Детективні романи: як створюють загадки для українців

Детективні романи: як створюють загадки для українців. Фото: Український інтерес

“Найскладніший жанр” – так характеризують автори та критики створення детективних романів.  Також побутує думка, що людина, яка може написати детектив, може написати будь-що. Але до того, як до рук читача потрапить цілісна історія, сповнена загадок, інтриг, таємниць та, як правило, вбивств, улюблений письменник повинен докласти максимум зусиль.

В Україні детективи люблять, читають та ждуть. Бо ж вони тренують розум, розвивають увагу та пробуджують цікавість. Сформувалась в країні і когорта авторів-детективістів, деякі з них віддано працюють винятково на цей жанр. Твори Андрія Куркова перекладають десятками мов у всьому світі, виходу чергового роману Андрія Кокотюхи чекають тисячі книгоманів. Для молодих авторів, які хочуть спробувати себе у цьому жанрі, створюють літературні конкурси на кшталт “Це ж елементарно, сер”. Тримати книжку в руках замість смартфону стає все престижнішим. Талановиті українці пишуть, допитливі українці читають. І це вже, скоріш, правило, ніж виняток.

Про особливості детективного жанру, проблеми роботи авторів у цій галузі в Україні та про свій шостий детективний роман “Українському інтересу” розповів письменник В’ячеслав Васильченко, який принципово не зраджує ні жанрові, ні своєму герою – Богдану Лисиці.

Про вбивство

Детектив відкрив світові американський письменник Едгар По у першій половині 19 століття. Пізніше над удосконаленням жанру працювали десятки авторів з усього світу, з’явився так, зокрема, і улюблений для багатьох Шерлок Холмс. Чітких правил для побудови та написання детективів не існує, однак єдиною невід’ємною деталлю цього жанру є вбивство.

“Чому в детективі вбивство? Тому що вкрадену річ можна знайти, нехай понівеченою, а людське життя не повертається. Цей трагізм, невиправність ситуації автор певним чином впливає на читача”, – розповідає Васильченко.

На думку автора, читач бере книжку до рук для того, щоб розважитись, щоб отримати задоволення від загадки, яку він разом з детективом відгадує – “що складніша загадка, то цікавіша робота і відгадка”.

Васильченко називає детектив “міською казкою”, адже події у романах цього жанру, як правило, розвиваються саме у місті.

Про книжковий ринок

“У нас не існує ринку. Чому? Тому, що там невеликий капітал”, – розповідає автор.

Він наводить слова свого колеги Кокотюхи, який допитується у початківців “Для чого ти починаєш писати? Грошей не заробиш, слави в тебе не буде”. Адже працювати на своє ім’я доведеться не один рік, а доходам українських видавництв все ще є куди рости.

“Для того, щоб був ринок, потрібно, щоб видавництва одержували прибуток, а не зводили від зарплати до зарплати кінці з кінцями. Коли вони будуть мати нормальні прибутки, коли вони зможуть створювати медійний супровід новинкам, брендувати авторів (щоб автори, які подобаються читачам, були до певної міри зірками, як у кіно чи музиці), справи підуть угору”, – розповідає Васильченко.

Також, на думку автора, професійному виконанню письменницьких обов’язків заважає робота “за сумісництвом”, яка забирає енергію ще до того, як настає час написати кілька нових розділів роману наприкінці дня.

“Якщо ми хочемо, щоб цей ринок активно і динамічно розвивався, там повинні працювати професіонали, як і в будь-якій галузі. Уявіть собі, лікарня і туди людина після роботи приходить лікувати людей. От вона працює, наприклад у шахті, а після роботи приходить і лікує людей. Це буде професійно? Це буде якісно? А нам, на жаль, доводиться так працювати”, – говорить автор детективів.

Про нове покоління авторів детективів

Організатори конкурсу малої детективної прози “Це ж елементарно, сер” ініціювали створення практичного посібника для юних початківців-авторів детективів.

“Я узяв участь у створенні книжки про детективи. Там буде характеристика детективів, типологія, поради початківцям. У книжці будемо говорити про основи професії. Ми перевчили Цицерона, який говорив “Поетами народжуються, ораторами стають”, а ремесло треба вдосконалювати”, – поділився таємницею з “Українським інтресом” В’ячеслав Васильченко.

З назвою книжки поки не визначилися. Серед авторів, імовірно, будуть Андрій Кокотюха та Богдан Коломійчук.

Посібник планують презентувати навесні на Книжковому Арсеналі.

Про нову книжку В’ячеслава Васильченка “Жорстокі ігри Вельзевула”

“Я почав цей роман фактично два роки тому. Поїхав до моря в Скадовськ і там почав писати. В мене всі дії відбуваються в Скадовську, а потім переїжджають в Дніпропетровськ і поки переїжджали в Дніпропетровськ, він став Дніпром – довелося все виправляти, а міліція стала поліцією – довелося все виправляти”, – розповів автор.

У новому детективі В’ячеслав Васильченко вирішив удосконалити свого незмінного героя Богдана Лисицю і записав його на “тхеквондо” та вигнав за рамки “інтелектуала”.

“У новому романі я вже більше почав знущатися з Богдана Лисиці, щоб він салом не обростав, то він у мене вже і “тхеквондо” займається, і в бійки вступає, а спочатку він був більшою мірою інтелектуал. Тут йому доводиться і силу застосовувати, тому що Скадовськ – це морське місто, туди з’їжджаються різного плану люди, плюс тут у нас є переселенці з Донбасу”, – поділився автор.

Однак чи одружив Лисицю у цьому романі, Васильченко так і не зізнався: “Для детективу кохання – це нібито моветон, але не можна було обійтися без нього. Це одна із вимог жанру – детектив має бути одинаком. Але немає єдиного рецепту”.

А для прихильників історій про пригоди Богдана Лисиці гарна новина – автор вже працює над створенням нового роману.

Фото: Український інтерес

Про український інтерес

“Для мене український український інтерес – це формування українця, формування української нації, формування української культури. Потім із цього виростатиме все”, – вважає автор детективів В’ячеслав Васильченко.

Інна Собора, “Український інтерес”