Польський шляхтич Владислав Городецький родом з українського Поділля. Архітектор зі світовим ім’ям, твори якого можна побачити в Україні, Польщі, Ірані. “Київський Ґауді”, який зробив колосальний внесок у формування архітектурного образу міста. 4 червня – день народження Владислава Городецького.

Творчий шлях архітектора нерозривно пов’язаний з Києвом. Адже тут він працював майже половину свого життя – близько трьох десятиліть. То був період справжньої “будівельної лихоманки”, який урвався з початком Першої світової війни, а потім революції. Лихоліття тих далеких років назавжди розлучило Городецького з містом – Владислав Владиславович Городецький емігрував до Польщі.

За митця найбільш промовисто говорять його роботи. Тож пропонуємо Вашій увазі добірку найбільш яскравих столичних споруд, появою яких ми завдячуємо Владиславові Городецькому.

Прибутковий будинок Льва Бендерського

Зведений у 1897–1899 роках по вулиці Великій Васильківській, 25, на Караваєвській площі (нині площа Льва Толстого). Вирізнявся пишно декорованим фасадом і протягом певного часу вважався найвищою житловою спорудою міста. У 1930-х фасад втратив пишний декор. Під час відступу нацистів з Києва в листопаді 1943 року будинок сильно постраждав через пожежу. Після капітального ремонту споруду займають житлові й адміністративні приміщення.

Караїмська кенаса

Побудована на вулиці Ярославів Вал, 7, протягом 1898–1902 років у пишному мавританському стилі. За призначенням припинила функціонувати вже у 1920-х. Використовувалася як лекційне приміщення Окрполітосвіти, Ляльковий театр, кінотеатр “Зоря”. Внаслідок ремонтів і реконструкцій втрачено унікальний для Києва гофрований цинковий купол у середньоазійському стилі, що увінчував кенасу. За нацистської окупації в кенасі правили римо-католицьку службу. З 1981 року в приміщенні діє Будинок актора з концертною залою на 200 осіб.

Міський музей

Заснований 1899 року як “Міський музей старовини і мистецтв”. Будівля зведена у класичному (доричному) стилі. Офіційно відкрита і освячена на початку 1905 року. Щедрий дарунок музею зробив колекціонер і меценат Богдан Ханенко, надавши свою археологічну колекцію (3145 предметів). За радянських часів установа називалася Всеукраїнський історичний музей імені Тараса Шевченка, потім – Державний музей декоративного мистецтва УРСР. Протягом 1967–1972 років музей добудували за проектом архітектора П. Ф. Петрушенка, що дало змогу вдвічі збільшити експозиційні площі. Нині – Національний художній музей України по вулиці Михайла Грушевського, 6.

Костел Святого Миколая

Другий римо-католицький храм у Києві (після Олександрівського костелу). Розташований по вулиці Великій Васильківській, 77. Побудований Владиславом Городецьким у 1899–1909 роках у неоготичному стилі на пожертви римо-католицької громади, яка тоді становила понад 10 % мешканців міста. Споруда одразу стала однією з найбільших окрас Києва. Розрахований на 2300 місць храм був закритий зі встановленням більшовицького режиму. Використовувався як господарське приміщення, вежі слугували для навішування радіоантен. Постраждав під час артилерійського обстрілу в 1943 році. Із 1978-го – Будинок органної і камерної музики, встановлено орган чеського виробництва фірми “Rieger-Kloss”. Із 1992 року в костелі відновлено римо-католицьку службу. 25 червня 2001 року до храму завітав Папа Римський Іван Павло ІІ.

Костел Святого Миколая – київська архітектурна перлина

Будинок з химерами

Прибутковий будинок із помешканням для своєї родини, зведений Владиславом Городецьким у 1901–1903 роках по вулиці Банковій, 10. Одна з найбільш оригінальних споруд України та один із символів Києва. Будинок оздоблений численними скульптурними прикрасами на міфологічну і мисливську тематики. За ескізами Городецького їх виконав італійський митець Еліо Саля. Через фінансові збитки, пов’язані з піврічною подорожжю до Африки, архітектор був змушений закласти будинок у Київському товаристві взаємного кредиту. 1918 року в цих стінах мешкав голова уряду УНР Всеволод Голубович. За радянських часів споруда використовувалася для Ветеринарного управління Київського військового округу, потім – як поліклініка № 1 для ЦК КПУ. Нині – одна з офіційних резиденцій Президента України.

Вулиця Миколаївська

Протягом 1895–1903 років Владислав Городецький брав участь у забудові колишньої садиби Мьорінга, де проклали чотири нові вулиці. Одна з них – Миколаївська, на якій постала низка ошатних прибуткових будинків у стилях модерн, ренесанс, необароко і неоготика.

Деякий час сам Городецький мешкав за адресою: вулиця Миколаївська, 3, квартира 7. За більшовицької влади назву вулиці змінили на Карла Маркса. Забудова частково постраждала у вересні 1941 року, коли диверсійні групи НКВС підірвали центр Києва. Загинув і будинок, в якому жив Городецький. Розпорядженням КМДА від 12 березня 1996 року вулицю Карла Маркса перейменовано. Тепер вона – Архітектора Городецького.

Світло і тіні українського Диктатора

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram