Попри гучні заяви про активну боротьбу з контрабандою, здолати це явище, здається, не до снаги жодній владі. Навпаки, зростання рівня контрабанди на 10% випереджає збільшення обсягів офіційного товарообігу з іншими державами. Такі дані власного дослідження оприлюднив Український інститут майбутнього.

Контрабанда, згідно з Кримінальним кодексом, – це переміщення через кордон поза митним контролем або з приховуванням. У своєму аналізі фахівці УІМ врахували також товари, перевезені з порушенням правил митного оформлення та легальні методи, які дозволяють експортерам обходити сплату мита, імпортного ПДВ, акцизів, інших платежів. Вивчали відкриті дані експорт-імпорт із сусідніми державами з обох боків, моніторили переміщення товарів через пункти пропуску та провели соціологічні дослідження – опитування та глибинні інтерв’ю, акцентуючись на прикордонних регіонах.

Обсяги і втрати

Згідно з дослідженням, потенційна контрабанда з сусідніми країнами за 2018 рік сягнула 7,066 мільярдів доларів. Трирічний моніторинг показав, що темпи зростання контрабанди випереджають показники зовнішньої торгівлі практично на 10%. Якщо екстраполювати, що рівень контрабанди з суміжними країнами втричі вищий, ніж з країнами решти світу, то загальний “чорний” товарообіг із зовнішнім світом можна оцінити потенційно у 13,3-13,5 мільярда доларів США.

Презентація результатів дослідження. Фото: Український інтерес/Ігор Свачій

До цієї суми можна додати операції на 100% тіньові – торгівля бурштином, тютюном, алкоголем, лікарськими препаратами, хімічними сполуками тощо. Бурштин – 400-500 мільйонів доларів на рік, тютюнові вироби – 200-250 мільйонів, алкоголь, ліки, хімічні сполуки – 110-150 мільйонів доларів на рік. Отже, плюс 900 мільйонів доларів до загального обсягу контрабанди.

Читайте також: Довічне за фальсифікат ліків. А чи буде толк?

Фіскальне навантаження на імпортні товари складає 25-35%. Іншими словами, третина з імпорту товарів – надходження до бюджету. Відтак, фіскальні втрати країни на контрабанді можна оцінити у 3 мільярди доларів.

Втрати на тіньових схемах із ПДВ при експорті до 600 мільйонів доларів.

Загалом на акцизах, митах, ПДВ Україна втрачає понад 3,5 мільярда доларів. Для порівняння у 2018-2019 році Україна змушена була випустити облігацій для валютної позики на суму 2,35 мільярда доларів і 1 мільярд євро.

Схеми

Дослідники виокремили 11 прийомів переміщення товарів через кордон, якими користуються контрабандисти.

Класична зеленка – поза митний контроль, через поганий нагляд за кордоном або корупційні зв’язки.

Порожняк – оформлення проїзду транспорту начебто без вантажу.

Перерваний транзит – товар ввозиться як транзитний, а потім “зникає”. Його замінюють іншим для формального вивезення.

Зручна географія – вантаж перетинає кордон з адресою компанії, що не має зовнішнього кордону. Через корупційні схеми здійснюється митне очищення товару.

Дозавантаження/завантаження на рейді. Заниження обсягів товару. Оформлення товарц за іншою товарною категорією. Супутній товар – наприклад при імпорті вживаних автомобілів у багажниках “додатковий товар” – одяг, взуття, побутова хімія.

Піджаки – велика група товарів ділиться на дрібні частини, які переносяться/ввозяться громадянами ніби для власного вжитку.

Пошта – через посилки.

Бізнес із-за кордону – українська компанія закуповує товар на орендований в іншій державі склад. В Україні товар реалізовується через Інтернет та надсилається поштою.

Більшість схем потребують “сприяння” з боку митників та інших посадовців. Для кожної з цих схем держава може напрацювати свої методи протидії. Універсального підходу боротьби з контрабандою не існує.

Голос народу

Український інститут майбутнього провів опитування, щоб зрозуміти позицію суспільства до контрабанди. Опитали близько 2 тисяч респондентів упродовж вересня-жовтня. Для кращої об’єктивності визначили три зрізи дослідження: по всій країні/мешканці 15 прикордонних областей/жителі 6 регіонів – Вінницької, Львівської, Закарпатської, Одеської та Чернігівської областей.

Практично всі українці розуміють шкоду від контрабанди – несплата податків до бюджету, джерело корупції, стимулювання порушення законів. Водночас бачать від неї і користь, як можливість заробітку для окремих громадян, фірм, гарантії зайнятості і джерело якісної продукції для покупців, на відміну від фальсифікату. Опитування показали, що приблизно 21% громадян в прилеглих до кордону регіонах так чи інакше залучені до переміщення контрабандних товарів через кордон. За таких умов здолати контрабанду карними методами неможливо. Потрібно запропонувати алгоритми, як зменшити влив нелегальної торгівлі та замістити її легальними видами економічної активності.

Як видно, контрабанда завдає Україні таких значних збитків, що позики, які ми просимо у міжнародних фінансових установ видаються на їх тлі дещицею. Викорінити контрабанду повністю неможливо. Це не вдалося навіть передовим державам світу. Проте мінімізувати її обсяги, розробивши комплекс заходів, все-таки можливо.

“Наше дослідження показало, що простого рішення не існує. Треба розробити комплекс заходів по всіх, відображених у зрізі, напрямах. Наприклад, на заході можна впровадити елементарну річ як синхронізація обміну даних між митниками. Бо з одного боку виїжджає один товар, а в Україну прибуває інший. Так само треба зрозуміти одне просте правило – ви не можете пропонувати в цьому регіоні меншу зарплату, ніж сума, яку ця людина може отримати, доставивши легально кілька пачок сигарет за кордон. Ми хочемо показати, що контрабанда – це не ситуація простих рішень”, – підсумував виконавчий директор УІМ Віктор Андрусів.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram