У литовському Каунасі відбулися заходи із вшанування пам’яті Євгена Коновальця. Місцеві представники українських та литовських громадських організацій заснували й вручили перші пам’ятні медалі військового та громадського діяча. Учасники стверджували, що насправді світ, а особливо українці, мало знають про життя і діяльність Коновальця. Скажімо, чому тодішньому політичному емігранту, його родині та 15 колегам з українського Опору надали литовське громадянство й дипломатичний захист в Європі?

Хто першим в новітній історії вжив термін “інформаційна війна”? Чому Сталін дав особистий наказ знищити засновника Українських січових стрільців, Української військової організації та Організації українських націоналістів?

Медаль Євгена Коновальця. Одним з перших цією медаллю було нагороджено видання “Український інтерес”, як провідне ЗМІ в галузі зміцнення партнерства між Україною і Литвою. Фото: Український інтерес/Юрій Горбань

Євгена Коновальця вбив 80 років тому в Роттердамі радянський шпигун Павєл Судоплатов, який чотири роки “втирався” у довіру до українського спротиву в еміграції. Саме він вручив Євгену Коновальцю коробку цукерок, начинену вибухівкою.

Як стверджують дослідники історії, вбити одного з лідерів національно-визвольного руху наказав особисто Сталін у 1933 році. Очевидно, “вождю всіх націй і народів” український полковник становив пряму загрозу. Не тільки через те, що Євген Коновалець разом із Симоном Петлюрою створював українську армію ще в двадцятих роках XX століття, а пізніше Українську військову організацію (УВО) та Організацію українських націоналістів (ОУН).

Наприкінці 20-х років Коновалець організував одну з найрозгалуженіших у Європі розвідувальну мережу. Зібрана українськими шпигунами інформація дуже високо цінувалась не тільки українцями, що боролися з більшовизмом, але й урядами Франції та Великобританії. Особливо багато зробив Коновалець для безпеки Литви. Завдяки своєму військовому фаху, він допоміг литовцям створити та розвивати власний військовий флот і авіацію. Як колишній офіцер австрійської армії, Коновалець запровадив інститут Січових стрільців в Україні, а потім переніс цей досвід в Литву. До речі, тут й зараз активно діють підрозділи цієї організації.

Литовці знімають фільм про Коновальця

За словами автора сценарію фільму про Євгена Коновальця литовського журналіста українського походження Віктора Чернишука, український командант був людиною слова й високо оцінював свою офіцерську честь. “Я ставив собі запитання, чому Литва надає громадянство такій людині й фінансує діяльність його організації виділяючи щомісячно дві з половиною тисячі доларів. На той час – величезні гроші”, – розповідає він.

Зараз журналіст збирає матеріали для фільму. Дуже багато чого дають промови Коновальця – з них дослідник робить висновок, що першим у публічній сфері термін “інформаційна війна” вжив саме Коновалець. “Він часто говорив про інформаційну агресію, про інформаційну війну. Він ініціював і видавав газети, бюлетені українською, литовською мовами. Коновалець учив Європу, як треба створювати інформаційний опір. Наприклад, його газету “Сурма” ще називали “трубка”, бо він виготовляв її на дуже тонкому папері і яку можна було згорнути трубкою, й перевозити, скажімо, в портсигарі”, – розповідає Віктор.

У своєму фільмі автор хоче розповісти про співпрацю Коновальця із тодішньою литовською владою. Чому це потрібно було Литві? Навіщо це було Коновальцю? На ці запитання автор шукає відповіді в архівах, вивчаючи документи, опрацьовуючи версії істориків та дослідників. “Він був великий стратег. На жаль, в Україні Коновалець і зараз дещо замаскований, багато в чому забутий. Нам передали матеріали із Канади, Музею української революції, з литовського сейму. Фільм планується до показу восени на литовському телебаченні. Якщо потрібно для українського глядача, ми готові його адаптувати. Ми маємо зробити пізнавальний, інтелектуальний фільм, водночас, видовищний і корисний”, – говорить литовський колега.

Доля України і Литви написана під копірку

Ідея відзначити річницю загибелі Євгена Коновальця виникла в українців Каунаса, бо саме це місто було столицею Литви до окупації у 40-му році. Також тут діяла низка українських організацій. У 1928 році в Каунасі зареєстрували першу українсько-литовську спілку. У 1938 – литовське українське культурне товариство. Видавались бюлетені, газети, проводились просвітницькі заходи. Все це було знищене з приходом більшовиків у 1940 році. І лише в 1997 діяльність українських організацій Каунаса відновилась.

Зараз, за словами голови Каунаського українського товариства (КУТ) Миколи Денисенка, українців у місті близько двох тисяч. Вони активно допомагають нашим військовикам на фронті збираючи гроші на гуманітарну допомогу, тепловізори, телескопи, які потрібні в боротьбі зі снайперами. А ще вони активні пропагандисти, адже навіть у дружній Литві об’єктивної інформації про Україну дуже мало.

“Доля України і Литви написана ніби під копірку. Вони й ми боролися за незалежність, вони й ми програли ту битву в минулому. Ми стали незалежними де-юре тільки в 1991-му. Але як показали події, Україна почала боротися за фактичну незалежність тільки в 2014 році. Місія українців в Литві – донести правду до литовців, бо якщо брати медійну війну, боротьбу за розуми, то таке враження, що ми на ту війну просто не з’явились. Якщо ввімкнути телевізор в Каунасі, то зі 120 телеканалів нема жодного українського”, – каже Денисенко.

“Не лише в Україні є ворожа пропаганда, вона стосується і Литви. Ми на собі знаємо, у чому нас безпідставно звинувачують. В націоналізмі нічого поганого немає. У тій формі, яка притаманна українцям і литовцям, він полягає у повазі до своїх традицій, історії та шануванні інших народів, – розповідає професор, керівник місцевого осередку руху “Саюдіс” Раймундас Камінскас. – Коли я почав вивчати матеріали по Коновальцю, я зрозумів, що це була важлива особа для України і для Литви. Але початок всього того, не тут і не зараз, а в Сибіру. Там були мої батьки на засланні й саме за допомогою українців вони там і вижили. І саме через своїх батьків я почав розуміти, що таке українська культура, політика та історія”.

За словами литовського вченого, наш теперішній спільний інтерес – знати й цінувати нашу спільну історію. Литовцям також важливо, щоб Україна стала повноцінним членом ЄС і НАТО. “Ми сьогодні також хочемо бути разом, бо Україна сприймається в Литві як сестра й інакше не може бути”, – наголошує Камінскас.

Литовські телевізійники знімають фільм про Євгена Коновальця

Політичні замовні вбивства, терористичні акти, пропагандистські інформаційні кампанії та пряма військова інтервенція – набір методів та форм не змінився і в сучасній історії. Хіба що тоді боролися зі світовим імперіалізмом, а тепер – із “руським міром”. Життя й смерть Євгена Коновальця – сторінка української та литовської історії, яку треба уважно вивчити, щоб не повторювати помилок минулого.

Убивство Полковника

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram