День студента: забобони, підробітки та видатні випускники

17 листопада - Міжнародний День Студента. Фото: ipe.univ.kiev

Міжнародний день студента щорічно відзначається 17 листопада у багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні.

Цю дату запропонувала Міжнародна рада студентів у Лондоні у 1941 році на честь празьких студентів, які загинули від рук нацистів у 1939 році.

З цієї нагоди “Український інтерес” підготував підбірку найцікавіших фактів про українські виші, їхніх студентів та випускників, яких знає увесь світ.

Найстаріші університети України

Національний університет “Острозька академія” – один із найстаріших навчальних закладів не лише України, але й Європи. Його заснували у 1576 році. Ще тоді академія була надзвичайно прогресивною: там вивчали п’ять іноземних мов та більше десяти дисциплін. Також при академії була потужна друкарня, саме там видали перший український підручник “Буквар” та першу повну слов’яномовну “Острозьку Біблію”.

Фото: studway

Роком заснування Києво-Могилянської академії вважають 1615-й, проте лише у 1659 році Києво-Могилянському колегіуму надали юри­дичних прав вищої школи і титулу “академія”. Спудеї навчалися дванадцять років.Серед визначних випускників академії – Іван Мазепа, Пилип Орлик та Григорій Сковорода.

Фото: Wikimedia

1661 року польський король Ян ІІ Казимир надав єзуїтському колегіуму “гідність академії і титул університету” – так з’явився усім відомий Львівський університет імені Івана Франка. За три з половиною століття його закінчили понад 700 видатних науковців, політиків та культурних діячів. У жовтні 1999 року університет отримав статус національного, і нині він один із найпрестижніших в Україні.

Фото: Mapio.net

Іноземні Президенти, які здобули освіту в Україні

Чинний сьомий Президент Занзібару Алі Мохамед, він же колишній віце-президент Танзанії, освіту здобув в Україні. Із 1970 по 1975 рік він навчався на хімічному факультеті Одеського державного університету імені І.І. Мечникова.

А третій Президент Грузії – Міхеїл Саакашілі у 1992-му із відзнакою закінчив факультет міжнародного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Фото: Голос UA

Українські випускники, які увійшли в історію

Видатний конструктор Сергій Корольов, також відомий як “космічний геній”, з осені 1924-го навчався на механічному факультеті Київського політехнічного інституту. За розробки, що відкрили шлях у космос, його двічі номінували на премію Нобеля.

Фото: UA Modna

Мільйони людей у всьому світі завдячують життям Володимиру Хавкіну. Лікар із Бердянська винайшов вакцину проти холери та чуми. Це врятувало від страшної хвороби понад 35 мільйонів осіб. В Індії Володимира почали сприймати як божество та називати “благодійником людства”. При цьому мало хто знає, що альма-матер видатного ученого – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова.

Фото: Ereny

Цією оперною дівою,що співала вісьмома мовами, захоплювався весь світ. Найвидатніша співачка та володарка сопрано у три октави, яке нікого не залишало байдужим, – Соломія Крушельницька. Вона довгі роки прожила в Італії. Але щоб слухачі не забували, звідки вона родом, Соломія частенько знайомила їх з українськими піснями. Також співачка любила розповідати про своє студентське життя, пов’язане із Львівською консерваторією Галицького музичного товариства.

Фото: етнохата

Топ – 5 українських вишів за оцінками роботодавців

Цей список склали за результатами опитування провідних працедавців України у царині фінансів, IT, юриспруденції, енергетики, працевлаштування. У них мріють розпочати свою кар’єру більшість студентів.

На першому місці – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Працедавці вважають, що його випускники впораються із будь-якою роботою якнайкраще. Не пасе задніх і Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”. На третьому місці – Національний університет “Києво-Могилянська академія”. А ще роботодавці відзначили Львівський національний університет імені Івана Франка та Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана.

Фото: ipe.univ.kiev

Студентські забобони

Найпопулярнішим є виклик так званої халяви. Опівночі треба висунути з вікна залікову книжку і тричі прокричати: “Халяво, прийди!”. А щоб удача не втекла, на ніч заліковку перев’язують ниткою.

Щоб поталанило на іспиті, у студентів є безвідмовний рецепт: покласти 5-копійчану монету під п’яту. Ця традиція походить із царських часів. Тоді студенти запасалися п’ятаком на святкування успішного іспиту, а щоб не загубити монету – ховали її у взуття.

Студенти шанують теорію “лівої руки”. Для цього потрібно у день екзамена встати з лівої ноги, лівою рукою чистити зуби, тримати чашку, зачиняти двері та давати викладачеві залікову книжку. Шпаргалки варто покласти в ліву кишеню, але правою рукою. Білет теж радять тягнути лівою рукою, стоячи на лівій нозі. Пояснюють це все тим, що лівій руці серце підказує, що обирати.

Деякі студенти виконують цілий ритуал: посипають заліковку цукром чи кладуть її на ніч у холодильник, щоб “задобрити” чи “заморозити” гарні оцінки.

Найпоширеніші підробітки українських студентів

Більшість студентів прагнуть до незалежності та намагаються заробляти власні гроші паралельно із навчанням. Щоб робота не заважала “гризти граніт науки”, на допомогу приходять підробітки із зручним графіком.

Фото: Depositphotos

Найпопулярніша професія, як серед дівчат, так і хлопців – офіціант. З огляду на кількість кафе та ресторанів, знайти таку вакансію не важко.

Хостес – це часто вибирають дівчата. Вони зустрічають і проводжають гостей ресторану. Дуже часто ця посада вимагає знання англійської мови.

Серед юнаків, популярна професія бармена. Це непогана нагода опанувати віртуозне жонглювання за барною стійкою та щей отримувати за це гроші.

Один з найпростіших способів підзаробити – роздавати листівки. Гарне рішення, коли потрібні гроші “тут і зараз”, а немає бажання влаштовуватися на постійну роботу.

Оля Лясова, “Український інтерес”