Наступного тижня, протягом 7-8 липня, у німецькому Гамбурзі відбудеться саміт лідерів “Великої Двадцятки”. Увесь світ з інтересом і тривогою чекає на цю подію. На полях саміту може відбутися перша зустріч президента США Трампа з російським колегою Путіним, можна очікувати чергових суперечок між Трампом і Канцлером Німеччини Меркель. Напередодні, можливо, відбудеться також зустріч “Нормандської групи” – очільників Німеччини, Росії, України та Франції. Чекають у Гамбурзі й на китайського лідера Сі Цзиньпіня. І хоча значення візиту китайського гостя буде затінене інтригою навколо діалогу Путін-Трамп та Меркель-Трамп, недооцінювати його не треба. Адже від того, що казатиме і як поводитиме себе на саміті Сі, теж залежатиме чимало.

Китай – потенційний гравець у сфері безпеки

Хоча саміти “Великої Двадцятки” зазвичай сконцентровані на питаннях економіки, то віднедавна безпекова складова також набуває дедалі більшої ваги. Безпековою темою, що стосується Китаю безпосередньо та яку будуть обговорювати на саміті, є приборкування неадекватного режиму в Північній Кореї. Про це цілком недвозначно заявив новий Посол США у КНР Террі Бренстед. США та КНР досягли консенсусу в тому, що Корейський півострів має бути повністю позбавлений ядерної зброї – в який спосіб і якою ціною, імовірно, обговорюватимуть на полях саміту.

Китай також цікавиться безпековою ситуацією й на інших територіях, де будуть розміщені об’єкти збудовані в межах ініціативи “Один пояс – один шлях”, а це передусім Центральна Азія. Пекін виходить із безпековими ініціативами і за межі Азії. Свідчення цьому – китайські ініціативи з урегулювання сирійського конфлікту. 26 червня цього року під час візиту до Лівану міністр закордонних справ КНР Ван Ї заявив, що його держава готова зробити свій внесок у врегулювання міграційної кризи, спричиненої війною у Сирії. Упродовж останніх років Китай уже виділив на подолання міграційної кризи на Близькому Сході майже 700 млн. юанів (приблизно 102 млн. дол.) і пообіцяв виділити ще 200 млн. юанів.

Водночас внесок Китаю наразі не до кінця співвідносний із його геополітичними амбіціями. Якщо він не зростатиме, то більшість заяв Пекіна про “глобальну відповідальність” можуть лишитися красивими деклараціями.

Економічна сила Пекіна

В економіці Китай відіграє більшу роль ніж у безпеці. Щороку китайські компанії – передусім гіганти Anbang, HNA, Fosun та Wanda – інвестують за межами Китаю мільярди доларів. Досить ефектний вигляд має і китайська ініціатива “Один пояс – один шлях”. Уже зараз у межах ініціативи профінансовано дев’ять проектів, вартість яких становить 1,73 млрд. дол. Водночас уже зараз стає зрозуміло, що забезпечення економічного зростання у державах, що ввійдуть до ініціативи, вимагатиме значних щорічних інвестицій. 2030 року, за прогнозами, інвестиції мали б сягнути 30 трлн дол. – суми, яка є непідйомною для китайського уряду, якщо він діятиме самотужки. Необхідні будуть інвестиції як від приватного бізнесу, так і від європейських партнерів, співпраця між Європейським інвестиційним фондом та Китайським фондом Шовкового шляху, обговорення передумов для такої співпраці.

Можна чекати, що Брюссель та Берлін і надалі тиснутимуть на Пекін, вимагаючи більшої відкритості китайського ринку, особливо в контексті перспектив двосторонньої угоди про захист інвестицій між ЄС та КНР. Укладання такої Угоди частина партнерів Китаю в ЄС вважають необхідною передумовою для подальшого діалогу про формування зони вільної торгівлі з Піднебесною. Проте є й ті, хто побоюється, що навіть за умови порозуміння щодо взаємного захисту інвестицій, вільна торгівля з Китаєм нестиме ризики для європейських економік. Саміт “Великої Двадцятки” гарна нагода для Сі Цзиньпіня, аби переконати європейців у конструктивності китайських планів.

Цікавинкою саміту стане спілкування Сі Цзиньпіня з прем’єром Індії Нарендрою Моді. Індія цього року демонстративно проігнорувала Форум “Одного поясу – одного шляху” в Пекіні, апелюючи до того, що китайська ініціатива сприяє китайсько-пакистанській співпраці й ставить під сумнів індійську територіальну цілісність у спірних регіонах. Заразом китайсько-індійський товарооборот становить 80 млрд дол. на рік і є аргументом на користь того, що сторони зможуть порозумітися. Буде про що поговорити Сі Цзиньпіню і з канадським прем’єром Джастіном Трюдо. КНР та Канада ведуть переговори про створення зони вільної торгівлі.

Панда-дипломатія

Наразі вагомим партнером КНР виступає Німеччина. Суттєвим поштовхом для співпраці Берліна й Пекіна, стала задекларована Сі Цзиньпінем відданість ідеям глобалізму і потреба Ангели Меркель у сильному та надійному союзникові, який компенсував би ослаблення трансатлантичного Альянсу. У КНР розуміють цю потребу. На знак прихильності новому виміру співпраці Пекін навіть удався до свого фірмового кроку – “панда-дипломатії”. Дві великі панди вже приїхали з Китаю до Берлінського зоопарку, а це мовою китайського символізму – вияв довіри і надій на плідну кооперацію.

Саміт “Великої двадцятки” стане випробуванням для тандему Меркель-Сі. Готовність їх іти на взаємні поступки і формувати спільну відповідь глобальним викликам, здатність Меркель втримати баланс між інтересами традиційних західних партнерів і “китайського дракона” формуватимуть новий глобальний порядок денний.

Український інтерес?

Для Києва спроби Китаю “грати” глобально, посилювати зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні позиції відчиняє додаткове вікно можливостей.

Китай зацікавлений в Україні – пропонував українській стороні створити зону вільної торгівлі й розглядає можливість безвізового режиму, а на початку червня Bohai Commodity Exchange Co., Ltd, китайська спотова товарна біржа з річним оборотом у 1 трлн дол., придбала “Український банк реконструкції і розвитку”.

Для України теж не зайвим був би союзник, на якого зважають у ЄС та США і навіть побоюються у Росії. Якщо Україна вчасно зорієнтується у світовій кон’юнктурі та міжнародній грі Китаю, зважатиме на формування нових світових альянсів та їхніх інтересів, виборюватиме увагу та повагу до себе, то шанси здобути такого союзника є. І тоді, можливо, і до Київського зоопарку приїдуть пандочки. Головне бути проактивними, а не лишень спостерігати, “чим дихає китайський дракон” напередодні саміту “Великої Двадцятки”.

Сергій Герасимчук – радник Ініціативи “Think Twice”, спеціально для “Українського інтересу”

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Інформаційний фронт, знання – це важливо. Приватбанк 5457 0822 9082 5491 Монобанк 4441 1144 0359 2361 PayPal – [email protected]