На початку двотисячних років у Сполучених Штатах Америки юристи випробували інформаційні технології у своїй роботі. Там було апробовано та впроваджено електронну систему Legal tech, яка надає послуги зі створення юридичних документів та правові консультації.

Експеримент виявився вдалим – нині система переживає бум. За даними The LegalTech 2018 Buyer’s Guide від LawGeex, протягом минулого року кількість компаній, що надають послуги у сфері аналітичного Legal tech, зросла з 40 до 66, а ринок юридичних аналітичних систем до 2022-го має зрости вчетверо – до 1,8 мільярда доларів.

Серед послуг “електронних юристів” найбільшим попитом користуються системи, які можуть спрогнозувати судове рішення. Хоча, на перший погляд, це має фантастичний вигляд, але насправді більшість процедур, документів, позовних заяв і судових рішень дуже подібні між собою, адже в їхній основі лежать стандартні претензії і чітко виписана законодавча база.

Читайте також: Премія Тюрінга: хто зробив найвагоміший внесок у розвиток штучного інтелекту

Більше того, вже існують Інтернет-суди. Прикладом є Китай – там їх вже три. Усі судові процедури, починаючи з подання позову та порушення справи, можна здійснити на сайті. Слухання й оголошення рішення також проходять онлайн.

Наприклад, пекінський Інтернет-суд надає такі послуги, як оцінка ризиків за допомогою технологій штучного інтелекту, автоматичне подання заяв, оперативне вивчення наданих документів тощо. Основним напрямом діяльності суду є справи, пов’язані з випадками шахрайства в онлайн-торгівлі, укладенням онлайн- контрактів, порушенням авторських прав у Інтернеті, спори про домени.

У Ханчжоу Інтернет-суд планує зайнятись розглядом справ щодо суперечок відносно авторського права. Всі докази, зібрані за допомогою розробленої судом системи, будуть автоматично долучатись до справ та визнаватись законними.

Європа також не відстає від світового тренду. Так, в Естонії на замовлення Мін’юсту вчені розробляють робота-суддю, який буде займатись вирішенням суперечок про порушення контрактів. Щоправда, на перших порах йому довірятимуть справи, вартість позовних заяв у яких не перевищує семи тисяч євро. Запустити його планують до кінця цього року.

Сполучені Штати Америки також активно впроваджують інтернет у судову практику. Загалом п’ятнадцять штатів використовують автоматизовані системи для оцінки ризиків щодо звільнення заарештованих під заставу. Головне завдання – не замінити суддю, а виключити з процесу суб’єктивні фактори, що можуть вплинути на рішення. Робота базується на даних з 1,5 мільйона судових справ у США. Для оцінки використовується 9 критеріїв, серед яких вік, колишні судимості, випадки ігнорування рішень суду та інші факти з кримінальної історії підозрюваного. Рішення алгоритму носять рекомендаційний характер. Штучний інтелект не може самостійно визначати, кого відпустити, а кого ні, тож остаточний вердикт залишається все ж за суддею.

До України система Legal Tech прийшла на початку 2016 року. Поки що її розвиток не можна назвати надто стрімким – українці залишаються традиціоналістами у сфері юридичних послуг. Вони воліють звертатись до юристів, чия кваліфікація підтверджена дипломами, рекомендаціями та великою кількістю виграних справ.

Читайте також:Робот Софія – еволюція чи загроза?

Насправді робота юриста не настільки творча та багатогранна, як думає більшість пересічних громадян. Більшість справ, з якими стикаються спеціалісти у галузі права, є досить стандартними та одноманітними. Найбільшу кількість часу у роботі юриста складає написання різноманітних заяв та консультації з базових правових питань, які є шаблонними. І людину тут цілком може замінити робот, який може зробити ту ж саму роботу і швидше, і дешевше. До того ж, до електронного “спеціаліста” можна звернутись у будь-який час доби з будь-якої точки світу – для цього достатньо мати лише доступ до Інтернету.

Чи означає це, що юристи скоро втратять роботу? Такої небезпеки не існує – висококваліфікованого спеціаліста не замінить жодна електронна система. Людський мозок набагато гнучкіший за будь-який штучний інтелект. Небезпека полягає в іншому – електронні системи можуть знищити юриспруденцію у майбутньому. Адже для того, щоб набути достатньої кваліфікації, юрист має пройти довгий шлях. А перша робота у випускників вишів, як правило, саме та, яку починають виконувати боти – складання нескладних документів, заповнення типових договорів, подача заяв до різноманітних інстанцій.

Тому через буквально два-три десятки років Україна може зіткнутись з дефіцитом кваліфікованих юристів – нинішнє покоління постаріє та відійде від справ, а нові просто не зможуть набути відповідної кваліфікації. Як буде насправді – покаже час. Але одне можна сказати точно – життя не стоїть на місці і прогрес не зупинити.