме позитивом та енергією.

Читайте також: Оптимістичні думки продовжують життя – дослідження

Мудрий той, хто вчиться в успішного та цілеспрямованого. Просте запитання “як тобі вдалось цього досягти?” дозволить виразніше побачили шлях до успіху. Золоте правило правильних заздрощів: не зневажати, не применшувати та не нівелювати чужі здобутки, а стимулювати себе до тієї чи іншої діяльності. Це не Петро такий-сякий, що став заступником відділу, а ви такі-сякі, що взагалі не розвиваєтеся на своїй роботі, Олег з третього поверху не жевжик, а має відмінний смак та стильно одягається, а ви й досі носите черевики, які вам купила мама у випускному класі, у однокласниці Тані не “добрі гени”, вона займається в спортзалі, поки ви нарікаєте на свою вагу та поїдаєте пончики тощо.

З іншого боку, саме ви можете бути прикладом для інших і, відповідно, об’єктом заздрості. Правда, тут є два важливих моменти. Якщо бачите, що для когось виконуєте роль мотиватора, надихаєте, якщо до ваших порад прислухаються – то це може бути корисно в обидва боки. Ви намагатиметься стати кращим, адже у вас вірять і пишаються. Зрештою це просто приємно. З іншого боку, поруч можуть бути відверто заздрісні люди, які нічого не роблять для досягнення бажаного. Ці люди отруюють життя, тому психологи радять мінімізувати спілкування з ними.

Отже, заздріть правильно й ви обов’язково досягнете успіху.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram