Минув ще тиждень. Другий нескінченно довгий тиждень війни. Це для нас. Для росіян – другий тиждень “спеціальної військової операції”, “визволення українців від неонацистів , демілітаризації та денацифікації України”.

Деякі міста вже практично стерті з лиця землі, багато міст залишилися без світла, тепла, води та зв’язку, дуже багато вбитих та поранених мирних жителів.

У чомусь усі дні цього тижня були схожими між собою та днями першого тижня: часті сигнали тривоги, добрі та сумні новини, певна розгубленість і надія на швидке закінчення війни….

У чомусь кожен день був особливим. Величезні черги до магазинів та аптек, що спостерігалися на початку війни, протягом другого тижня скорочувалися, часто – через закінчення товарів. І, на жаль, не схоже, що поставки відновляться найближчим часом. Купити борщовий набір та молочну продукцію дедалі складніше та дорожче.

Кожного дня накопичується втома – від страху, безсилля, сумнівів у майбутньому. Час від часу капають підступні сльози, тому що деякі важливі аспекти життя зруйновані. Частіше виникає питання, як жити, коли закінчаться гроші, оскільки вони можуть закінчитися раніше за війну.

Знайомих у місті дедалі менше.

Декоративна косметика схована до кращих часів, нігті без лаку та зрізані максимально коротко, одяг – зручний спортивний костюм.

Недавній похід за сиром ледь не завершився поповненням сім’ї котом, хазяї якого вирішили поїхати з міста.

Здавалося б, сиджу дома, багато вільного часу. А виявляється, щоб вільний час приносив задоволення (читання художньої літератури, рукоділля тощо) потрібна і вільна голова.

А в голові думки про плани путіна, який якщо не доб’ється повного знищення інфраструктури в Україні, не дістане сухопутного коридору до Придністров’я, не залишить Україну ще й без Азовського моря, без Кримського каналу, без Донецької та Луганської областей в повному обсязі, і ще без багато чого, доти не заспокоїться.

Наш календар історії вже поповнився однією жахливою датою – 24 лютого 2022 року, але хочеться сподіватися, що й інша – дата нашої перемоги – теж десь на підході.

Фото: kyiv.tsn.ua

Перший тиждень війни (рос.)

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram