Документ, який зараз називають першою українською Конституцією, був прийнятий на зборах козацтва біля містечка Тягина (нині – територія Молдови) 16 квітня 1710 року. Після Полтавської катастрофи у 1709 році Пилип Орлик, який був генеральним писарем при гетьмані Івані Мазепі, разом з залишками козацьких та шведських військ опинився в Бендерах. Мазепа помер, а на його місце гетьмана України було обрано Орлика. Саме у Бендерах новообраний гетьман і склав “Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького”, документ, який пізніше дістав назву Конституції Пилипа Орлика.

Читайте також: Справжня Конституція ще попереду

Повна назва цього документа – “Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького між Ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорозького, і між генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами утверджені обома сторонами вільним голосуванням і Ясновельможного гетьмана урочистою присягою підтверджені року від Різдва Христового 1710, Квітня 5, в Бендерах”. Сучасна поширена назва “Конституція” походить від дослівного перекладу латинської назви оригінального документу: “Pacta et Constitutiones legum libertatumque exercitus zaporoviensis” (“Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького”).


Титульна сторінка конституції староукраїнською мовою. Оригінал зберігається в Російському державному архіві давніх актів

Унікальність Конституції Пилипа Орлика в тому, що цей документ вперше в світі встановлює поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову. Він складається з преамбули і шістнадцяти розділів, у яких закріплюється розподіл влади та описуються механізми управління державою. Законодавча влада надається Генеральній Раді, яка повинна була стати парламентом і працювати сесійно тричі на рік. Виконавча влада розподілялась між гетьманом і Радою генеральної старшини. Всі спірні питання належали до відання Генерального суду.

Читайте також: Я – Конституція

На жаль, Конституції Пилипа Орлика так і не судилось стати повноцінним державним документом – вона приймалась в умовах фактичного розгрому українських та шведських військ, а сам гетьман перебував у вигнанні і так ніколи й не повернувся на Батьківщину.

Читайте також: Іван Мазепа – фундатор церков та української аристократії

Оригінал першої сторінки Конституції зберігається в Національному архіві Швеції. Тут же зберігається і латиномовна копія Конституції XVIII століття. Остання сторінка україномовного документу із оригінальним підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького – у Російському державному архіві давніх актів.

Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні чи просто прогресивним твором, який випередив свій час. Але в будь-якому випадку Пилип Орлик є автором першої в історії людства конституції демократичного суспільства. А сам документ безумовно став видатною пам’яткою історико-правової думки не лише України, а й всього світу. Адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише сімдесят років потому.


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.