28 квітня 151 рік тому народився Георгій Вороний. Видатний український вчений, один із основоположників нового розділу математики – геометрії чисел, його роботи знаходять широке застосування і в сучасних дослідженнях.

Дитячі роки пройшли у містечку Журавка Полтавської губернії (нині – Чернігівська область). Батьком його був Феодосій Якович Вороний – випускник Київського університету Святого Володимира, ініціатор створення у Києві безоплатних недільних шкіл для робітничої молоді, його громадську діяльність в студентські роки відзначали Олена Пчілка та Іван Нечуй-Левицький.

Середню освіту Георгій здобув у Бердянській та Прилуцькій гімназіях. Ще під час навчання він виявив неабиякі математичні здібності. Тому 1885-го вступив до Петербурзького університету на математичне відділення. На той час, то був найкращий математичний заклад як щодо програми навчання, так і рівня викладацького складу. По закінченню навчання блискуче склав іспити і був залишений при університеті для здобуття професорського звання.

Того року узяв шлюб із Ольгою Крицькою. Вона була його землячкою, а ще коханням на все життя. Попри те, що він повністю присвячував себе улюбленій справі – математиці, ніколи не був байдужим до долі рідного народу, а його ставлення до царського режиму було однозначно негативним.

“Наш час тяжкий, ми є не що інше, як жертви страшного державного устрою. Зараз не можна говорити прямо навіть про звичайні безневинні речі – зразу ж потрапиш до рук серцеїдів”, – так писав він про ті часи 1887-го.

Після захисту дисертації у 1894 році Вороного призначили до Варшавського університету. Через три роки знову захистився, дисертація на тему “Об одном обобщении алгорифма непрерывных дробей”. Ця праця була удостоєна премії імені Буняковського.

Робота викладача забирала багато часу, тож Георгій навіть під час відпусток присвячував себе дослідам в області математики. А літні канікули дуже любив проводити в рідній Журавці, там ще довго можна було почути приємні спогади односельців про сердечну і дуже порядну родину Вороних.

Читайте також: Владлен Мараєв. “Моя любов – Україна і математика” – Михайло Кравчук

Його творчу діяльність високо цінують математики. Він був членом багатьох наукових товариств. У 1904-му брав участь у Міжнародному конгресі математиків у Гейдельберзі, де виступив із двома науковими доповідями. Тут же відбулася його зустріч із Германом Мінковським, який з великим інтересом поставився до українського вченого. Діяльність Вороного як науковця і педагога продовжувалась у стінах Варшавського університету з невеличкими перервами аж до останніх днів його життя.

У 1907 році Вороний був обраний Російською академією наук своїм членом-кореспондентом по фізико-математичному відділенню. Ця звістка застала Георгія в Новочеркаську, але в той час його підкосила недуга. Страшні муки спричиняла жовчно-кам’яна хвороба, яка восени перейшла у фазу загострення. Помер видатний математик 20 листопада 1908-го. За заповітом поховали в Журавці. Забальзамоване тіло зберігалося у спеціальному склепі, але на початку 30-х років минулого століття склеп був знищений, і тіло вченого односельці перепоховали в могилу його батька Феодосія Вороного.

За своє коротке життя (всього 40 років) Вороний написав чимало: шість великих мемуарів і шість статей, опублікованих упродовж 1890-1908 pоків. Вони залишили істотний слід у сучасній теорії чисел глибиною та значущістю результатів, що містяться в них. Георгія справедливо вважають найвеличнішим арифметиком своєї епохи. З часом з’ясувалося, що його дослідження знайшли застосування в різних галузях прикладних наук: кристалографії, фізиці, астрономії, хімії, мікробіології, комп’ютерній графіці, проблемах штучного інтелекту, проблемах розпізнавання образів, офтальмології. Понад тридцять років тому в науковій термінології набули широкого вжитку такі терміни, як “діаграма Вороного”, “клітина Вороного”, “розбиття Вороного”, “мозаїка Вороного”. У Британії поняття діаграми Вороного “Voronoi diagram” упроваджене навіть у програму шкільної освіти.

У Києві 1993 року започаткували проведення міжнародних конференцій “International Conference on Analytic Number Theory and Spatial Tessellations”. Вони відбуваються раз на п’ять років, і участь у них беруть не лише математики з різних країн світу, але й фахівці з інших галузей, які в своїх дослідженнях використовують діаграми Вороного. Ба більше, в останні десятиліття дослідження діаграм Вороного та їх узагальнення проводяться практично в усіх країнах Європи, у США, Канаді, в країнах Південної Америки, в Японії, Китаї, Австралії, Новій Зеландії. У Сеулі (Південна Корея) є навіть дослідницький центр Вороного. Із ініціативи цього центру, починаючи з 2004 року у різних країнах світу проводяться щорічні міжнародні симпозіуми, присвячені узагальненням діаграм Вороного та їхньому використанню (ISVD).

І сьогодні українці пишаються тим грандіозним внеском, який зробив видатний математик. Його основоположні праці з теорії чисел увійшли у світову математичну скарбницю як символ честі і доблесті людського розуму.

Пам’ятна монета на честь Вороного номіналом 2 гривні, яку випустив НБУ 2008 року

2018 рік був ювілейний для пам’яті Вороного. Постановою Верховної Ради України 150-річчя від дня народження вченого увійшло до переліку дат, які відзначаються на державному рівні.

Читайте також: Міф зруйновано: Альберт Ейнштейн не був двієчником

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter