Як свідчать результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова (воно проводилося з 9 по 13 червня 2017 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей, опитано 2018 респондентів віком від 18 років, теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%), у разі проведення референдуму щодо вступу України до НАТО 48% усіх опитаних проголосували б за вступ до цієї міжнародної організації, 33% – проголосували б проти, інші 19% не визначилися. Починаючи з кінця 2015 року ці показники майже не змінилися – за даними опитування, проведеного у листопаді 2015 р., 49% збиралися голосувати за вступ до НАТО, а 33% – проти. Тоді як до початку російської агресії показники були протилежними – у квітні 2012 року лише 16% українських громадян збиралися голосувати за вступ до НАТО, а 61% – проти.

Ні в кого немає сумніву, які саме події спричинили кардинальне зростання популярності ідеї вступу до НАТО. Однак, цікаво інше − чому попри все, третина громадян України виступає проти вступу до НАТО? Що взагалі являють собою супротивники вступу до НАТО? Спробуємо прояснити їхню логіку, простеживши їхню позицію стосовно інших питань, які досліджувалися.

Можна було б подумати, що супротивники вступу України до НАТО – це “пропутінськи” налаштовані люди. Але, як показує дослідження, переважно це не так. Лише 7% тих, хто проти членства в НАТО, завили, що позитивно ставляться до Володимира Путіна, тоді як 62% – що ставляться до нього негативно. Чим тоді мотивують відмову від вступу до НАТО ті, хто виступає проти цього.

Обґрунтовуючи свою позицію, вони найчастіше називають те, що, на їхню думку, це може втягнути Україну у військові дії НАТО (таку відповідь дають 44% представників цієї групи). Тобто, значна частина громадян країни, яка вже фактично воює проти держави-агресора, бояться бути втягнутими у військові дії, але вже на боці НАТО. Логіка цікава, особливо враховуючи, що в принципі ці “військові дії НАТО” могли б бути спрямовані на захист територіальної цілісності України. Так само, як членство в НАТО таких невеликих країн як Естонія, Латвія та Литва дозволяє їм почуватися більш спокійно щодо можливої російської агресії.

Значною мірою ця частина громадян уявляють НАТО таким собі аналогом Варшавського договору, де фактично всі рішення ухвалювалися в Москві, інші ж країни соціалістичного табору лише слухняно виконували її вказівки. Тільки у випадку НАТО вказівки в одноосібному порядку дає Вашингтон.

Подібні уявлення свідчать також про незнання того, яким чином ухвалюються рішення в НАТО. Як відомо, вони ухвалюються консенсусом. Тобто у випадку, якби Україна була членом НАТО, вона могла б накласти вето на рішення стосовно будь-яких військових дій НАТО. Однак, про це в Україні знають лише 21% тих, хто проти вступу до НАТО. Загалом лише 10% супротивників вступу до НАТО заявляють, що добре поінформовані про цю організацію. І, найімовірніше, тому, що не дуже хочуть бути поінформованими. Адже 63% серед них є користувачами Інтернету, тому, якщо є потреба, можна за 10 секунд знайти необхідну інформацію через пошуковик. Але, очевидно, багатьом зручніше користуватися усталеними стереотипами світосприйняття. І це стосується не лише НАТО.

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]