Тепла зима – як наслідок, неврожай і… економіка “аграрної наддержави”, якою бачать Україну в уряді, під загрозою нестабільності. І хоча, на відміну від аграрної галузі, промисловість не залежить від погоди й може працевлаштувати мільйони людей та наповнювати бюджет краще від сільського господарства, проте нас намагаються переконати в її другорядності.

Україна в 2020/2021 маркетинговому році може зібрати урожай зернових і олійних культур на рівні 92,6 мільйона тонн проти 98,3 мільйона тонн в 2019/2020 році. Про це повідомили у пресрелізі Української зернової асоціації. Експорт зернових і олійних культур знизиться до 55,6 мільйона тонн (минулоріч було 59,9 мільйона тонн).

Зниження прогнозу по валовому збору врожаю зернових і олійних культур в асоціації пояснюють, зокрема, теплою погодою цієї зими, яка збільшує ризик пошкодження врожаю зернових грибками й гризунами. Водночас очікують зниження врожаю пшениці до 25,8 мільйона тонн (торік було 28,2 мільйона тонн), ячменю – до 7,96 мільйона тонн (в 2019 році – 9 мільйонів тонн), кукурудзи – до 34,3 мільйона тонн (торік – 35,2 мільйона тонн). Окрім того, цьогоріч прогнозують зниження врожаю соняшника до 14,3 мільйона тонн (у 2019 році – 16,3 мільйона тонн).

Між тим Держслужба статистики повідомила про подальшу деіндустріалізацію української економіки минулого року. Промисловість у 2019 році показала падіння мінус 1,8% до 2018 року, а переробна – мінус 2%. Промислове виробництво скорочувалося 7 місяців поспіль – з червня до грудня. Переробна промисловість скорочувалася 8 місяців поспіль – з травня до грудня. У грудні 2019 року по відношенню до грудня 2018 року майже всі підгалузі переробної промисловості показали падіння. Максимальне падіння зафіксовано в машинобудуванні – мінус 14,5%.

Ну як, скажіть, за таких разючих результатів явної деіндустріалізації, можна повірити в урядові декларації про 40% зростання?

У світовій економіці задають тон країни з розвиненими високотехнологічними галузями. Україна, з її традиційними галузями з низькою часткою доданої вартості, перебивається, коли це дозволяє кон’юнктура стратегічно важливих для неї ринків. Країна з експортно-орієнтованою моделлю економіки, вона у кращі часи міцно утримувала нішу металургії низького переділу, яка за сприятливих умов давала чверть доходів від сукупного експорту України, а також сільськогосподарської продукції такого ж рівня (ще чверть експорту), на яку робить ставку теперішнє керівництво економічним блоком.

Про те, що природні ресурси не вічні, розумні люди всерйоз замислювалися навіть у найліпші для України часи економічного зростання, коли потужності традиційних виробництв посилено зношувалися. Було очевидно, що Україні треба намагатися змінити своє місце в міжнародному розподілі праці.

Будувати інноваційну економіку нас змушувало б тотальне падіння попиту на метал, адже лише в Китаї, основному покупцеві української продукції, стоять законсервованими сотні нових металургійних підприємств. Це мало б статися навіть, якби не було війни на Донбасі й промисловість там залишалася незруйнованою. Але залишається сільське господарство, на яке й розраховують, як бачимо, не зовсім виправдано.

До того ж держава зовсім не зацікавлена в масовому впровадженні сучасних аграрних технологій. Річ у тім, що сільське населення становить майже третину громадян України. І якщо раніше селянин, якого нові технології змусили б залишити роботу, міг влаштуватися працювати на промислове підприємство, то нині таке важко уявити. А якщо так, то, щоб зайняти роботою всіх, з точки зору держави цілком виправдані низькі технології в аграрному секторі. Головне, засіяти побільше: так можна не померти з голоду та протриматися до кращих часів.

Але це не вирішення наших проблем. Тому що, наприклад, частка сільського господарства у ВВП України становить 13%. Звичайно, є безліч країн третього світу, де цей показник у кілька разів перевищує наш. Але навіщо нам рівнятися на них? У США й у Великобританії цей показник – близько 1%. Скільки б Україна не продала аграрної продукції, вона заробить набагато менше від того, що американці і європейці заробляють на продажі несільськогосподарської.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram