Яка формула «нового світу» очима провідних країн ЄС? Мова піде про «прекрасну Францію». Минулого року світ побачив, наскільки сумнівними та крихкими є шаблони старих геополітичних та економічних формул. Багато змінних відмирають як в політиці, так і в економіці, даючи дорогу й досі не зовсім вивченим та проаналізованим категоріям. Починаючи з 2017 року ми переконуємося, що битва ідей, інтересів та ресурсів «ВЕЛИКИХ» уже розпочалася. Нова реальність, що диктується 2017-им настала й для країн Європейського Союзу, оскільки ми спостерігатимемо за виборчим процесом у його державах-засновницях: Франції, Італії та Німеччині. У Франції очікуються вибори як президентські, так і парламентські. Гострота питання у відносинах України з цією країною полягає в тому, що представники як «правих», так і «лівих» сил є здебільшого проросійськими у своїх зовнішньополітичних орієнтирах.

Зовнішня політика як важіль безпеки. Як країна-засновниця ЄС та НАТО, Франція постійно дотримувалася своєї особливої дипломатичної лінії, що надавало їй преференції впливати на процес прийняття рішень у цих інституціях. В умовах, коли безпекові виклики сколихнули мирне життя французів, особливо після терактів у Ніцці та Парижі в 2015-2016 рр., у Франції посилюється намір продовжувати національну лінію безпеки, водночас, не забуваючи про «політику присутності» в регіоні Середземного моря. Вона прагне невпинно відігравати в ньому місце одного з основних центрів політичної, військової та економічної сили.

Відповідна риторика присутня і в заявах кандидатів на посаду президента Франції. Зокрема, кандидат від Республіканців (правоцентристи) Франсуа Фійон наголошує на важливості поновлення дискусій щодо створення європейського оборонного альянсу. На його думку, присутність НАТО в Європі не зможе цілком і повністю захистити її від ісламського тероризму. Це свідчить про те, що більш регіональні формати товариств, на думку кандидата правоцентристів, є найбільш прийнятними для Франції, де вона зможе відігравати керуючу роль. Вийти повністю з НАТО пропонує французький політик та депутат Європарламенту Жак-Люк Меланшон («комуністи»), оскільки саме так Франція зможе послабити свою залежність від систем ПРО та, відповідно, Сполучених Штатів.

Враховуючи те, що кандидат Фійон вважається проросійським, саме думка щодо європейського оборонного альянсу може стати важливою у перемовинах України та Франції. Опитування українських послів в різних європейських державах Інститутом світової політики продемонструвало, що зовнішньополітична лінія нашої держави може посилюватися за рахунок співпраці із тими країнами, які акцентують увагу на створенні політично-економічних та оборонних альянсів. Звісно, йшлося про Польщу, Швецію та країни Балтії. Проте, нам необхідно також обдумувати передусім стратегію співпраці з тими державами, що виявляють свої проросійські настрої.

Франсуа Фійон із Путіним / Фото з відкритих джерел

Очевидно, що для кабінету як Франсуа Фійона, так і Марі Ле Пен підтримка України за будь-яких умов не є цікавою. Провокативний дискурс лідерки «Національного фронту» посилюється холодною анти-українською риторикою. У контексті власних інтересів, ми маємо особливо посилити зовнішньополітичну лінію щодо провокаційних заяв Ле Пен. Вони забарвлені іще й антиукраїнськими діями. Згадаймо, саме «Національний фронт» направив спостерігачів на псевдореферендум до Криму у 2014 році і підтримував упродовж цього часу «нездоровий інтерес» до визнання Криму російською територією.

Марі Ле Пен – ще один кандидат із прокремлівськими поглядами / Фото з відкритих джерел

Отже, Марі Ле Пен – це той кандидат, до дій якого уже потрібно бути готовими іще з 2014 року, адже вона займала і займає найбільш «прокремлівську позицію». Віра в те, що саме цей кандидат «не переможе», або «не зможе» має трансформуватися у визначенні стратегії співпраці «без ілюзій». Це стає дедалі актуальнішим як за наявності формату Мінських домовленостей, так і дискусій щодо можливої ефективності «Нормандського формату», що обговорюється українськими парламентарями. Політичний егоцентризм пані Ле Пен – основа для визначення точок відліку прагматизму дій для українського дипломатичного та політичного істеблішменту.

Зважати Україні щодо інтересів Франції та Росії потрібно ось іще з якого приводу. Заяви Володимира Путіна про зміцнення російських ядерних сил в 2017 році стосуються у першу чергу Франції. Чому? Потрібно брати до уваги той факт, що саме Франція вбачає в ядерних силах особливу роль, тим більше що після Brexit, вона залишиться єдиною ядерною державою серед решти 27 країн-членів Європейського Союзу. Як і в Росії, ситуація у Франції відрізняється слабким розумінням ядерних викликів, що ускладнює здійснення контролю над ними. І може створювати певні непорозуміння з точки зору демократії.

«Нова Франція, нові інтереси». Вочевидь, стає зрозумілим, що будь-який із кандидатів на посаду президента Франції прагне творити французьку історію по-новому. «Разом проти брюссельської Європи» – так можна підсумувати невдоволення майже усіма французькими кандидатами політикою Європейського Союзу, адже її вплив мінімізувався у кроках подолання економічних та міграційних викликів. Франція, яка боролася та створювала «європейський проект», більше не вбачає у ньому «щит» надійності та дієвості, оскільки він не допомагає забезпечити її лідируючої ролі в ЄС. Побудова Європи як «потуги» для забезпечення власних інтересів – ось як Франція трактувала свою участь в ній.

Безпека і, водночас, сигнали небезпеки у регіоні Середземного моря є і залишаються ключовими для розуміння перспектив розвитку співпраці Франції. Вона вбачає у Росії партнера на Півдні Європи та на Близькому Сході. Заради цього, свої безпекові орієнтири у боротьбі із режимом Ассада Франція переорієнтувала на боротьбу проти ІДІЛ. Хоча, питання Сирії та Ірану не раз призводили до протилежності думок обох країн аж до терактів у 2015-2016 рр. на французькій землі.

Відповідно, політика щодо російських санкцій відверто критикується Фійоном, Ле Пен та Меланшом. Російська Федерація в очах цих французьких кандидатів-політиків вбачається «бастіоном» хоча б часткової регіональної стабільності та стійкості. Так, відомими стали заяви Фійона про створення нового економічного партнерства з Росією. Ці особистості знайомі іще починаючи з того часу, як обидва були прем’єр-міністрами своїх країн.

Жак-Люк Меланшон також відомий своїми проросійськими поглядами / “Український інтерес”

Схожу позицію має й інший кандидат від французьких «лівих» – Жак-Люк Меланшон, думку якого формує один із національних секретарів «лівих» Джордже Кузманович, відомий російською пропагандою у Франції.

Більш чітко вибудовує свою позицію кандидат від соціалістів, колишній міністр освіти Франції – Бенуа Амон, що відкрито засуджує політику Путіна і вважає, що Франції потрібно виявити більшу рішучість проти Росії. Бенуа Амон відкрито не робив заяв щодо «українського питання». Водночас, відомо, що він поділяє позицію президента Франсуа Олланда, який засуджує анексію Криму та підтримує скасування санкцій проти РФ після виконання Мінських домовленостей.

Бенуа Амон засуджує політику Путіна / Фото з відкритих джерел

Замість соусу. Відносини між Україною та Францією обмежувались тим, що зовнішню політику Франції більше цікавила Російська Федерація, а Україна залишалась осторонь її геополітичних інтересів. Щоб підтримувати хороші відносини із «офіційною Москвою», Франція не прагнула втручатися до інтересів Росії в «українському питанні» аж до дискусій у нормандському формату перемовин. Тут, важливу роль відіграла позиція Ангели Меркель, думку якої Франції довелося брати до уваги. Попри те, що напередодні президентських виборів, «нормандський формат» для Франції не є на порядку денному, важливо продовжити діалог на міжпарламентському та міжурядовому рівні щодо цього питання.

І тут важливо також розуміти іще один аспект. Французька політична риторика завжди залишатиметься економічно забарвленою, адже її компанії інвестують в російську економіку значно більше, аніж в Україну. Тобто, Україні доведеться поборотися за політичну та економічну підтримку Франції. Водночас, французька політична та бізнес-спільнота дуже позитивно розглядає перебіг реформи децентралізації в Україні. Представники Сенату Франції не раз відвідували Україну для представлення власного досвіду з проведення цієї реформи у Франції починаючи з 2015 року. Окрім того, французи слідкують за перебігом подій, пов’язаних із реформами у боротьбі з корупцією в Україні. Реформування місцевих та центральних органів влади заради подолання бюрократичного тиску та підвищення рівня прозорості є ключовою для підприємств Франції в Україні.

Щодо позиції України в НАТО, у Франції панує негативна думка про розширення Альянсу на країни Східного партнерства, оскільки інтереси Франції залежатимуть й надалі від Російської Федерації. Демонстрацією цього стала позиція Франції, що заблокувала проект приєднання України до НАТО на Бухарестському саміті у 2008 році. Водночас, білатеральний рівень співпраці України та Франції з питань безпеки та оборони був би корисних для обох країн, адже Франція уже надає фінансову підтримку в межах програми з удосконалення оборонної освіти, започаткованою НАТО в Україні з 2013 року.

Україна має зрозуміти, що у 2017 році євроскептичні сили прийдуть до влади у Франції як у парламенті, так і в уряді. Французькі «проросійські осередки» будуть тільки розширювати свою географію. І тому, у цьому контексті, важливо розуміти, що наша зовнішньополітична лінія має перейти з формату «респонсивної» у більш проактивну. У цьому контексті, буде надзвичайно важливо посилювати та ефективно провадити інформаційну політику та співпрацю з Францією на усіх рівнях: від офіційного (урядовий, парламентський рівень) до особистісного (роль діаспори, проукраїнських французьких громадян).

Непрості кроки маємо знайти, частково, навіть болючі. Але маємо, принаймні, почати це усвідомлювати…Саме тоді, розуміючи й ефективно оцінюючи «нові реалії», можна навіть за умов гіперболізованого «ресурсного націоналізму» творити свою «нову» українську дійсність.

Вікторія Вдовиченко, директор Інституту політики та урядування, спеціально для “Українського інтересу” 

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram