Харківський університет. 29 січня 1805-го відбулося урочисте відкриття Імператорського університету в Харкові. Нині – Харківський національний університет імені Каразіна – один із найстаріших навчальних вишів України, заснований у листопаді 1804 року за сприяння видатного просвітителя Василя Каразіна.

Василь Каразін
Василь Каразін

Історія становлення Харківського університету нерозривно поєднана з появою та поширенням такого важливого явища в історії нашого народу, як українського національно-культурного відродження. Адже саме Харків став одним із центрів творення нової вітчизняної літератури, культури, науки.

З Харківським університетом пов’язані імена таких всесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як Петро Гулак-Артемовський, Микола Костомаров, Микола Барабашов, Микола Бекетов, Дмитро Багалій, Микола Сумцов, Андрій Краснов, Михайло Остроградський, Володимир Стеклов, Олександр Потебня, Олександр Погорєлов та багато інших. У наші дні Харківський національний університет імені Василя Каразіна зберігає провідні позиції серед українських вишів, знаний він і закордоном.

Цей університет став другим по значущості після Львівського. Василь Каразін та брати Тихоцькі стали ініціаторами створення вишу. Але для відкриття університету потрібні були чималі кошти. Ідею підтримало дворянство, і зрештою гроші були зібрані. Каразін же зі свого боку зумів отримати необхідні документи та згоду царя Олександра І.

Северин Потоцький
Северин Потоцький

Першим куратором вишу призначили графа Северина Потоцького, ректором – Івана Рижського. Викладачами перших десятиліть університету були переважно іноземці. До початку XX століття у виші діяло лише чотири факультети: фізико-математичний, історико-філологічний, медичний та юридичний. Пізніше на базі університету відкрили три інститути – педагогічний, ветеринарний та медичний.

У новозаснованому навчальному закладі навчалося 56 студентів, 33 із них вчилося коштом держави, інші – власним. Така невелика кількість учнів пояснювалася тим, що викладачі-іноземці читали латиною, а випускники народних училищ її не вивчали. Перших студентів випустили у 1808 році, лише 26 чоловік із 56-ти змогли закінчити виш.

З кожним роком чисельність охочих отримати освіту в цьому закладі зростала – у 1810-му було вже 118 студентів, у 1860-х – 425, а в 1887-му – університет прийняв 1 520 людей.

У той час у вишах Російської імперії вчилися лише чоловіки, жінкам заборонялося. У параграфі правил університету йшлося: “Особи жіночої статі до слухання університетських лекцій не допускаються”.

Іван Рижський
Іван Рижський

У 1830 році відредагували правила прийому абітурієнтів. Відповідно до нового уставу заборонялося: женитися, заводити вуса, курити, відвідувати театри, шинки та бурдеї, носити звичайний одяг (тоді всі студенти носили “формену одіж”). Правило на форму ввели через те, що “студенти відвідували лекції в чім хотіли: жовті фраки, сині штани, блакитні сюртуки та жахливі жилети, кашкети незвичайних розмірів і кольорів, палиці в руках, трубки в кишенях”.

Діячі університету видавали перші українські часописи й газети, а також створювали й активно розвивали різноманітні наукові товариства – історико-філологічне, юридичне, філотехнічне, математичне, фізичне, хімічне й інші. Їхніми зусиллями світ побачили “Харьковский еженедельник”, “Украинский вестник”, “Украинский журнал”, “Учені записки” та інші видання.

Окрім того, Харківський університет – єдиний виш в Україні, де навчалися та працювали три лавреати Нобелівської премії – біолог Ілля Мечников, економіст Семен Кузнець (Саймон Сміт), фізик Лев Ландау. Почесними ж членами та докторами в різний час обирали видатних діячів культури та науки: Йоганна-Вольфґанґа фон Ґете, Александера фон Гумбольдта, Івана Франка, Льва Толстого, Петра Семенова-Тян-Шанського та інших. Почесним доктором був голова Центральної Ради Української Народної Республіки Михайло Грушевський. А Сила Абрамич Цицурін заслужив звання “вічного студента”. Він протягом 15 років намагався здобути вищу освіту, але так і не закінчив навчання.

Харківський університет
Губернаторський палац – перша будівля Харьківського університету

У 1920 році університет перейменували в Академію теоретичних знань, у 1921-му реорганізували в Харківський інститут народної освіти, який проіснував до 1933. Саме він відіграв помітну роль у ліквідації неписьменності та здійсненні політики українізації. У 1933-му Харківському університету повернули акредитацію вищого навчального закладу. У період німецько-радянської війни інститут евакуювали до Казахстану.

Починаючи з 1960-х років, університет відіграв важливу роль у підготовці кадрів для багатьох країн світу. Харківський виш стояв у витоків вищої освіти Харківщини: від нього походять Національна юридична академія, Національна фармацевтична академія, Харківський медичний та педагогічний університети, а ще Зооветеринарна академія, академія культури, Економічний університет та інші вищі навчальні заклади.

Харківський університет
Харківський університет імені В. Каразіна. Микола Слета/CC BY-SA 4.0

Указом президента України в жовтні 1999-го вишу надано статус “національного” та присвоєно ім’я його засновника – Василя Каразіна. Від 2003 року, згідно з Указом президента України, університет має найвищий статус самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу, у 2010-му йому надано статус “дослідницького університету”.

До речі, Джек Ма – один з найбагатших людей світу, засновник сервісу Alibaba привітав Харківський національний університет імені Каразіна з 215-річчям. У своєму привітанні бізнесмен наголосив, що саме завдяки студентам, які прагнуть отримати знання харківський виш матиме довгу історію. Свої вітання бізнесмен направив після візиту до університету наприкінці 2019 року.

Леонід Каденюк: Життя людини має починатися з мрії

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram