Ґаджетозалежність. Зустріч з коханою людиною, сімейна вечеря, контрольна в школі стають не такими, як раніше. Якщо ви неодноразово чули фрази на кшталт: “Я з тобою розмовляю?”, “Ти можеш залишити телефон у спокої та поговори зі мною?”, “Ти що з телефону взагалі не вилазиш?”, то у вас характерні ознаки залежності.

Заледве розібрались з термінами “ґаджет” та “залежність”, як вони об’єдналися в одну, вибухову суміш. Численні соціологічні опитування на тему ґаджетозалежності показують, що проблема стає дедалі глобальнішою. Більшість населення, яке має доступ до мережі, не може прожити навіть доби без смартфону, планшету чи інших пристроїв.

Згідно з даними американських соціологічних досліджень, людина відкриває ґаджети понад 150 разів на день. Багато з нас не приховують того, що проводять забагато часу за гортанням стрічки новин, лайканням незнайомих людей та читанням пабліків.

Так, наші смартфони багато в чому полегшують наші повсякденні справи: онлайнові покупки, записи на прийом до лікаря, перегляд новин, прочитання книг, переказ коштів тощо. Проте, з нашестям смартфонів почастішали нещасні випадки, ДТП тощо. Скільки ж проведеного нами часу в Інтернеті ми проводимо з користю? Важливо, щоб ми могли дати собі чесну відповідь.

Компанії збагачуються через наші слабкості. Я неодноразово чула від знайомих, що вони завантажують собі програми аналізу часу, який вони витрачають на соціальні мережі. Ці програми викликають досить суперечливі думки. З одного боку добре, що можна вирахувати час, який ти витрачаєш на тому чи іншому ресурсі, зробити відповідні висновки. З іншого – людина може зависати більше години у цій же програмі. Тобто, анекдоти про ґаджетозалежність стали реальністю та перестали бути смішними.

Цю хворобу можна прирівнювати до алкоголізму, тютюнопаління, адже від неї так само виникає залежність, депресія. Найнебезпечніше, що від ґаджетозалежності не застрахований ніхто. Упевнений бізнесмен, пані поважного віку, юний школярик чи досвідчений лікар – усі ми в зоні ризику. Якщо дорослі спроможні виявити в собі тривожні ознаки, то діти піддаються впливу Інтернету та не можуть чітко вирізняти свої залежності.

Допомогти дитині та підтримати її можна власним прикладом. Чим менше часу витрачено вами на смартфон, тим більше часу буде приділено вашій дитині.

Також допоможе обмеження часу для сидіння в ґаджетах. Оберіть гурток, захоплення, але обов’язково порадьтеся з дитиною. Слідкуйте, щоб друзі існували в реальному житті.

Також допомагає зменшити симптоми ґаджетозалежності:

– заборона використання смартфонів під час прийому їжі;
– контроль часу на вихідні та ввечері;
– правила безпеки.

Встановіть додатки батьківського контролю на ґаджетах та відслідковування перебування дитини. Якщо ваша дитина старшого віку, поясніть, що саме варто оминати в мережі. Але найголовніше, коли батьки та діти довіряють один одному.

Вберегти вас від залежності допоможе кілька порад:

– Вирішіть для чого вам потрібен смартфон.
– Порівняйте час, який ви проводите в ґаджетах із часом, який хотіли б.
– Якщо губитесь у годинах, то ставте нагадування або просіть рідних казати про проведений вами час у смартфоні.
– Розділяйте роботу та відпочинок.
– Багато людей тримає в руках телефон, бо чекає на повідомлення з роботи. Тоді варто блокувати непотрібні застосунки на час очікування важливих дзвінків або смс.
– На вихідні плануєте відпочити від всього, але ґаджети забирають забагато часу? Тоді обираючи між електронною книгою та паперовою, обирайте друге.
– Тримайте телефон якнайдалі. Це допоможе, як працювати, так і відпочивати. Перегляд фільму та розмова з подругою перестануть уриватись на клацання телефону.
– Ґаджет, як спосіб втекти від реальності. Як підлітки, так і дорослі намагаються відволікатися від особистих проблем беручи до рук смартфони, найчастіше – перед сном. Тому розділяйте необхідність та залежність.
– Приберіть яскраві кольори з іконок на телефоні. Нейтральність та сірість буде відштовхувати на підсвідомому рівні.
– Вставайте під будильник, а не смартфон. Так ви заощадите час ранкових зборів.

В Інтернеті радять книгу “Як порвати зі смартфоном”. Написала її випускниця Єльського університету та школи журналістики в Берклі – журналістка Кетрін Прайс. Кетрін – лавреатка кількох нагород у сфері журналістики за науково-популярні тексти. За її словами, книгу писала спираючись на дослідження нейропластичності. Це зміни в нервових ланцюжках, які проявляються після зміни середовища, поведінки, нервових процесів і змін унаслідок ушкодження тіла. Цей термін та сфера досліджень змінила теорію, що мозок та його діяльність є статичним.

Ми всі ковалі свого щастя. Тому намагайтеся проводити свій час не лише із задоволенням, а й з користю. А залежними будьте лише від позитивних емоцій, близьких людей та свіжого повітря.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram