Українські письменники цього року підготували новинки на будь-який смак. Насамперед, важливими були розповіді про війну, адже мовчати про це не можна і немає сил. Також автори не оминали історичної тематики, містики та філософії, намагалися сколихнути свідомість та надихнути, зобразити життя таким, яке воно є і яким воно могло б стати.

Особливого значення у цьому році набули збірки оповідань – мабуть тому, що у сучасному світі все менше часу на те, щоб забутися із книжкою у руках на багато довгих годин. Тому все більше митців апелюють до “малих форм” у вигляді есеїв чи оповідань.

“Український інтерес” пропонує згадати, які книжки від вітчизняних авторів найбільше полонили серця українців у 2017-му.

– Сергій Жадан “Інтернат” – 

Роман можна сміливо порівнювати із прем’єрою стрічки “Кіборги” – однаково сильно ці дві роботи знайшли відгуки у житті українців, адже потрібні вони для усвідомлення та сприйняття подій на сході.

У книжці автор розповідає про шкільного учителя Пашу, який повинен привезти з інтернату свого племінника. Однак у місті, де розташований інтернат, герої потрапляють у пастку. Українські військові змушені були відступити, а влада у місті перейшла до рук бойовиків. Інтернат же став центром ідейного протистояння. Головні герої сновигають містом, де змушені постійно ховатися від куль та снарядів. Роман без перебільшення показує, якою є війна, про яку більшість українців не бажають знати і говорити.

Роботу Жадана, до речі, відзначили як кращу книжку цьогорічного Форуму Видавців у номінації “Сучасна українська проза”.

Чому треба читати? Щоб “побачити” війну на власні очі.

Фото: Medium

– Збірка оповідань ветеранів АТО “Голос війни” – 

Не менш важливою стала презентація збірки оповідань-спогадів тих людей, яким пощастило повернутись живими зі сходу, але не пощастило відчути війну на собі. Однак краще за очевидців, про подію не розкаже ніхто. Для цього й була організована так звана школа письменництва, у межах якої і відшліфовували “голос війни”.

Книжка стала розумінням, унаочненням того досвіду, який ветерани АТО здобули на фронті. Історії кожного з них абсолютно різні: хтось описує найсмачніший сніданок на фронті, хтось зустріч із першою дівчиною за майже три місяці, хтось дякує дружині, що чекала з війни та не дозволила розвалитися родині, а хтось просить вибачення у своїх троянд, які залишилися без догляду через війну. Одна історія – одна доля, унікальна та неповторна як і сам автор.

Чому треба читати? Щоб говорити із очевидцями війни однією мовою, щоб розуміти їх.

Фото: “Український інтерес”

– Василь Шкляр “Троща” – 

Цьогорічна новинка від українського письменника-історика Шкляра вкотре підіймає тему УПА, історію якої систематично паплюжила радянська пропаганда.

Автор розповідає про реальні події, які відбувалися на Тернопільщині у 1949 році. Там у трощі (очереті), над річкою Стрипа, переховувалися повстанці. Однак “хованку” видали радянській владі, її оточили сили НКВС та вибили більшість українців, які там були. Вижити вдалось лише кільком повстанцям, серед яких і головний герой, котрий заприсягнувся знайти зрадника і покарати його.

Чому треба читати? Щоб не повторити зради, осмислювати історію УПА.

Фото: imgrid.net

– Макс Кідрук “Не озирайся і мовчи” – 

Український містичний роман з елементами жахів і техно. Так-так він існує. І це завдяки Кідруку. У цьому році автор підготував для фанів історію про місце на Землі, яке ніби застигло в часі та здатне сховати будь-кого, хто прагне втекти від реальності. Для того, аби туди потрапити, автор радить не озиратися й мовчати. Але там часом з’являються речі, страшніші за те, від чого ховаєшся.

Книжка розповідає про життя сім’ї Грозанів, яке несподівано змінюється. Після переїзду чотирнадцятирічний Марк йде до нової школи, де його починають цькувати. Марк замикається в собі та мріє про світ без знущань і безпричинної жорстокості. Про існування такого світу йому розповідає дівчинка з паралельного класу та показує, як дістатися туди. Однак те, що там відбувається, страшніше від реальності, з якої хлопець прагне втекти.

Чому треба читати?  Щоб спробувати зрозуміти підлітків та чому вони бажають втекти від реальності.

Фото: blog.yakaboo.ua

– Катерина Калитко “Земля Загублених, або Маленькі страшні казки” –

Збірка із дев’яти оповідань переносить читачів в атмосферу розумів та осмислення життєвих стандартів.

У кожному оповіданні закладена окрема завершена історія, а у самої ж збірки немає єдиної теми. Події відбуваються як у вигаданому, так і реальному світі, часи кожної історії також помітно різні. Але наприкінці збірки стає зрозумілою суть кожного оповідання.

Збірка показує різні людські долі та стосунки. Серед головних героїв – хлопець, який ховається від війни, дівчина, котра роками прикидається юнаком, та чоловік, який втратив на фронті ноги. Авторка намагається пояснити, що любов до однієї людини може бути сильнішою за відданість цілому народові, що про втрати не варто жалкувати, адже їх можуть замінити важливіші знахідки.

До речі, збірку оповідань Катерини Калитко “Земля загублених, або маленькі страшні казки” у 2017-му обрали книгою року ВВС.

Чому треба читати? Щоб переосмислити важливість набору цінностей, які пропонує нам суспільство.

Фото: ВСЛ

– Володимир Єрмоленко “Ловець океану” – 

Книжка – український варіант “Одіссеї” Гомера. Автор розповідає про пошук себе у світі таким, яким його розуміє. Поєднується у творі атмосфера класичної “Одіссеї” з сучасним баченням людини і світу.

За сюжетом, воїн і мандрівник Одіссей повертається на Ітаку після двадцяти років блукань. Але його родини вдома немає. Він змушений повертатися з Ітаки до Трої, а дорогою знову зустрінеться з Сиренами, знову відвідає землю Навсикаї, знову буде на островах Каліпсо та Цирцеї, знову спуститься в царство Аїда. Крок за кроком він дедалі краще розумітиме головні сили, які скеровують його життя: кохання, смерть, провину, красу і втрату.

Чому треба читати?  Щоб усвідомити, що люди всіх епох мислять, відчувають та страждають абсолютно однаково.

Фото: VeжА

– Андрій Любка “Саудаде” –

Збірка мелодійних 60 коротеньких історій від Андрія Любки з’явилась у житті українців навесні, напередодні Книжкового Арсеналу. Це пригодницькі, часом автобіографічні розповіді, події у яких розгортаються на Балканах, у Бразилії чи білоруській тюрмі, а також у літаку чи в гуртожитку. А після прочитання хочеться одночасно вирушити в подорож, випити келих червоного вина і в зручній ложі театру слухати оперні арії.

Книжка максимально адаптована до сучасного світу і побудована так, щоб її зручно було читати дорогою на роботу чи просто під час паузи з кавою – одна історія займає дві-три сторінки та п’ять-десять хвилин вашого часу.

Чому треба читати? Щоб заразитися романтичним настроєм та отримати заряд натхнення.

Фото: litakcent.com

– Володимир Лис “Місяць, обмитий дощем” –

Ще одна збірка від українського автора – різнобарвні, але водночас споріднені есеї і новели про життя. Лис ділиться роздумами про сенс щоденного буття й плин часу, про історичну долю України й таємниці людського серця.

Автор намагається розібратися, як відпустити минуле та не боятися нових зустрічей, де черпати наснагу на кожен день, як розпізнати поворотні моменти і навчитися не шукати підтексту у випадковостях.

До того ж більшість історій – автобіографічні, багатьох років Володимир Лис працював над ними, аби увічнити події, що його вразили.

Чому треба читати? Щоб навчитися просто радіти життю і дихати на повні груди.

Фото: vsiknygy.net.ua

– “Антологія української поезії XX століття: від Тичини до Жадана” – 

Кожний, хто любить поезію, завдяки Івану Малковичу може насолодитися найкращими зразками як минулого століття, так і сьогодення, взявши до рук одну-єдину книжку. У 2017 році “Антологію” перевидали уже втретє, цього разу книжка умістила в собі 2016 сторінок.

“Бачите, поезія – абсолютно суб’єктивна справа, однак я намагався її якось об’єктивізувати через поради колег-літераторів і літературознавців, які пропонували мені вибірки своїх улюблених поезій. Бо буває, що одні поети нам дуже близькі, а щодо інших ти знаєш, що це – хороший поет, але це не твій поет. Тому й радився з тими, хто любить саме таку поезію”, – поділився секретами підготовки третього видання Іван Малкович в інтерв’ю “Українському інтересу”.

“Антологія” також цього року перемогла на Форумі видавців у номінації “Сучасна українська поезія”.

Чому треба читати? Щоб зрозуміти, якою бачили Україну та що відчували поети у часи “від Тичини до Жадана”.

Фото: “Український інтерес”

– Галина Рис “Амстердам-Київ. І трохи святого Миколая” –

Цікава розповідь про життя святого Миколая, у часи, коли він ще не був святим. А також про вірність, кохання та справжні дива.

Сюжет твору зав’язується тоді, коли в аеропорту випадково переплутують валізи. В одній із них – незавершений рукопис про Миколая і його життя ще задовго до того, як той став казковим добродієм.

Несміливий Марко, який виявив рукопис у (не)своїй валізі, ставить за мету знайти авторку тексту та повернути загублений рукопис. А далі на читачів чекає романтична та незвична історія, яка, можливо, ніколи б і не трапилась у реальному житті. Але хто знає…

Чому треба читати? Щоб повірити, що у нашому житті завжди є місце для дива.

Фото: bibicheva.com
Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]