Жовтень 2018 почався з п’яти самогубств неповнолітніх дітей. Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook перший заступник голови Нацполіції України В’ячеслав Аброськін.

“Щось ми дорослі десь не доопрацьовуємо. Тільки за вчора у трьох областях, Дніпропетровській, Запорізькій та Києві заподіяли собі смерть три дитини, 2000, 2004 та 2005 років народження, вистрибнувши з багатоповерхових будинків. І вже сьогодні вранці покінчили з життям дві дівчини з Маріуполя, 2002 та 2004 року, стрибнувши з даху багатоповерхового будинку”, – написав він 2 жовтня.

Найголовніша проблема дитячої депресії – діти не можуть пояснити, що їм погано та не можуть до кінця розібратися, що з ними відбувається. Як результат – ось такі невтішні новини. Тут винні і батьки, які несерйозно ставляться до скарг дитини. Дехто думає, що це все просто примхи, які лікуються дубцем. Насправді ж, звертати увагу потрібно на найменші зміни у поведінці своєї дитини. Перепади настрою, порушення сну, замкнутість можуть бути першими сигналами великої проблеми.

Як виявити дитячу депресію

Придивіться уважно до своєї дитини – чи не помічаєте ви чогось незвичайного в її поведінці? Можливо, швидкі зміни настрою, агресивність, замкнутість чи різке зниження успішності в школі. Депресія як і у дорослих, так і у дітей має різні форми.

Дитячий психолог, арт-терапевт Юлія Підкова впевнена – батькам варто звернути увагу на те, як дитина проявляє себе в буденних справах: як розмовляє з батьками та друзями, чи не погіршився у неї апетит, чи цікаво контактувати з однолітками.

“Якщо ви протягом тривалого часу помічаєте зміни в поведінці дитини, варто поговорити з нею та дізнатися, що трапилося. Два місяці – це той показовий термін, протягом якого вам треба дізнатися, що непокоїть дитину та що трапилося з нею. Після цього – допомагайте”, – зазначає психолог.

Інфографіка: Український інтерес/Олександра Кардаш

Якщо дитина вчора була весела, а сьогодні прийшла додому не в гуморі, не варто одразу ж іти до психолога чи ставити страшні діагнози. Поговоріть з дитиною, дізнайтеся, як у неї справи, спитайте, чому вона засмучена. Якщо ж ви бачите, що це продовжується тривалий час, не зволікайте – порадьтеся зі спеціалістами.

Чому це відбувається

Депресія може виникнути в будь-якому віці. Не можна сказати, що хтось більше уражений за інших, але діти – у зоні ризику. Хронічні захворювання, раніше перенесені операції, проблеми у школі чи непорозуміння з батьками – усе це може сходинками, які ведуть до хвороби. Так, потрібно чітко усвідомити: депресія – це не просто поганий настрій чи примхи, це хвороба.

Якщо ж ваша дитина кілька днів поспіль приходить зі школи засмучена, нічого не розповідає вам чи відмовляється їсти, поговоріть з нею. Можливо, причина там, де ви навіть не здогадуєтесь.

Вчителі можуть не помічати напругу, яка панує у класі, адже на уроках все спокійно. Проте на перервах та після уроків над дітьми можуть знущатися, їх можуть ображати й принижувати. Булінг може проявлятися як образи, погрози, побої або ж взагалі ігнорування дітей колективом. Жертвами булінгу стають діти, які відрізняються одягом, вагою, соціальним чи матеріальним положенням, мають фізичні вади тощо.

Свою роль можуть зіграти непрофесійність та нелюдяність педагогів. Кілька років тому на Миколаївщині 14-річний школяр заподіяв собі смерть, бо вчителька публічно знущалася з нього та звинувачувала у крадіжці. За версією жінки, підліток поцупив золото і гроші, допомагаючи по господарству. Вчителька тиснула на хлопця, вимагала публічних вибачень. За кілька днів його знайшли повішеним на дереві. Гроші та золото теж знайшлися, проте дитину вже не повернути.

Саме тому необхідно знати, чим живе дитина в школі, які у неї стосунки з однолітками, педагогами, старшими дітьми. Домашній затишок та розуміння батьків – ключ до серця дитини. Якщо ж вдома постійні сварки та дорікання, депресія не за горами – дитяча психіка просто не витримає таких напружень. В Україні вже були зареєстровані непоодинокі випадки дитячих самогубств через проблеми в сім’ї.

Діти, які перенесли травми або ж операції, теж можуть зіштовхнутися із депресією. Дитина не розуміє, чому це трапилося саме з нею. Тут важлива місія покладається на батьків. Їм потрібно все пояснити дитині, заспокоїти її та підтримати. Навіть дорослі люди після серйозних травм починають думати, що нікому більше не потрібні, що вже казати про дітей.

Причин дитячої депресії безліч. Навіть, здавалося б, невеличкі невдачі та невинні дрібниці, як двійка за контрольну, можуть серйозно позначитися на психічному здоров’ї дитини. Важливо вчасно зреагувати та всіма можливими способами допомогти.

Як допомогти дитині з депресією

На ранніх етапах із депресією дитини можна впоратися у домашніх умовах. Фото: Depositphotos

Іноді, щоб виявити причину депресії у дитини достатньо буде лише дружньої розмови. Проте у більшості випадків допомогти зможе лише психолог. Не забувайте, що депресія – все ж таки хвороба. Ви не говорите зі своєю дитиною “по душам”, коли у неї, скажімо, апендицит. Ви біжите до лікаря. Батькам не варто боятися звертатися до психологів, адже вони, по суті, такі самі лікарі.

Але перші кроки все одно за вами. Насамперед поговоріть з дитиною та розпитайте про справи в школі чи садочку, дізнайтеся, з ким вона спілкується і чи спілкується взагалі. Ваша розмова має бути невимушеною, легкою та щирою. Будьте другом для своєї дитини.

Допоможуть і спеціалісти: психологи, дитячі психотерапевти чи психіатри. Також можна звернутися до арт-терапевтів. Найпоширеніша практика: розмови сам на сам, бо іноді легше розповісти все незнайомій людині, аніж мамі чи татові. Проте нерідко до сеансів долучаються батьки, щоб фахівець зміг вивести точнішу картину проблеми.

Батьки мають чітко усвідомити, що вся відповідальність за своїх дітей лежить саме на них. Тому варто серйозно ставитися до скарг дитини й прохань про допомогу. Від душевних травм та переживань діти, як і дорослі, не застраховані. Думати, що дитина не здатна переживати та відчувати “по-дорослому” – програшна позиція.

Поради батькам від дитячого психолога

На фото дитячий психолог Юлія Підкова проводить арт-заняття. Світлина надана із особистого архіву

“На батьках лежить повністю вся відповідальність за дитину. Як би це страшно не було, але окрім батьків дитина нікому не потрібна ані вихователям, ані вчителям”, – звертає увагу дитячий психолог, арт-терапевт Юлія Підкова. “Український інтерес” разом із нею склав кілька порад для батьків.

  • Завжди розмовляйте зі своєю дитиною. Такі розмови зможуть не лише зблизити вас, а й допоможуть виявити проблеми на ранніх стадіях.
  • Не говоріть “Я зайнятий!”. Дитина має відчувати батьківську допомогу та підтримку. Якщо ви кілька разів відштовхнете сина чи доньку різкими словами, ви ризикуєте втратити їхню довіру назавжди.
  • Не ставте занадто високих вимог для дитини. Пам’ятайте, що у дитини теж є власні почуття та думки.
  • Поважайте почуття та емоції дитини. Якщо дитина радіє – радійте разом з нею, якщо сумує – заспокойте її. Допоможіть їй розвивати почуття емпатії та в жодному разі не пригнічуйте дитину.
  • Намагайтеся стати для дитини другом. Запитайте, що цікавить дитину та підтримуйте коло її інтересів.
  • Жодних грубощів! Пам’ятайте, що дитина росте, формується і їй іноді важко стримати себе. Допоможіть дитині навчитися контролювати свої емоції власним прикладом.
  • Проводьте разом час. Відвідуйте виставки, музеї, їздьте на природу, дивіться разом фільми та подорожуйте. Це гарна можливість пізнати один одного та зблизитися.
  • Допоможіть дитині позбутися негативних емоцій. Малюйте з дитиною, ліпіть фігурки з пластиліну, рвіть папір та слухайте заспокійливу музику. Також дієвим способом боротьби з переживаннями є малювання піском. Дитина заспокоюється, а також формує творчі здібності.

“Мама й тато – ті люди, які можуть допомогти вирішити проблему. Батьки повинні розуміти, що самотужки дитина не може впоратися з депресією. Вони – найперший інститут соціалізації дитини, її найкращі друзі та порадники”, – підкреслює Юлія Підкова.

Думки про суїцид, алкогольна й наркотична залежність, втечі з дому – це лише невелика частина того, до чого може призвести дитяча депресія. Не варто закривати очі на маленькі проблеми, які можуть перетворитися на велику катастрофу. Немає нічого важливішого за щастя та здоров’я наших дітей, тому не відвертайтеся від них, особливо тоді, коли ви їм необхідні.


Крістіна Мазурець, “Український інтерес”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter