Загальні факти про Голодомор в Україні поверхнево відомі більшості українців, хоча їхніх пращурів воно могло стосуватися й безпосередньо. Попри те, що дослідники намагаються не залишати інформаційний простір без теми про геноцид, зацікавити дізнатися більше й привабити авдиторію до цієї сторінки історії доволі складно. Національний музей Голодомору-геноциду докладає чималих зусиль, щоб донести інформацію про трагедію українцям різного віку. Для цього зокрема використовують сучасні технології. Так у Києві презентували перший екскурсійно-історичний застосунок Track Holodomor History, що розповідає про Київ під час Голодомору через архівні документи та світлини, історії очевидців і досі невідомі факти. “Український інтерес” також побував на презентації.

“Track Holodomor History є абсолютно унікальним продуктом. Він є освітнім, але не нудним – тут зібрано факти, документи, спогади людей та історії цілих родин, старі фотографії і відеохроніки, озвучено, переведено в комікси. Історія не залишається текстом на сторінках підручника, а оживає в руках. Уся інформація, що є в застосунку, недоступна пересічній людині в якійсь іншій формі – вона або лежить в архівах, або розкидана по різноманітних джерелах, які ще потрібно перевіряти. Історія значно ближча – у будинках, де ми живемо, у вулицях, по яких ходимо, а тепер просто у нашій кишені – в смартфоні”, – сказала кураторка проєкту Ірина Курганська.

У застосунку можна переглянути локації Києва: будинки, вулиці, парки, споруди, а також прочитати їхню історію 1930-х років, ознайомитися з архівними фото, відео, документами щодо Голодомору, спогадами киян про життя в місті того часу.

“Коли говориш про таку тему як Голодомор, дуже важко не впасти або в пафос, або в порожні слова. Для мене це біда, яка пройшлася по моїх пращурах. Якою нотою урочистості мають підтримуватися ці події для мене досі є незрозумілим. Це справді горе. На жаль, тотальна більшість українців не знають і не хочуть знати про Голодомор. Коли нам говорять про те, що досить вже страждати, краще про щось хороше. Так, звісно, давайте. Але ми маємо побачити, що відбулося колись, щоб зрозуміти свою історію. Саме тому такі ініціативи дуже важливі. Коли йдеться про такі проєкти, відчувається сильніша відповідальність”, – зазначила провідна фахівчиня з управління проєктами (“Авдіовзуальне мистецтво”) Українського культурного фонду Яніна Алєєва.

Щоб зацікавити насамперед молодь, у застосунку є інтерактивна складова – квести. Додатковий засекречений контент можна побачити й прочитати лише поблизу визначеного місця.

“Історія повинна бути доступною, цікавою та інтерактивною. В музеї Голодомору ми комунікуємо з різними авдиторіями: для дітей і підлітків у нас розроблені освітні заняття та майстер-класи. Для тих, хто хоче дізнатися більше про історію геноциду українців і почути свідчення тих, хто вижили”, – сказала заступниця генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Юлія Коцур.

Ще за допомогою програми можна прокласти власний маршрут локаціями та пройти ними або скористатися вже створеними маршрутами. “Додатковий контент”, який дає змогу відкрити додаток, стає доступним тільки в межах 400 метрів від локації.

Застосунок наразі ще не завершений, адже його творці не хочуть зупинятися лише на Києві. Ірина Курганська зауважила, що наразі є чимало матеріалів по Харкову, Одесі та Дніпру. Застосунок хочуть зробити всеукраїнським. Для іноземців ці маршрути також доступні, адже є англомовна версія.

Команда розробників прискіпливо поставилася до створення програми. Майже до всієї інформації є історичні пояснення, частини щоденників людей озвучили. Спогади свідків у певних локаціях намалювали й створили як комікси. Дуже багато документів із архівів Києва, які музейники адаптували й пояснили.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram