Гривня, Володимир Великий та Костянтин. “Маленький” українець у своєму житті чи не найбільше злий на … Ваша думка, на що? Так, звісно-звісно. На погоду, уряд, затори на дорогах. Сонце зарано встало, начальство не надто цінує… Продовжувати? Цей перелік — майже безкінечний. Але — на мою думку — чи не найбільше злять пересічного українця його власні кишені. Вірніше, їх надмірна кількість та безлад (або навіть вітер), що там зазвичай панує. Чого там тільки нема! А от того, що наразі дійсно треба — немає однозначно…

“Чемпіонами” по ступеню ймовірності перебування в кишенях українця будуть, звісно, монети. Переважно дрібні. А якщо серед них буде гривня — то з вірогідністю 99,9% це “ювілейна” гривня з зображенням князя Володимира Великого.

гривня
“Княжа” гривня з моєї кишені

Монета номіналом 1 грн “Володимир Великий” присвячена великому князю Київському, за часів правління якого завершилася консолідація Руської держави. Проте “знаємо і любимо” Володимира ми більше за те, що саме він зробив християнство державною релігію в своїй (де-факто) імперії. Як колись Костянтин Великий — у своїй.

На лицьовому боці (аверсі) монети угорі зображено малий Державний Герб України, унизу — рік карбування — 2004, в обрамленні давньоруського орнаменту в три рядки написи: “УКРАЇНА / 1 / ГРИВНЯ”, а також логотип Монетного двору Національного банку України. На зворотньому боці (реверсі) розміщене зображення самого князя (що тримає в правій руці хрест, а в лівій — стилізоване зображення Десятинної церкви) та круговий напис “ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ”. Карбувалася найпоширеніша гривнева монета протягом 2004–2006, у 2008 і 2010–2016 роках.

Ця монета є звичайною, обіговою, повсякденною. Проте вона присвячена великій людині, тому цілком заслуговує визначення “ювілейної”. До речі. Якщо Ви думаєте, що ювілейні монети є винаходом сучасності і почали карбуватися порівняно нещодавно (у XIX-XX століттях) — мушу Вас розчарувати. А може — заінтригувати. Адже сталося це значно раніше.

Нещодавно ми розбиралися, який був з Костянтина Великого християнин, на прикладі карбованих ним монет. І вияснили, що на них знайшли відображення не тільки релігійні погляди, але й реальні справи і звершення імператора. Вже за часів Давнього Риму монети стали справжнім знаряддям пропаганди. Вони прославляли особу володаря, а також звеличували його вчинки та інформували про них підданих.

Після розквіту і величі Риму настала так звана “криза ІІІ століття”. Імператори боролися за владу, змінюючи один одного, наче у калейдоскопі. Ситуація трохи покращилася з приходом до влади Тетрархів (Діоклетіана, Констанція І Хлора, Максиміана та Галерія). Вони зміцнили владу Риму в провінціях, навели лад у державі. Але до колишньої могутності було далеко. Щоб краще запобігати навалам варварів та тримати в покорі бунтівні провінції, імператори часто переносили свої резиденції. Рим втрачав значення центру імперії. Поступово, проте невблаганно.

І от Костянтин Великий загорівся мрією побудувати нову постійну столицю, яка б слугувала новим етапом в історії Риму та (звісно ж) возвеличувала його. Вибір впав на давньогрецький Візантій, невелике містечко європейського узбережжя Босфору. Спершу столицю іменували Новим Римом, але назва не прижилася. І ще при житті великого імператора нова столиця таки потішила його гординю — стала Константинополем. На честь перейменування випускалася КОММЕМОРАТИВНА, тобто “ювілейна” монета. Аналогічно нашій гривні з Володимиром Великим, її також характеризує тривалий час карбування (30-40 роки IV століття).

Коммеморативна монета Костянтина Великого. Константинополь

На її аверсі — профіль особливого божества міста (Константинополіса) в шоломі. Іноді це зображення ототожнюють із самим Костянтином Великим. На реверсі монети — богиня Вікторія на прорі (носі) корабля, зі щитом і списом. Це підкреслює роль міста як морського порту. З перенесенням столиці Костянтин не прогадав. Його місто живе та процвітає і донині, звуть його тільки інакше — Стамбулом.

Ну а як той Рим, що “старий”? Він теж удостоївся власної коммеморативної монети, що карбувалася в ті ж роки. На аверсі теж зобразили божество міста — і теж у шоломі, а також легенду “VRBS ROMA”, тобто “місто Рим”.

Коммеморативна монета Костянтина Великого. Рим

А от реверс, думаю, цікавіший. Всі ми ще зі школи знаємо легенду про заснування “вічного міста” двома братами-близнюками, Ромулом та Ремом, яких вигодувала вовчиця. Ось цей сюжет і зображено на реверсі “римської ювілейки” Костянтина. Як і константинопольська сучасниця і її сучасна українська “праонука”, випускалася ця “римлянка” досить довго.

Практично всі римські монети в тій чи іншій мірі можна зарахувати до ювілейних або пам’ятних. Як було сказано вище, всі вони активно використовувалися у державній пропаганді Римської імперії. Їх випуск приурочували до певних подій (як то перемога, набуття нового титулу імператором чи навіть доставка зерна з провінцій тощо).

Срібна силіква Констанція ІІ

В цьому блозі важко оминути увагою ще один тип по суті ювілейних монет, який ми називаємо ВОТИВНИМИ (лат. “votivus” — “присвячений богам”, від “votum” — “обітниця, бажання”). Власне, вони і містять обіцянки імператора народу успішно правити певну кількість років, легенди на кшталт “VOT V MVLT X” — “правив 5 років, буду успішним 10” або “VOT XX MVLT XXX” — “був успішним 20 років, не підведу ще 30”. Прикладом є срібна силіква сина Костянтина Великого, Констанція ІІ. Іноді “передвиборчі обіцянки” були ще абстрактнішими: “VOT P R”, “обіцяю народу Риму”.

Хочу показати вам ще один дуже красивий фоліс Костянтина Великого. На аверсі імператор в шоломі. А реверс — крім самої клятви, яку тримають вибитою на щиті дві Вікторії — містить легенду, що прославляє перемоги Августа. В тому числі і (авансом) майбутні. Така собі “подвійна пропаганда”?

Фоліс Костянтина Великого

Це лише кілька прикладів з глибини віків, які доводять, що навіть із такою ніби буденною річчю, як звичайні ювілейні монети, не все так просто. Отже, навіть у “сірій буденності” — багато цікавого, треба лише мати бажання його знаходити і бачити.

Всі фото монет — із колекції автора. Ілюстрація: john-petrov.livejournal.com

Сакура, гривня та каркаде

Ми та ми: перемога зручності

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Інформаційний фронт, знання – це важливо. Приватбанк 5457 0822 9082 5491 Монобанк 4441 1144 0359 2361 PayPal – [email protected]