Майже добу українському суспільству довелося випробувати на собі весь спектр емоцій – від відчуття гнітючої поразки до розуміння справжньої перемоги. А все через знакового та послідовного критика путінського режиму Аркадія Бабченка, який, перебравшись із Росії в Україну, нібито був 29 травня вбитий в київській квартирі, де він мешкав разом із сім’єю.

Читайте також: У суді назвали ім’я підозрюваного у організації “вбивства” Бабченка

Проте вже наступного дня на великій прес-конференції в СБУ Бабченко з’явився живий, здоровий та усміхнений. Як виявилося, він був ключовим персонажем проведеної українською спецслужбою успішної операції із знешкодження низки планів російської ФСБ як щодо дестабілізації ситуації в Україні загалом, так і політичних вбивств яскравих опонентів Кремля зокрема.

На війні, як на війні

Звісно, такий несподіваний поворот багатьом небайдужим до долі Аркадія коштував чимало нервових клітин, але ж на війні, як війні, тим більше на такій “гібридній”, якою є наша протидія теперішній російській агресії у всіх її формах. Можна довго розказувати, що інсценування вбивства – це занадто, і, мовляв, “так в світі ніхто не робить”. Насправді є багато прикладів застосування подібних методів спецслужбами провідних країн, особливо коли на кону реально стоїть чимало життів. У нашому випадку українським правоохоронцям вдалося не лише врятувати і особисто Бабченка, і багатьох інших від цілої серії направлених проти них кривавих злочинів, а й отримати прямі докази злочинної діяльності Луб’янки.

Читайте також: Бабченко вважає, що через два-три місяці його знову спробують убити

Тобто робота здійснена не, як завше, постфактум, а на попередження і випередження бравих чекістів, з чим іноді не можуть впоратися навіть такі метри, як американське ЦРУ або британська МІ6. Плюс наочно розвіяний міф про “непереможність і легендарність” всієї російської гебні із нанесенням по пропагандистській мережі Москви надпотужного інформаційного удару у планетарному масштабі. До того ж проведена публічна профілактика діяльності як різноманітних кремлівських агентів впливу, так і використовуваних (здебільшого в темну) чисельної армії “корисних ідіотів”, яких інсценування вбивства справжнього російського журналіста одразу вивело на чисту воду. Ну і, нарешті, Україні давно не вистачало сплеску такого оптимізму, що прокотився країною після фінального хепі-енду в усій цій історії.

Суть “майстер-класу”

Коли пролунала перша інформація про ніби смерть Бабченка від трьох куль, вистрілених невідомим кілером йому в спину, навіть звикле до трагедій за понад чотири останні роки українське суспільство буквально здригнулося від жаху, а в голові у багатьох закрутилося одне спустошливе слово: “Знову”. Далі подробиці про те, що закривавленого Аркадія знайшла дружина, щойно вийшовши із ванни, змушували взагалі опускатися рукам та впадати у стан глибокої апатії та повної беззахисності. Само собою, мало у кого виникали сумніви про російський слід злочину, бо путінська камарилья особливо полюбляє показові політичні страти. Утім, як це довести, залишалося питанням без відповіді, адже зазвичай у таких випадках ФСБ вчасно виводить з гри виконавців своїх злочинів, а організатори такої звичайної для чекістів вже столітньої практики взагалі стають відомими хіба що після розкриттів таємних архівів Луб’янки, потрібні томи яких апріорі ніколи за життя Путіна не відкриють.

Але спецоперація СБУ стала конкретним та привселюдним “майстер-класом” із приземлення хвалених російських шпигунів-вбивць у гучну калюжу, причому всі їхні “явки-ставки” виявилися чітко задокументовані. Відтак Бабченко був попереджений про планування на нього замаху за місяць та добровільно включився у роботу оперативників щодо знешкодження чергового злочину країни-агресора, обвинувачення за яким обов’язково та в цілком досяжній перспективі буде представлено на майбутньому Гаазькому трибуналі над путінським режимом.

Читайте також: Владислав Недашківський. Операція “Аркадій Бабченко”

Окрім цього, виявилося, що вбивство Аркадія – лише елемент великої терористичної операції російських спецслужб. Її мета – знищення трьох десятків російських опозиційних журналістів та блогерів. До того ж вже затриманий агент Луб’янки, громадянин України Г. не лише, як він вважав, схилив до кілерства одного з ветеранів АТО (до честі останнього, він із самого початку почав співпрацювати з СБУ), а й мав завдання “з центру” нелегально закупити за російські гроші 300 автоматів Калашникова, сотні кілограм вибухівки, в необмеженій кількості патронів, боєкомплекти для АГС, мінометні міні й багато іншого та створити в центральній частині Україні бази, де вони мають зберігатися до приходу чергової “русской вєсни”. Проте, як сказав після свого “воскресіння” сам Бабченко: “Не дочекаєтеся”.

Загоряння московської шапки

Москва сама “спалилася” вже увечері 29 травня, коли МЗС Росії оперативно розродилося явною заготовкою, випустивши спеціальну заяву такого змісту: “Із інформації, яка надходить із Києва, сьогодні у результаті збройного нападу у Києві вбито російського громадянина, журналіста А. А. Бабченка, який постійно проживав в Україні. Рівень фізичного насильства, вбивств стосовно співробітників ЗМІ у цій державі неухильно зростає, а їх розслідування не призводять до покарання злочинців”.

Одночасно Слідчий комітет РФ порушив відповідну кримінальну справу із мотивуванням, що “відповідно до кримінального законодавства Росії, Слідчий комітет повноважний розслідувати злочини, вчинені за межами Російської Федерації щодо російських громадян”. Та, знову ж таки, не втримався від “крокодилячих сліз” по тим, кого сам завжди готовий був запроторити до в’язниці: “За останні кілька років на території України були вбиті вже кілька російських громадян: журналіст Павло Шеремет, екс-депутат Денис Вороненков. Слідчий комітет не має наміру залишати без уваги жорстокі злочини відносно громадян Росії”.

А того ж дня, щойно після широкого розповсюдження інформації про нібито смерть Бабченка, постійний представник Росії при ООН Василь Небензя не оминув можливості використати цей факт під час свого виступу на засіданні Радбезу ООН. “В Україні вбивають незалежних та опозиційних журналістів. Можна припустити, що українська влада звинуватить у цьому Росію. Це вже відбувалося неодноразово раніше”, – намагався зі старту “провести політінформацію” своїм колегам-дипломатам послідовник та наступник “краси гри” Чуркіна. Утім, всі ці кремлівські віп-прислужники у той час навіть не здогадувалися, що вже через добу будуть кусати лікті, бо не тільки були впевнені у вправності своїх гебістських катів, а й ганебно купилися ще і на вдалу українську операцію із дезінформації, яка незабаром точно потрапить у світові розвідницькі підручники.

Пілюля від “корисного ідіотизму”

Інсценування вбивства Бабченка вартувало хоча б і того, що всього за кілька годин всі ми ще раз переконалися, хто є хто. Легіони “корисних ідіотів” і у нас, і закордоном наввипередки ставили діагнози “Україні, що не відбулася”, наносячи їй болючі репутаційні удари нижче пояса. До цієї нетривалої, але потужної інформаційної кампанії долучилися навіть деякі поважні міжнародні організації, а одним із антигероїв дня став речник генсека Ради Європи Даніель Хольтген, що порівняв стан свободи слова в нашій країні із тоталітарною Росією, адже, мовляв, “в Україні та Росії журналісти зазнають нападів та арештів з тривожною швидкістю”. Ну а його шеф Турбйорн Ягланд вправно ув’язав подію із Бабченком у свою сентенцію про “зростання кількості нападів на журналістів у Європі, що становить загрозу для демократії”.

Читайте також: ЄС про Бабченка: Україна має право захищати свій національний інтерес

Щоправда, тоді вони навіть не могли собі уявити, що не все так погано в українському домі. Відтак наступного разу стовідсотково добре подумають, щоб поспішати лити воду на млин російської антиукраїнської пропаганди. Отже, чи не найуспішніша за всі роки остання спецоперація СБУ може стати дивовижною пілюлею від симптомів “корисного ідіотизму” як такого. Що насправді є нічим іншим, як банальною відсутністю критичного мислення, котре так шкодить і з середині, і ззовні українським інтересам.

Володимир Степаненко, спеціально для “Українського інтересу”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram