Лише 37% українців вірять у те, що “зрештою важка праця приносить краще життя”. Водночас 63% з нас упевнені, що “важка праця, як правило, не приносить успіху, успіх залежить від щасливого випадку та зв’язків”. Такі результати всеукраїнського опитування з ряду тверджень із Всесвітнього дослідження цінностей, що проводилося дослідницькою компанією GfK Ukraine на замовлення проєкту UNITER з метою порівняти цінності українців і жителів сусідніх країн.

Отримані дані шокували дослідників. Адже дослідження виявило, що в сусідніх країнах – Росії, Білорусі, Польщі, Угорщині й Молдові, – більшість населення вірить у працю. Соціологи навіть замислилися, що ж не так із нашими цінностями, які, виявляється, суперечать уявленням про працелюбну українську націю.

На моє переконання, масовий виїзд українців на роботу за кордон дає чималий привід сподіватися, що з нашими цінностями насправді не все так погано, як показують соціологічні дослідження. Усе залежить від того, де працювати.

Я тривалий час стежу за публікаціями в європейських ЗМІ, що стосуються українських мігрантів. Днями фінська новинна служба Yle з’ясовувала, як підприємці у сфері сільського господарства відреагували на брак іноземної сезонної робочої сили, викликаний епідемією коронавірусу. Зазвичай на фінських фермах працює 18 тисяч сезонних працівників, які здебільшого приїжджають з України. Зараз, на початку липня, у Фінляндії близько 10 тисяч сезонних робітників, з яких половина – фіни. Друга половина – українці.

Фінські журналісти нагадують, що в квітні десятки тисяч фінських студентів, безробітних і людей, відправлених у вимушену відпустку, заявили про свою готовність працевлаштуватися на фермах. Однак, тільки невелика частина з них зараз працює.

На полуничній фермі Ваги Койвістойнена в Холлола, де останні 22 роки не працювало жодного фіна, зараз 350 фінських і близько 200 українських сезонних працівників. Журналісти поговорили з фінською робітницею, яка повідомила, що її особливо вразила ефективність українців, які збирають по 2-3 ящики полуниці, поки вона встигає зібрати лише один:

“Я не розумію, як це можливо. Ми теж працюємо на повну силу, але вони все одно роблять все щонайменше вдвічі швидше”.

Зарплата становить 1,20 євро за зібраний кілограм полуниці. Кажуть, навіть найповільніший працівник збирає по 9 кілограмів за годину. Отже, за пристойну винагороду можна викластися на повну.

Починаючи з квітня, у Фінляндії вийшло чимало публікацій на тему дивовижної продуктивності праці українців. Фермери кажуть, щоб замінити 30 українців, треба взяти 100 фінів.

За даними вітчизняного МЗС, до карантинних обмежень щомісяця з України на заробітки виїжджало близько 100 тисяч людей, здебільшого молодь. Переважна більшість їхала на короткостроковий період – кілька місяців, лише затим, щоб заробити грошей і повернутися в Україну. Тут річ навіть не в робочій візі: у Польщі, наприклад, її можна вільно отримати на місці. Насправді люди, тяжкою працею заробивши пристойні за нашими мірками гроші, хочуть повертатися додому: туди, де вони за будь-яку, навіть найважчу, роботу в принципі не можуть отримати гідних зарплат, щоб забезпечити “краще життя”.

Отже, невіра в те, що важка праця приносить краще життя, поширюється тільки на працю в межах нашої власної країни.

В усьому, крім підвищення зарплат, на яке роботодавці з часом через дефіцит фахівців будуть вимушено погоджуватися, “краще життя” залежить не від роботодавців. Бракує стабільності, гідної медицини й освіти, рівних доріг і багато чого ще, що залежить від держави.

Читайте також: Малі зарплати – на совісті роботодавців

Але перше, що вона все-таки має зробити – це розставити економічні пріоритети в соціальній політиці так, щоб від зосередженості на справедливому розподілі бюджетних коштів перейти нарешті до підтримки бізнесу, що легально працює в нашій країні. Замість пільговиків й отримувачів субсидій треба зробити так, щоб кожен міг розраховувати, що навіть найнижча зарплата дозволить розплатитися за комунальні послуги, а також придбати такий набір товарів і послуг, який дозволить людині почувати себе гідно.

Коли життя налагоджуватиметься, то і цінності змінюватимуться.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram