Фантастична Україна. Україна у фантастиці. І йдеться зовсім не про російських письменників давно “небайдужих” до всього українського. І байдуже яка це “небайдужість” – зі знаком плюс чи мінус. Йдеться про світ.

Вільям Ґібсон

У світі кіберпанківської трилогії Вільяма Ґібсона, що писалася в розпал Холодної війни, на початку 1980-х, сталася справжня, “гаряча” Третя світова війна. Один із персонажів – інвалід із механічним протезом руки, бо руку він втратив, коли його мотодельтаплан збили поблизу Києва.

Пол Андерсон

Пол Андерсон, відомий американський фантаст і один з лідерів серед лавреатів премій “Хьюґо” і “Небьюла”. Мав данське походження і нерідко дія в його творах відбувалася в скандинавських країнах. У романі “Коридори часу” складна система підземних тунелів була збудована в Данії нібито українськими націоналістами після Другої світової. Для підготовки якихось секретних операцій проти СРСР.

Ден Сіммонс

У славетному “Гіперіоні” американця Дена Сіммонса наша планета гине в страшних корчах через науковий експеримент із катастрофічними наслідками. Така собі “київська група” вчених створила штучну “чорну дірку” й загнала цей мікроколапсар безпосередньо в центр Землі. Щоправда, вибачте за спойлер, у фіналі Земля повернеться і все закінчиться щасливо.

Майкл Муркок

Майкл Муркок, якого років 25 тому в середовищі українських поціновувачів фантастичного жанру називали Микола Мурко. Він написав, на межі антиутопії і фентезі, тетралогію про герцоґа Хокмуна. В ній Муркок змушує головного героя мандрувати зруйнованою внаслідок ядерної війни Європою. Війна минула кілька століть тому, цивілізація знищена, континент опустився до варварства – нового Середньовіччя. На місці звичних нам виникли нові держави. Через Балкани та Малу Азію Хокмун подорожує до Криму (у портове місто Сімферополь). А далі по пульсуючому мосту потрапляє до Укранії, де живуть жорстокі амазонки.

Фріц Лейбер

Фріц Лейбер у 1958 році написав оповідання про Голодомор. Цікаво, що російською воно перекладалося лише один раз і то лише в Києві (1993 рік, видавництво “АСК”). У жодному збірнику оповідань цього письменника, виданому в Росії табу на публікацію оповідання “Хліб із неба” (“Bread Overhead”, “Воздушный хлеб”) не порушено.

Це оповідання про Голодомор. У Кремлі вирішили, що “українці забагато їдять” і винесли остаточний вирок українському селянству. Наведу цитати з твору: “Московське радіо” рішуче заявило, що Кремль не допустить втручання у свої внутрішні українські справи”. Та несподівано щось пішло не за планами. Свіжоспечений хліб посипав просто з неба: “Мільйонами і десятками мільйонів буханці падали на заморену голодом Україну. Сміх, що цілий тиждень не припинявся у Кремлі, і який ось-ось міг поширитися навіть у зловісні міліцейські дільниці, раптом урвався”.

Гаррі Тертлдав

Найбільше уваги приділив Україні й українцям Гаррі Тертлдав. У іронічній альтернативній історії “Друга світова”: у 1942-му, у розпал війни, Землю атакують інопланетні загарбники-рептилоїди. Висадившись в Німеччині і на окупованій нацистами території Польщі, вони звільняють із концтаборів усіх ув’язнених. І пропонують їм перейти на свою сторону. Погоджуються на цю пропозицію лише євреї і Степан Бандера зі своєю ОУН(б). Із завданням убити Бандеру висаджують із “Кукурузника” у німецьому тилу спецагента Людмилу Горбунову, яка ще й родом з Києва.

Але це ще не все: “мангеттенський проєкт” у цьому варіанті історії перетворюється на кочовий караван, схожий на циганський табір. Вони мандрують штатами Скелястих гір. І за таких умов в них не дуже виходить зі збагаченням урану, отриманням важкої води та розрахунками атомної бомби. В одному селі, де вони зупинилися, їх, останню надію майже захоплених рептилоїдами США, пригощають борщем. Просто неподалік оселилася українська родина, від якої всі місцеві навчилися готувати цю страву.

Микола Теллалов

Не лише американці та британці згадують про українців у своїх фантастичних творах. Болгарський письменник-фантаст Микола Теллалов у дитинстві (з батьками, за програмою співробітництва соцкраїн) чотири роки жив у Чернігові. Вчився у школі № 30 цього міста, в якій отримав атестат про середню освіту, і хоч його ім’я Ніколай, в атестаті він записаний українською мовою саме як Микола, чим пишається, як і тим, що прізвище в нього – кримськотатарське.

У романі Миколи Теллалова “Земля у повні” в майбутньому терористи захоплюють болгарську наукову базу на Місяці. Але на порятунок болгарам прийшли (точніше, прилетіли) українські космодесантники.

Іван Попов

Прикро, що болгарський фантаст Іван Попов (1970-2019) нещодавно передчасно помер на злеті творчої кар’єри. У його іронічному оповіданні “Історія телевізійних вірусів” два одесити винайшли спосіб втручатися в телевізійний сигнал. І міняти “картину” на екранах на свій розсуд. Чим одразу ж скористалися фахівці з брудного піару та політтехнологи (даруйте за тавтологію).

Back in the USSR. Warner Bros. екранізують комікс про Супермена-комуніста з України

Фантастична Україна. Це лише кілька найяскравіших прикладів України у фантастиці. Можна згадати й синьо-жовті нарукавні нашивки у космонавтів у фільмі Люка Бессона “Валеріан і місто тисячі планет”. А мені пригадується рядок з пісні “Океану Ельзи”: “Вставай, не можна мовчати – навколо прямий ефір!”

Фантастична Україна. Фото: кадр із фільму ”Валеріан і місто тисячі планет”, де засвітилися українці

Батьківщина для письменника

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram