Півтора тижні тому Олександр Усик у 15-му бою професійної кар’єри став абсолютним чемпіоном крузервейту та виграв Кубок Мухаммеда Алі. Ніхто не об’єднував пояси так швидко в цьому дивізіоні. Зараз боксер у Києві – відновлюється та відпочиває. І поки тривають переговори щодо ймовірних боїв із Белью чи Джошуа, Усик влаштував прес-конференцію. Журналіст “Українського інтересу” послухав розповідь Олександра про Суперсерію, перші хвилини після бою з Гассієвим, сприйняття критики та мрії.

Дуже відчувається, коли тебе підтримують, за тебе хвилюються. До речі, дуже важко зараз стало ходити вулицями, десь пересуватися. Дякую вам велике за це. Це велика перемога не тільки моя, а й тих людей, які підтримують. По-справжньому щиро радіють тому, що до України приїхали цей чудовий кубок і пояси. Радість і посмішки мають бути, але у деяких їх немає. Нічого, ми будемо вас тішити. Головне – поливайте нас усякою гидотою (усміхається).

Суперсерія – неймовірна річ, яка повинна не зупинятися та пройти всіма ваговими категоріями. Вкрай складно зібрати ці пояси, якщо Суперсерії не було б. Дякуючи богові, вона була. Дякуючи богові, поєдинок відбувся, тому що були деякі труднощі. Але без труднощів нічого не буває. Шарль де Голль казав: “Обирайте найскладніший шлях. На ньому ви не побачите своїх опонентів”.

Всі пояси Олександра Усика. Він – абсолютний чемпіон світу. Фото: Український інтерес/Юрій Шкода

Після приїзду до України чимало людей висловлювали думку: що мені дати, що забрати. Забрати важко буде, відразу кажу. Напевно, це навіть неможливо. Давати? Послухайте, не потрібно мені абсолютно нічого давати. Я нічого у вас не прошу. Я прошу лише не заважати йти тим шляхом, яким мене веде всевишній. Не заважайте – це найкраща підтримка, яку ви можете зробити для мене.

Герой? Не потрібні мені ніякі зірки. Для свого народу, для певної кількості людей моєї країни я і так герой. Для цього мені не потрібні зірки, регалії якісь. Це не те. От коли люди кажуть, що моляться за мене, хвилюються, стоять навколішки. До третьої чи четвертої, скільки цей бій тривав, кажуть, мовчали. Дивилися без звука телевізор. Оце визнання, а не зірки, які ви там роздаєте аби-кому.

Чи тренуватимусь з Анатолієм Ломаченком? Дуже б цього хотів. Зараз не можу відповісти.

Виграний у фіналі Кубом Мухаммеда Алі. Фото: Український інтерес/Юрій Шкода

Одразу після бою

Коли вже прийшов до роздягальні… Знаєте, коли тобі важко-важко, ти намагаєшся гарненько вдихнути на повні груди та видихнути. Я видихнув, коли мені зрізали тейпи. Руки були трохи збиті, я опустив їх у лід. Почало кріпити руки, вода була така холодна. Перше, що я робив, просто дякував всевишньому, що все закінчилося добре.

У мене враження радості залу залишилося. Як люди в залі поводилися, коли грали два гімни, коли ми боксували та закінчили. Підтримували і мене, і Мурата – опонента. Підтримка була інтелігентною, культурною. Ніхто не лаявся, не було неприємних вигуків. Ось це залишило враження. Все радісно закінчилося. Багато людей фотографувались, дуже чекали на вулиці. Я поки здав допінг, поки всі ці процедури закінчились, вийшов із зали після четвертої ранку. Там стояли люди, співали. Це були не українці. Інші люди, я не знаю, звідки вони. Чекали сфотографуватися. Ми сфотографувалися, і я поїхав.

Фото: Український інтерес/Юрій Шкода

Чи важко допінг здавати? Я випив три пляшки води, присів 30 разів, і як по маслу. Просто я вже досвідчений. У нас є документ WADA, ми у незалежній антидопінговій програмі. У будь-який момент вони можуть приїхати та перевірити. Водички попив, присів, напружився і не звертаєш уваги, що позаду тебе стоїть мужик, який все контролює. Забуваєш про нього. Здали кров, ще дещо здали, записали та поїхали.

Про мотивацію

Треба думати про хороше. Думки про хороше, добре та світле мотивують тебе. Мотивують йти вперед. Думаєш про негативні речі, що у тебе не вийде, одразу програмуєш себе на “неуспіх”. Має бути внутрішній стрижень, щоб виходити. Вдарили тебе – ти маєш вдарити сильніше. Віра в Бога допомагає мені все це долати.

Що робити з золотою рибкою

Я іноді фантазую, якщо б я упіймав золоту рибку, у мене було б єдине бажання. У всьому світі дуже багато брехні. Дивилися мультик, коли чувак брехав, а в нього ніс збільшувався? Уявляєте, скільки носатих взагалі ходить по світу? Тільки ніс чомусь не вилазить.

Я б усю зброю світу знищив би. І запропонував би суперничати в спорті та всьому іншому. У науці, наприклад. У будь-яких речах можна суперничати, тільки без зброї.

Я поясню дітям, що бокс – це нелегко

Мені б не хотілося, щоб мої діти заробляли на життя у такий спосіб, як я. Я хочу, щоб вони успішно закінчили школу. Це буде головним пріоритетом для мене – навчальний заклад, університет. Нехай вони будуть банкірами. Чому б ні? Чудова посада. Про політику не говоритиму, не дуже б хотілося, щоб вони туди йшли. Захочуть у бокс – я їм поясню, що це нелегко. Але що поробиш, будемо допомагати.

Фото: Український інтерес/Юрій Шкода

Про пісню, під яку виходить на ринг

Сьогодні присутній автор – це Василь Жадан. Ми знайомі, ми дружимо. Були в друга на дні народження, розмовляли про якісь речі. І він сказав: “Слухай, може давай пісню тобі напишемо. Що потрібно, щоб написати пісню? Що у ній має бути?”. Я кажу: “Про доброту, мир, країну, віру, сім’ю. Він сказав, що добре. Минув якийсь час, і він присилає мені на телефон відео, де вони відпочивали та під гітару заспівали пісню. Я там один чи два моменти підправив, які Василь потім змінив. Він записав цю пісню, а я почав під неї виходити.

Про страх

Мені здається, у кожної людини є страх. Якщо немає страху, вона хвора. Або як я – космонавт. Є два види страху: боягузливий і якийсь інший. Зараз я нічого не боюся. У спокійній атмосфері сиджу. Немає страху, все нормально. Усмішка, радість.

Про перехід у суперважку вагу

Я ж казав, що коли об’єднаю ці пояси, мені обов’язково захочеться якусь іншу сходинку підкорити. Залишатися у першій важкій? Просто це потрібно грамотно все вирішити. Якщо ці бої будуть вигідними, чому б не боксувати. У хевівейті інша небезпека, інший адреналін, усе інше – бійці та нові пояси.

Як зганяти вагу? Я абсолютно нічого не зганяю. Все питання до Олександра Фоки – це він все робить: годує, напоює та повністю слідкує за вагою. Останні дні я нормально їм і п’ю, не відчуваю спраги чи голоду. Якщо переходитиму у суперважку вагу, буду ще більше пахати та їсти додаткову порцію макаронів.

Улюблена страва? Я зараз відповім і діти скажуть: ”Мам, диви, і навіть він це їсть”. Макарони з кетчупом. Але це не завжди, бо кетчуп мені взагалі не можна. Саня не дає, але іноді дозволяє. Я беру ложечку, замішую з макарошками та просто їм. Сиром також можна посипати (посміхається).

Фото: Український інтерес/Юрій Шкода

“Один битимусь проти тих, кому я не подобаюсь” і комплімент Шарію

Анатолій – красень, до речі. Я бачив, як він розтикує їх (питання було від каналу Анатолія Шарія щодо реакції деяких українських ЗМІ – ред.).

Я взагалі не звертаю уваги на те, що говорять. Погані речі чи хороші. Ті, хто говорить хороше та захищає – я їм дуже вдячний. Тим, хто вступається, говорить: “Що ж ви несете?”. “Ми несемо людям щастя”, – вони повинні відповідати, але ні біса вони не несуть. Я взагалі не звертаю уваги, не читаю.

Я всерйоз не сприймаю. Якийсь там діяч просить офіційний запит, щоб я йому сказав, скільки заробляю, куди я плачу. Ви що з глузду з’їхали? Вони повторюються. На Жана Беленюка тоді напали, запит дай. Я хочу їх попросити: нехай зберуть незадоволених людей, яким я не подобаюсь. Я з ними вийду. Скільки їх буде, я один проти них битимусь.

Фото: Український інтерес/Юрій Шкода

Ну серйозно. Щось пишуть, обзиваються. Це божевілля, блекота їх забирає. Вони п’ють блекоту й з ними щось відбувається. Я прошу свій народ бути свідомими. Не дивіться телевізор взагалі. Голова витікає, якщо дивитися телевізор. Що вони мелють в новинах? Такого взагалі не можна говорити.

Нещодавно в інтернеті дивився хресну ходу, який знаменував 1030-річчя Хрещення Русі. Кому заважає, що така велика кількість людей виходить молитися? Це чудово. Добре, коли люди моляться. Благодать приходить на всю країну. Ні, цим треба щось поговорити. Ну нехай на мене кажуть – я не ображаюся. Ні на кого не кажіть, тільки на мене (сміється).

Підготував Антон Владиславський, “Український інтерес”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram