День Конституції України: як приймали Основний закон держави

День Конституції України: як ухвалювали Основний закон держави. Фото з відкритих джерел

Основний закон України відзначає своє 21-річчя. 28 червня українці святкують День Конституції.

“Український інтерес” нагадає, коли і як молода незалежна держава приймала свій новий Основний закон.

Для повного розуміння картини повернемось у 1991 рік.  Саме тоді після довгих поневірянь української нації ми отримали власну незалежну державу. Нарешті можна було забути про комуністичну тиранію і постійне національне гноблення та почати свій шлях до світлого майбутнього.

-ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ 1991- 

Серпень 1991 року Україна на хвилі соціальних рухів без кровопролиття 24 числа проголошує Акт Незалежності. У грудні проводиться всенародний референдум, який остаточно ставить крапку у питанні окремої держави.

Україна отримує Незалежність – 1991. Фото з відкритих джерел

І тут перед українцями постає гостре питання конституційного закріплення основ суспільного та державного ладу, прав і свобод людини та громадянина, порядку організації та функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування молодої України.

Нація чекала на швидке ухвалення Основного закону. Натомість отримала лише безкінечні розмови, обіцянки та п’ятирічну стагнацію питання.

– КОНСТИТУЦІЙНА КРИЗА 1992-1996 – 

У січні 1992 року робочою групою видатного українського політика та правознавця Леоніда Юзькова був розроблений проект Конституції. Світова спільнота одразу звернула увагу на цю подію.

У Празі 3–5 березня 1992 року відбувається обговорення проекту Основного закону між вітчизняними та міжнародними спеціалістами. Згодом, 3-5 липня у Києві відкривається симпозіум “Конституція незалежної України”. На фоні цих подій збираються численні “круглі столи” та проходять безкінечні розмови між високопосадовцями.

Триває чергове засідання тимчасової комісії з доопрацювання тексту Конституції. Фото з відкритих джерел

Проект документа після відповідних доповнень та численних експертиз 5 червня 1992 року ухвалила Конституційна комісія. Його передали на розгляд Верховної Ради України.

Першого липня 1992 року ВР ухвалює постанову про винесення розробленого проекту Конституції до першого листопада 1992 року на всенародне обговорення.

Україну поглинає глибока соціально-економічна криза. Фото з особистого архіву Леоніда Кравчука.

Зовнішня політика, криза сільського господарства, реформи, приватизація, створення власної армії, економічна нестабільність, побудова нових державних інститутів – потік проблем, перед якими постала молода держава, не дозволяє ухвалити Конституцію.

Процес доповнень, змін, редакцій Основного закону розтягується на роки. Весь цей час Україна де-факто продовжує жити за Конституцією Радянського Союзу 1978 року.

Весь цей час Україна де-факто продовжує жити за Конституцією Радянського Союзу 1978 року. Фото з відкритих джерел

-КОНСТИТУЦІЙНИЙ ДОГОВІР МІЖ ВР ТА ПРЕЗИДЕНТОМ-

Політичне протистояння Президента Леоніда Кучми та Голови Верховної Ради Олександра Мороза загострюється. Президент прагне створити сильну виконавчу владу, здатну ефективно працювати в умовах наростаючої економічної кризи. Верховна Рада, лякаючись диктатури, намагається зберегти свої повноваження, зокрема, і право втручатися у вирішення конкретних економічних питань, безпосередньо керувати територіями. Конфлікт заважає вирішенню першочергових завдань держави.

Протистояння між Головою ВР та Президентом України набирає обертів. Фото звідкритих джерел

Восьмого червня 1995 року ВР та Президент уклали Конституційний договір. Цей документ містить 61 статтю, які регламентували взаємодію гілок влади в Україні, а головне, зобов’язували ухвалити нову Конституцію в термін не пізніше року з дня його підписання.

Документ був досить суперечливий, неоднозначний і навіть, в очах деяких учасників тих подій – протизаконний, бо Україна продовжувала жити за радянською Конституцією. І тому підписання конституційного договору призвело до нестабільності у законодавчому полі на цілий рік.

Однак існує і думка, що таким чином Президент України Леонід Кучма стимулював парламентарів до конструктивної роботи над Конституцією.

Олександр Мороз, тодішній голова ВР, згадує, що для Адміністрації Президента прийняття цього документа стало можливістю посилити свої повноваження, а для нього мотивацією – “працювати і ухвалити Конституцію протягом року”.

Конституційний договір між Верховною Радою та Президентом України. Фото з відкритих джерел

– УХВАЛЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ 1996-

Утім Конституційний договір не вирішував проблему ухвалення нового Основного документу України.

Робоча група розробила новий проект Конституції. Його винесли на обговорення Конституційної комісії 12 березня 1996 року і рекомендували до розгляду у ВР. Вже 20 березня проект Конституції України був поданий на спеціальне засідання парламенту. Співголови Конституційної комісії Леонід Кучма та Олександр Мороз, попри різницю поглядів і оцінок проекту, були одностайні в прагненні якнайшвидшого прийняття Основного Закону.

Співголови Конституційної комісії Леонід Кучма та Олександр Мороз, попри різницю поглядів і оцінок проекту, були одностайні в прагненні якнайшвидшого прийняття Основного Закону. Фото з відкритих джерел

Четвертого квітня 1996 року 10 депутатських фракцій створили міжфракційну депутатську групу з розробки Конституції. До цієї групи не входили соціалісти та комуністи представлені у ВР.

Ситуація загострилася 26 червня коли Рада національної безпеки України і Рада регіонів при Президентові України засудили будь-які подальші зволікання. Тяганина з Основним законом погіршувала соціально-економічну кризу у державі.

Народні депутати вирішили працювати у режимі одного засідання до ухвалення нової Конституції України. Тому 28 червня 1996 року о 9 год 18 хв після 24 годин безперервної роботи Верховна Рада України прийняла і ввела в дію Конституцію.

Одразу закон України “Про прийняття Конституції України та введення її в дію” від 28 червня 1996 року засвідчив втрату чинності Конституції України від 20 квітня 1978 року.

Конституція України від 28 червня 1996 року з написами депутатів.

Ухвалена Конституція стала новою сторінкою в історії вітчизняної політики і сформувала подальший напрямок розвитку української держави.

Артем Голуб, “Український інтерес”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter