За даними Держслужби зайнятості, у першій половині 2018-го в Україні знизився рівень безробіття. Проте кількість працевлаштованих все ще продовжує бажати кращого. Останні дослідження ринку показують, що зростає попит на робітничі професії: токар, пекар тощо. Водночас на три тисячі вакансій економістів – п’ять тисяч охочих працювати за цим фахом. Цікаво, що деякі роботодавці готові платити електрозварникові, який знає свою справу, від 12 до 25 тисяч гривень. А оклади економістів, навіть у столиці, стартують від 7 і переважно не перевищують 20 тисяч гривень.

Отже, проблема роботодавців та працівників лишається такою ж вічною, як проблема батьків і дітей. Намагаючись зрозуміти один одного – вигадують велосипед. Як результат: роз’їжджаються у різні боки. Фахові рекрутери та психологи говорять, що стрес від трьох поспіль відмов у працевлаштуванні для кваліфікованого робітника дорівнює стресу від розлучення. Що вже говорити про неочікуване звільнення?

Давати поради, справа зазвичай невдячна, але “Український інтерес” розібрався у питанні та зібрав для вас небанальні та корисні підказки, як підвищити шанси на отримання ідеальної для себе роботи.

Класичний сценарій

Фото: glenncarstenspeters/unsplash.com

З чого ми зазвичай починаємо шукати роботу?

Відкриваємо документ у Microsoft Word, називаємо його “Резюме”. Потім гуглимо приклад та читаємо якісь рекомендації на кшталт: “З таким резюме ви знайдете роботу за один день”. Далі у пустому файлі з’являються ПІБ, освіта, досвід, навички, особисті якості та “стресостійкість”. Тепер вантажимо файл на сайти з пошуку роботи та розсилаємо усім роботодавцям, вакансії яких більш-менш підходять.

Що трапляється далі?

Спершу на пошту приходять сповіщення про перегляди резюме. Потім – кілька дзвінків, щоб дізнатися більше інформації. Далі приходять відмови: “На жаль ваша кваліфікація не відповідає нашому запиту. Бажаємо успіхів у пошуках”. І врешті-решт резюме “зависає” на сайтах, перегляди падають, на співбесіди не кличуть, а телефон мовчить.

Результат

Отже, якщо перегляди резюме на нулі, цікаві пропозиції закінчились, а ви досі сидите без роботи, то очевидно щось пішло не так. І тут питання не у вашій компетентності. А буває й так: перегляди є, співбесіди є, а роботи немає. Як бути?

Латати дірки

Фото: dchuck/unsplash.com

Не “РЕЗЮМЕ”, а “Ім’я та Прізвище”

Чи не найбільшим показником вашої самооцінки для рекрутера чи HR-менеджера є назва того самого файлу, де розписана інформація про кандидата. Замість того, щоб називати резюме “Резюме”, напишіть там своє прізвище й ім’я. Це накине вам балів та підвищить шанси, що його не загублять серед інших файлів з однаковою назвою.

Оновлюйте резюме

Не йдеться про те, щоб його раз у раз дописувати, як Достоєвський свою збірку творів. На більшості сайтів резюме сортуються за датою оновлення. Допоки ваше резюме лишатиметься свіжим, доти його активно переглядатимуть роботодавці.

Формулюйте точно

Якщо вас не кличуть на співбесіди, то одна з причин – неконкретні формулювання розділів з навичками та досвідом. Наприклад, неправильно – “працювала з гостями”, правильно – “реєструвала гостей на рецепшені у програмі “Назва програми”, готувала необхідні документи для проживання, приймала скарги та реагувала на запити гостей”. Неправильно – “регулярно проводила співбесіди”, правильно – “проводила по 3-5 співбесід на день телефоном, та 10-13 на тиждень наживо”. відчуваєте різницю? Деталізуйте те, що можна деталізувати, вживайте конкретику. Потім структуруйте: тобто зберіть перелік функцій, які виконували та об’єднайте однією назвою процесу.

Роботодавець шукає не процес, а результат

У більшості випадків роботодавцям байдуже, як і де ви шукали нових клієнтів для компанії, якщо це звісно не щось заборонене. Цікаво лише скільки користі від вас було компанії. Водночас, якщо ви претендуєте на місце, де процес є важливим, наприклад, оператор колцентру, де контролюватимуть кожне ваше слово незалежно від результату, то певно варто згадати вашу суперздібніть до ідеального процесу.

Продавати результат в резюме дуже просто. Створіть окремий розділ “досягнення” і розпишіть, коротко успішні проекти за таким планом: що зробили, скільки витратили часу часу, скільки витратили ресурсів, яким виявився результат. Наприклад: “Організував поїздку за кордон для представників бізнесу в скорочений термін – 4 дні. Для цього витратив таку-то суму грошей, використав такі-то можливості компанії та залучив стількох людей. Компанія отримала 20 позитивних відгуків з 23 можливих, а 16 людей звернулись за послугами компанії вдруге.” На співбесіді можна розповідати все в такому ж порядку, але більш розгорнуто.

Сторінка у Facebook, як резюме

В епоху соціальних мереж не варто нехтувати їхньою силою. Посилання на ваші профілі в Instagram, Facebook, Twitter, LinkedIn роботодавці просять все частіше. Проте, якщо в Instagram та Twitter у вас котики, діти та все, що не стосується роботи, то давати роботодавцю посилання на ці сторінки не варто. Але профіль у Facebook все ж таки доведеться заповнити. Як варіант – додати кілька фото із заходів з попереднього місця роботи, заповнити розділ “Інформація” та зробити пост про пошук роботи. Добре, якщо розберетесь з LinkedIn. Це такий собі “діловий фейсбук”. Соцмережа більш розповсюджена в Америці та Європі, але й в Україні її використовують дедалі активніше.

За словами HR-менеджера Марії Луньової, рекрутери в Україні дуже часто використовують Facebook для аналізу кандидатів. Заповнені активні сторінки, які мають регулярні оновлення, привертають значно більше уваги. Щодо LinkedIn, то він найкраще підійде фрілансерам, наприклад, програмістам, які шукають замовлення від іноземних компаній.

Одна вакансія – одне резюме

Навіть якщо ви шукаєте роботу лише в одній галузі і одному напрямку, і якщо резюме здається вам універсальним, все одно під кожну вакансію його необхідно коригувати.

Наприклад, в одній вакансії вказано, що знання мов не потрібне, і в резюме цей пункт ви просто не зазначаєте. А в іншій необхідна англійська не нижче середнього, яку ви знаєте. Це треба дописати. Так само з особистими якостями, для когось більш цінною є швидка реакція на зміну подій, для когось здатність до самонавчання. Можна змінювати порядок ваших чеснот і починати з тих, які важливі саме цьому роботодавцю.

Також вам може сподобатись вакансія у галузі, де ви не маєте досвіду, але відчуваєте, що могли б підійти після нетривалого стажування. У такому разі треба скоротити опис свого досвіду в іншій галузі та зазначити в резюме, що готові навчатися новому. Погодьтесь, це дивно, коли Петро Петрович Петренко з 20 роками досвіду роботи сантехніком шукає роботу керівника відділу продажів. І так далі і тому подібне. Не лінуйтесь.

Завершення резюме

Це деталь, якій не завжди приділяють достатньо уваги. Коли ви дивитесь фільм, читаєте книгу, слухаєте історію – що для вас найцікавіше і що ви запам’ятовуєте? Правильно – завершення. Одним з найкращих рішень буде додати в кінці резюме пункт “Мотивація”. У ньому можна 2-3 реченнями сказати, чому ви хочете потрапити саме в цю компанію, а не в якусь іншу. Але не перетворюйте цей пункт на супровідний лист. Не забувайте також переписувати мотивацію під кожну вакансію, інакше можна втрапити у халепу.

Супровідний лист

Фото: helloquence/unsplash.com

А це те, чим найчастіше нехтують кандидати. Після опису вакансії не завжди вказано, що окрім резюме від вас чекають також і супровідний лист. Є навіть ті, хто не знає що це і як його писати. Кілька рекомендацій: у супровідному листі не треба робити задовгий вступ та довго хвалити компанію, куди хочете влаштуватись.

Наприклад, можна написати так: вгорі по центру “Шановний(а), ім’я по батькові” менеджера з підбору персоналу (воно є на сайті, або вказане у вакансії) або “Шановний(а) пане(і) ім’я” менеджера. З абзацу на рядок нижче: “Мене зацікавила вакансія вашої компанії, бо …” Замість трьох крапок напишіть одну-дві фрази про те, що зачепило вас у роботі компанії, її структурі, досягненнях. І якщо впевнені, то можете одразу дати якусь рекомендацію. Формулювання: “бо ваша компанії найкраща, найстарша, найдосвідченіша” – неприпустимі. Краще написати: “бо показники продажів “Назва компанії” ростуть у кілька разів швидше, ніж у “Назва конкурентної компанії. Але якщо зробити ось це, на мою думку, можна урізноманітнити канали продажу”.

Далі поясніть, чому вашу думку можна вважати достатньо компетентною. Можете розповісти про 1-2 успішні кейси, які вам вдалось реалізувати на попередньому місці роботи. Напишіть про свої специфічні навички, які можуть знадобитися на запропонованій посаді. Не забудьте написати те, що вас просять, якщо звісно менеджер зазначає, яку інформацію вказувати у супровідному листі. І завершуйте лист: “З повагою, ваше ім’я та прізвище”. Писати: “З найкращими побажаннями…” не варто, це ознака панібратства. Лист має вміститись на одну чи половину сторінки, ніхто не читатиме монографію на п’ятьох аркушах.

Рекомендації та портфоліо

Передусім не соромтесь просити порекомендувати вас фахівців з якими працювали та керівництво з попереднього місця роботи (якщо ви розійшлись мирно). У резюме цього писати не варто і вказувати контакти екс-шефа. Краще прикріпити разом із супровідним листом окремий файл із письмовою рекомендацією(ями). Люди, які працюють в одній галузі знайомі один з одним або мають спільних знайомих, тож перевірити чи дійсно вас рекомендують не складно.

Якщо письмових рекомендацій ви не маєте, але ви мали таку розмову з колишнім керівництвом, то можете зазначити це у супровідному листі. Наприклад: “Мене можуть рекомендувати керівники з попереднього місця роботи”. Якщо рекрутеру знадобиться рекомендація, він запитає про це на співбесіді. Тоді будьте готові дати контакти екс-шефа чи інших фахівців.

Щодо портфоліо. Це має бути файл, для відкриття якого не потрібно встановлювати спеціальні програми. Найкраще, якщо його можна переглянути в онлайні, або у звичних стандартних програмах. Рекрутер не зобов’язаний і не буде витрачати час на відкриття вашого портфоліо під сімома замками.

Що не цікаво знати роботодавцю

Фото: daria_shevtsova/unsplash.com

Більшість з переліченого, ніби-то очевидні речі, але за словами рекрутерів, чомусь люди продовжують вважати, що така інформація необхідна.

“Люблю слухати музику і дивитися фільми”. Ваші хобі – це ваші хобі. Чи, може, ви слухаєте музику та дивитесь фільми у робочий час?

“Є домашні тварини: кіт і рибка” – оце так-так! А наш шеф полюбляє пітонів, але в офісі тварин не тримаємо, тож певно у нас різні шляхи.

“У вільний від роботи та навчання час вишиваю хрестиком” – нічого собі! А як це допоможе розширити нашу базу клієнтів?

“У мене золота медаль і 15 грамот з біології та фізкультури” – якщо ви не шукаєте роботу одразу після школи, така інформація у резюме наводить на думку, що вам більше немає чим пишатись.

“Іванов Іван Петрович. 21 рік. Працюю з 16 років. Досвід роботи 5 років на посаді головний спеціаліст. Працював у тата Іванова Петра Сергійовича” – то чому кажете, тато вас звільнив?

“Претендую на посаду Бухгалтер / Маркетолог / Програміст / Дизайнер” – може ви ще на півставки лікарем працюєте? Різнобічність – це чудово, але роботодавці шукають професіоналів своєї справи.

“Маю досвід роботи бухгалтером 3 місяці. Претендую на посаду дизайнер ювелірних виробів” – це те, про що ми говорили вище: досвід і запитувана робота – дві паралелі.

“За рік роботи маю безліч нагород: 8 подяк, 6 грамот, 2 роки моє фото на дошці пошани. І не зважайте, що я всього рік працюю в компанії” – тут просто не плутати опис результату із хвалькуватістю й буде вам щастя.

“Стресостійкий, комунікабельний, легко навчаюсь” – і ще тисячі таких, як ви, ага.

“Кермую автомобілем на рівні Шумахера” – жарт зараховано, але резюме має лишатися документом. Може пожартуємо в розмові про оклад?

Навички без яких вже скоро знайти роботу буде складно

Фото: evankirby2/unsplash.com

Світ стрімко змінюється. Роботодавців вкладають чималі ресурси у розвиток та навчання своїх працівників. Часто це робиться для того, щоб мати армію “універсальних солдатів”, коли одного може замінити інший. Звісно, така тактика прийнятна не для всіх, але фахівці широко профілю починають цінуватися все більше. Водночас необхідною якістю, як для універсальних солдатів так і для інших кандидатів, які шукатимуть роботу вже за кілька років, стане вміння самостійно ухвалювати рішення.

Комплексне розв’язання задач (Complex Problem Solving) – перша за вагомістю компетенція, необхідність у якій зароджується вже зараз. Компанії хочуть бачити у себе співробітників, які можуть оперувати інформацією ззовні та не бояться ухвалювати рішення. Проте більшість досі вважає, що це парафія керівника. Але таку позицію все частіше сприймають за ознаку невпевненості у собі та своїх знаннях. Тож розвивайте цю компетенцію. Помиляйтеся, але ухвалюйте рішення та беріть на себе відповідальність.

Критичне мислення – ще одна важлива якість, яку вже активно обговорюють. Критичне мислення не означає надмірну прискіпливість чи недовірливість. Критичне мислення – це вміння перевіряти та фільтрувати інформацію. Одні лише стрічки у соціальних мережах чого варті, а з часом люди поглинають все більше і більше непотрібної інформації. Здається, що це розвага: мемаси, відоси, науково-популярні пости, котики. Все це атрофує довгострокову пам’ять і скорочує час сприймання інформації. Кому потрібен працівник, який не може аналізувати дані чи запам’ятовувати їх? Для початку можна зібратись із силами та відписатись від блогерів та ЗМІ, яких не читаєте, не дивитесь, не слухаєте.

Творчість (вона ж креативність). Все, що можна автоматизувати буде автоматизовано. Як це зробити з творчістю, ще ніхто не придумав, і навряд чи це взагалі можливо (так, ми знаємо про симфонії, які написали нейромережі, але ми про справжню творчість). Удосконалення процесів вимагає нестандартних та унікальних рішень. Тому від людей потрібний нестандартний, нетиповий підхід, щоб зберегти конкурентоспроможність.

Співбесіда

Фото: rawpixel/unsplash.com

Можна сказати, що співбесіда з рекрутером – це 50% успіху. Головне завдання під час співбесіди, знайти спільну мову. Варто бути чесним, але не перетинати межу робочого діалогу. Ваші особисті життєві історії не цікаві роботодавцю. Водночас, якщо у вас цікавляться вашим сімейним станом, наявністю дітей, немічних родичів, то ви маєте право поцікавитись, чи впливає це на рішення про працевлаштування.

Є й фрази, які аж ніяк не варто говорити рекрутеру.

“У мене це в резюме написано!” – не треба так. Якщо рекрутер про щось питає, то це потрібно не для того, щоб вас роздратувати чи перевірити пам’ять. Так виявляють низку чеснот та компетенцій, зокрема вміння чути, дратівливість, ту саме стресостійкість, про яку всі пишуть, вміння переконувати etc.

Якщо ви говорите, що у вас це написано в резюме, рекрутер думає:

  • Ви не маєте доповнень (можливо резюме писали не ви, можливо там є неправдиві факти, у яких ви можете заплутатись або вам зробили “ведмежу послугу” і краще, ніж хтось про вас написав у резюме, ви самі розказати про себе не можете).
  • Вас не цікавить співпраця. Тобто ви показуєте свою зверхню позицію, ніби це роботодавцю потрібне працевлаштування, а не вам. Такий підхід навряд чи допоможе отримати роботу. Та навіть, якщо компанія зацікавлена саме у вашій кандидатурі і не переманювала вас з іншого місця роботи, ця фраза ознака неповаги.

Ще кілька фраз, яких бажано уникати під час співбесіди:

  • “Я не хочу про це розповідати.” – Чому? Ви щось приховуєте?
  • “Це не важливо.” – Якщо запитують, значить важливо.
  • “Я говорив, як треба робити, але колеги мене не послухали, і це призвело до поганого результату.” –  Це не підкреслить вашу компетентність. Про екс-колег краще взагалі не згадувати. Говоріть про свої результати, які залежать лише від вас.
  • “Мій начальник робив все неправильно і не поважав мене.” – Табу! Яка гарантія, що після звільнення з цієї компанії ви не будете пускати плітки про керівництво?
  • “Я дуже сильно хвилююся, тому не можу відразу придумати відповідь на питання.” – Так, співбесіда – це стрес. Але якщо ви дійсно не можете придумати відповідь на якесь питання, то запропонуйте повернутись до нього за якийсь час.
  • “Чим займається ваша компанія?” – Цілковите табу! Вивчити чим займається компанія треба ще до співбесіди, якщо ви розраховуєте на працевлаштування. Але якщо рекрутер розповідає щось про компанію, що вам вже відомо, не перебивайте. Дослухайте, можете доповнити кілька моментів, про які не згадав рекрутер. Так він зрозуміє, що ви готувались до співбесіди, і вам дійсно не байдуже візьмуть вас чи ні.
  • “У мене були конфлікти на роботі (і натхненно розповідаєте про конфлікт і поганого колегу та про те, як плюнули йому в каву).” – Така розповідь перекреслить ваші гарні якості, які встиг помітити рекрутер.
  • “Я не буду працювати понаднормово.” – Ви можете сказати, який графік для вас був би найбільш прийнятний, але не в такому контексті.

Пам’ятайте, кожне питання рекрутера виявляє те, що для компанії важливо бачити у своєму співробітникові. Тому кожна негативна відповідь чи її відсутність зменшує ваші шанси отримати посаду в компанії. Але трапляється й таке, що ви під час співбесіди розумієте, що робота, компанія, умови і так далі вам не підходять – скажіть про це відверто і не витрачайте ані свій час, ані час менеджера з підбору персоналу. Успіхів!


У тонкощах ейчарів розбиралася Ганна Веретенник, “Український інтерес”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram