Зараз на Донбасі близько 200 промислових об’єктів несуть величезну екологічну загрозу. Якщо за них не взятися, це призведе до катастрофи транскордонного масштабу. Про це заявив міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш.

“До списку потенційно небезпечних потрапило 176 об’єктів. З них, 132 – у Донецькій області (підконтрольна територія – 49, непідконтрольна – 83) і 44 об’єкти – у Луганській області (підконтрольна – 27, непідконтрольна – 17)”, – повідомляють у МінТОТі.

Експерти з Державної екологічної академії провели масштабне дослідження ситуації на Донбасі. Під спостереження екологів потрапили місцеві заводи, очисні споруди, водоканали, насосні та фільтрувальні станції, шахти, енергетичні споруди та інші потенційно небезпечні підприємства. Вчені визначили основні екологічні проблеми на сході та розповіли, що необхідно для їх вирішення.

Затоплення шахт

Найбільша проблема окупованих територій – затоплення шахт. Нині можна нарахувати 26 підприємств, що наразі розграбовані та поступово заповнюються водою. У МінТОТі повідомляють, що два роки тому російська окупаційна влада з незрозумілих причин припинила відкачувати воду з-під землі. Як наслідок, почав просідати ґрунт на поверхні.

Фото: dn.gov.ua

Екологи кажуть, земля рухається не тільки поблизу териконів та самих підприємств, а й на прилеглих житлових територіях. Якщо взагалі не викачувати воду, то ґрунт просідатиме і надалі, а це призведе до руйнації на поверхні. У першу чергу під загрозою опиняться найближчі населені райони.

“На території Донецька ми у середньому фіксуємо просідання ґрунтів на 20-25 сантиметрів. Ми це бачимо завдяки супутниковому моніторингу. І це означає, що фактично провалюється поверхня міста”, – заявив міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш.

Зафіксовано й інші значні просідання ґрунту:

  • Неподалік від шахт у Київському районі (Донецьк) – 53 см;
  • У Калінінському районі (Донецьк)- 69 см;
  • У Петровському районі (Донецьк)- до 92 см;
  • Поблизу шахти “Щегловська” (Макіївка) – 52 см;
  • Гірницький район (Макіївка) – 63 см.
Зображення: МінТОТ

Крім зсуву землі, експерти побоюються, що з часом вода може вийти з шахт на поверхню та затопити навколишні території. І хоча міжнародні експерти неодноразово намагалися обстежити затоплені підземелля, бойовики постійно блокували доступ до них. У міністерстві вважають, що через просідання землі під загрозою перебувають 25 тисяч мирних жителів.

Водні ресурси

“Південно-Донбаський водогін” та канал “Сіверський Донець-Донбас” забезпечують питною водою громадян по обидва боки від лінії зіткнення – Маріуполь, Донецьк, Горлівка, Макіївка, Єнакієве, Авдіївка, Торецьк, Волноваха (3,5 мільйона людей).

“Через бойові дії канал та водогін – несправні: пошкоджені гідроізоляція русла каналу та герметичність самого водогону. У подальшому це може призвести до розвитку небезпечних геологічних процесів, таких як заболочування місцевості, зсуви, просідання поверхні, підйом рівня ґрунтових вод та погіршення якості води”, – йдеться у дослідженні Державної екологічної академії.

Пробитий канал “Сіверський Донець-Донбас”. Фото: 0624

Зараз роботу цих об’єктів забезпечують 20 фільтрувальних станцій і більшість з них розташована поблизу зони бойових дій, найближча територія всипана нерозірваними снарядами. У міністерстві вважають, що через постійні обстріли на цих об’єктах можуть пошкодитись ємності з хлором, що призведе до викиду хімікатів в атмосферу та великої кількості жертв. Можлива зона ураження – 30 квадратних кілометрів, хімічні отруєння з можливими летальними наслідками (залежно від напрямку вітру) можуть отримати 90 тисяч людей.

Без працюючих фільтрувальних станцій громадяни, які проживають у регіоні, залишаться без питної води. Це призведе до катастрофічної гуманітарної та санітарно-епідеміологічної ситуації.

Екологів особливо непокоїть шахта “Юний комунар” (“Юнком”, місто Бунге). Тут за радянських часів (1979 року) на глибині близько 900 метрів пролунав ядерний вибух. Так гірники намагалися зменшити ризик витоку метану у шахту. Нині під землею існує порожнина, де і стався цей вибух. Якщо вона буде затоплена, радіоактивні елементи потраплять у річки та водойми.

Пробитий канал “Сіверський Донець-Донбас”. Фото: 0624

“На південь по річках Булавин, Кримка та Міус всі ці радіоактивні елементи можуть потрапити в Азовське море. Я не розумію, чому на це не звертає увагу Російська Федерація, адже для них це також становить загрозу”, – зауважив Черниш.

Вирішення проблеми

25 квітня Кабмін додатково виділив для запобігання техногенно-екологічної катастрофи на Донбасі 131 мільйон гривень. Гірникам вдалося встановити спеціальне обладнання для відкачування підземних вод. Але наданих коштів, звісно, не вистачає.

“Ми хочемо представити увесь перелік небезпечних об’єктів нашим західним партнерам, які хочуть долучитися до фінансування вирішення цих проблем. Зараз нам допомагає Світовий банк. Також додам, що ми спілкуємось з німецьким урядом. Німецькі фахівці також можуть долучитися до фінансування вирішення проблем екології Донбасу”, – сказав міністр.

Фото: ОБСЄ

Втім основна проблема – отримати доступ до небезпечних об’єктів. У МінТОТі наполягають: на переговорах у Мінську потрібно обговорили це питання. До того ж необхідно створити так звані “зони безпеки”, які охоплюватимуть об’єкти, що несуть загрозу для екології. Туди варто направити саперів, ремонтні бригади та міжнародних спостерігачів. Звідти необхідно вивести усі збройні формування та заборонити обстріли.

Поки Росія не погоджується на пропозиції України, ситуація на Донбасі лише погіршується. Однак за словами Черниша, місцева влада та Державна служба з надзвичайних ситуацій вже розробили план дій навіть за найгіршими сценаріями. Втім це не означає, що екологічної катастрофи не минути, однак поки дипломатична тяганина у Мінську триває, треба бути готовим до всього.

Артем Голуб, “Український інтерес”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram