Понад чотири роки в Україні триває реформа децентралізації. Спочатку мало хто розумів суть та мету цього процесу. Тому у більшості українців розмови про об’єднання громад викликали страх та супротив. Сьогодні ж, коли з’явилися десятки реалізованих ОТГ, децентралізацію називають однією з найуспішніших реформ уряду.

Кількість людей на місцях, які налаштовані на добровільне об’єднання, від початку реформи значно зросла. За липень-серпень 2018 року до цього процесу долучилися ще 50 громад, які наразі чекають на призначення перших виборів. Загалом, таких уже 123. Та, ймовірно, 28 жовтня виборів не буде. Ще на початку серпня ЦВК заявила, що не може визначитися з датою, і для початку потрібно провести місцеві референдуми про межі громад і їхні назви. Таке голосування зараз неможливе через відсутність в Україні закону про референдум.

Враховуючи, що відповідно до закону з датою голосування потрібно визначитися за 70 днів до самих виборів, ЦВК не встигла – кінцевий термін минув ще 17 серпня. Але тут знайшли альтернативне рішення. ЦВК дозволила проводити місцеві вибори не лише у жовтні або квітні, як було раніше прописано у законі. Тому, все ж є варіант, що вибори цього року відбудуться. Інше питання – коли. Від цього залежить, чи встигнуть новостворені ОТГ спланувати бюджет на 2019 рік.

Це питання хвилює й міжнародну спільноту, яка закликала ЦВК розблокувати вибори в об’єднаних громадах – вирішити усі юридичні та технічні питання. Заяву підтримали уряди Канади, Данії, Німеччини, Польщі, Швеції, Великобританії, а також Рада Європи, ЄС, ОЕСР та Програма Розвитку ООН.

Децентралізація у цифрах

Нині в Україні налічується уже 705 об’єднаних територіальних громад. За чотири роки реформи – це непоганий показник. Для порівняння, у Литві за шість років створили 60 ОТГ.

Триває процес приєднання нових ОТГ до вже створених. Громади об’єднали близько 6,8 мільйонів жителів України, і займають 34,7% загальної площі нашої держави. Ще залишається 116 районів, де не створили жодної об’єднаної громади.

Реформа децентралізації позитивно вплинула на місцеві бюджети, які за останні роки зросли на 123,4 мільярди гривень: з 68,6 у 2014 до 192 мільярдів гривень у 2017 році. Завдяки прямим відносинам з держбюджетом, у регіонах з’являються нові дитсадочки, школи, лікарні, спортивні комплекси, дороги та мости, відновлюються історичні пам’ятки, які сприяють туристичній зацікавленості тієї чи іншої громади.

Створені власні центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) займаються від оформлення субсидій до видачі біометричних паспортів та ID-карток. Плюс, це нові цікаві робочі місця для молоді, яка рветься у великі міста. Поки дехто ще думає, з ким об’єднуватися і чи варто це робити, перші громади впевнено реалізовують одну з основних ідей реформи – наближення якісних послуг до жителя навіть найменшого села.

Черкащина як приклад успішності ОТГ

Позитивний приклад – Черкащина, яка по створенню нових громад тримає лідерство. На сьогодні тут уже 26 ОТГ. Ще 22 чекають майбутніх виборів. Загалом, за перспективним планом в області їх має бути 75. Чотири ОТГ уже мають власні ЦНАПи, з них три сільських – Білозірська, Єрківська та Мокрокалигірська, та одна міська – Шполянська. На етапі створення ЦНАПів перебувають ще 5 громад.

Кожна громада в області унікальна своїми здобутками. Наприклад, Шполянська повністю руйнує міф про те, що, об’єднавшись із містом, село стане його придатком. ЦНАП у Шполянській ОТГ запрацював з січня цього року. Він обслуговує не лише понад 18 тисяч жителів громади, а й Шполянського району. Тут можна отримати близько 135 адміністративних послуг.

Це перша і поки єдина громада в Україні, яка задля збереження мережі закладів узяла на свій баланс усю медицину району та всі позашкільні заклади. Тепер утримує 24 бюджетні установи.

Перед об’єднанням Шполянська міська рада мала бюджет 27 мільйонів гривень, село Скотареве – до 650 тисяч, село Кримки – до 700 тисяч. Після об’єднання їхній бюджет склав 116 мільйонів, 56 з яких – власні надходження ОТГ. У цьому році громада отримала перевиконання бюджету – 20 мільйонів гривень. Кошти хочуть витратити на реконструкцію вуличного освітлення, дитячі майданчики, парки та дороги.

Шполянська громада також одержала від держави інфраструктурну субвенцію, яку виділяють на розвиток сільських територій, приєднаних до міста. 560 тисяч витратили на освітлення та на облаштування спортивного залу на базі будинку культури, ще 450 тисяч – на облаштування пішохідної доріжки вздовж усього центру села. За державні кошти громада провела ремонт освітніх та дошкільних закладів. Скажімо, цьогоріч лише на один дитячий садок із міського бюджету виділили більше одного мільйона гривень.

Покращили й медичне обслуговування. Для громади придбали новий реанімобіль за 2,5 мільйони гривень. ОТГ виділила додатково 40 тисяч на ремонт приміщення швидкої допомоги. У центрі первинної медико-санітарної допомоги власним коштом облаштували сучасний кабінет для огляду жінок. Окрім того, громада виділила 85 тисяч гривень на купівлю житла у селі Кримки для лікаря, який приїде туди працювати.

Наступного року у громаді відкриють “Шпола-Арена” – відновлений районний стадіон із реконструйованим основним полем, міні-полем та запасним полем, де будуть проводитись змагання, спартакіади та чемпіонати з футболу для усього району. Для реконструкції потрібно десятки мільйонів гривень, тому задіють і бюджет громади, і допомогу соціальних партнерів, і підтримку Федерації футболу України.

Новостворені громади можуть повчитися на прикладі Білозірської. Вона стала першою на Черкащині та однією з перших в Україні об’єднаною територіальною громадою. Майже три роки мешканці громади можуть обслуговуватися у власному ЦНАПі. Окрім стандартних послуг, таких як оформлення субсидій, реєстрація місця проживання, юридичних і фізичних осіб, у Білозірському ЦНАПі можна оформити біометричні закордонні паспорти та ID-картки. Робочу станцію для цього закупили за кошти Державного фонду регіонального розвитку. Обійшлося таке задоволення у 100 тисяч гривень. Ще 140 тисяч вклали у підключення та роботу каналу зв’язку. Тепер оформити паспорт у Білозірській ОТГ може будь-який громадянин України.

Для відпочинку молоді у громаді на колишньому пустирі облаштували парк. У центрі встановили ASolar Tree “сонячне дерево”, яке живиться сонячною енергією. Воно обладнане спеціальними пристосуваннями для зарядних пристроїв мобільних телефонів, планшетів та інших гаджетів. Одночасно тут можна заряджати вісім пристроїв. Окрім цього, у новоствореному парку працює безкоштовна зона Wi-Fi.

Зразковою на Черкащині вважають Єрківську об’єднану територіальну громаду. Сюди навіть приїжджають делегації з різних районів та областей, щоб побачити зміни та обмінятися досвідом.

Кам’янська громада об’єдналася зовсім недавно. Проте сьогодні тут активно ремонтують дороги та готуються до ремонту шкіл і дитсадків. Також, громада отримала 7,3 мільйона гривень від ЄС на реалізацію туристичного проекту із розбудови та облаштування “Тясминського каньйону”.

Також громаді вже вдалося залучити першого серйозного інвестора – норвезька компанія Scatec Solar планує побудувати у Кам’янці сонячну електростанцію потужністю 25 МВт.

Вражає й створена на межі двох районів Зорівська об’єднана громада. Тут вже встигли зробити футбольне поле зі штучним покриттям, встановити фонтан та створити службу захисту дітей. Якщо ж виходити з чистого прагматизму, то децентралізація вплинула і на гаманці місцевих жителів. Наприклад, доярка отримує до 20 тисяч гривень.

Проблеми децентралізації

Попри на реальні успіхи реформи, противників у неї все ж багато. Хтось боїться взяти на себе відповідальність за виконання повноважень, які у ході децентралізації значно розширилися, а комусь цей процес невигідний. Не варто й забувати про наближення виборів 2019 року та жорсткої конкуренції на них. Експерти звертають увагу, що це може бути причиною, чому ЦВК скасувала найближчі вибори в ОТГ. Якщо виборів цьогоріч все ж таки не буде, то довіра до найуспішнішої реформи чинної влади може підірватися, а здобутки децентралізації та праця мільйонів людей, які стали її активними учасниками, просто нівелюються.

Нагальним і гострим залишається питання з законом про референдум, без якого децентралізація “буксує”. До того ж виникає колізія з тими ОТГ, які створені після утворення законодавчої лакуни щодо референдуму. Наскільки законно вони утворені, і чи не знайдуться ті, хто опротестує вже цілком сформовані і успішні громади, мовляв, що об’єдналися вони після скасування закону про референдум?

Є ще й питання щодо тих населених пунктів, які не бажають об’єднуватись – що з ними? Чи об’єднувати їх “рішенням з гори”, чи залишати все так, як є?

Попри те, що реформа децентралізації не стоїть на місці і успішно втілюється у життя, проблем залишається чимало. І замість того, щоб їх вирішувати Верховна Рада, як і увесь істеблішмент, зараз зайнятий цікавішим процесом – виборами.

Підготувала Ірина Савчук, “Український інтерес”

Набутівська ОТГ на Черкащині: досягнення громади за рік (ФОТО)

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram