Бути чи не бути: баталії навколо Музею на Поштовій площі

…І сів Олег, князюючи у Києві, і мовив: “Хай буде се мати городам руським”…

Так і відбулося. Київ став культурним, історичним, юридичним центром України. Звідси віддавалися накази, поширювалися традиції, ухвалювалися закони. Та чи міг передбачити князь Олег, що його нащадки так нехтуватимуть своєю історією? У 2015 році екскаватор натрапив у підземеллях Поштової площі на артефакти часів Київської Русі. Відтоді й розпочалося протистояння між активістами і місцевою владою за цю територію. “Український інтерес” розібрався у всіх аспектах цього конфлікту.

Торговий центр і дружина “завгоспа” Януковича

Спершу у КМДА запланували реконструкцію транспортної розв’язки Поштової площі, але згодом додали до проекту і будівництво підземного торгового центру. Тендер на це “виграло” ТОВ “Хенсфорд-Україна”. Як згодом з’ясувалося, фірму швиденько створили за два місяці до проведення конкурсу, а належала вона дружині Андрія Кравця – Марині Пелих. Його ще називали “завгоспом Януковича”, та колись доручили облаштувати славетний будинок у Межигір’ї.

Проте, як ми писали вище, все пішло не за планом. Будівельники наткнулися на артефакти. Археологи наполягли на зупинці будівництва, наділенні ділянки охоронним статусом, і у майбутньому, створення музею. Будівельні роботи і справді зупинили, а от фінансувати археологічну розкопки інвестору вистачило волі лише на два роки. На Поштову площу неодноразово приїжджали представники КМДА і сам міський голова Києва Віталій Кличко. Лунали гасли: “Музею бути”, але процес застряг.

У міській раді намагалися знайти компроміс між усіма сторонами: розробили два проекти. Перший передбачав розірвання контракту з інвестором-забудовником ТОВ “Хенсфорд Україна” і збереження археологічних знахідок з можливістю створення Музею Історії Києва. У другому пропонувалося виділити під “публічний простір на Поштовій” 100 кв. м. (площа ТРЦ мала становити 6 тис. кв. м.), а інші артефакти – законсервувати і вивезти. Про зупинку будівництва торгового центру і мови не йшлося.

“На Київраді ми ухвалили рішення, яке допоможе у створенні музею на Поштовій площі. Ми зробили так, аби і від інвестора можна було вимагати виконання його зобов’язань. Ми вирішили заснувати комунальне підприємство, яке буде займатися питанням збереження артефактів”, – сказав міський голова Києва Віталій Кличко.

Безстроковий цілодобовий пікет із голодуванням

Таке рішення КМДА обурило активістів, і вони повністю втратили терпець. Заблокували вхід до розкопок та оголосили безстроковий пікет. Голова ГО “Почайна” Аннабелла Моріна у підтримку “Музею на Поштовій площі” оголосила голодування. Під час однієї із сесій ВР, де власне й розглядали ці питання, їй стало погано і довелося викликати “швидку”.

Вимоги у представників громади такі: розірвати договір з ТОВ “Хенсфорд-Україна”, надати місцю знахідки унікальних археологічних артефактів національного значення, дозволити археологам закінчити роботи і створити на державному рівні Музей Поштової площі.

Що знайшли і чим ця територія така цінна

“Серед артефактів ми виявили 11 поховань, які дозволять археологам встановити, які люди проживали в Україні XII століття . Загалом знахідок понад тисячу. У цьому місці ми відразу знайшли близько 30 актових печаток, а за рік розкопок на Подолі з’являлася одна-дві. Ці, зокрема, належали двом князівським гілкам – Всеволоду Ярославовичу та Ізяславу Ярославович”, – розповів нам археолог Михайло Сагайдак.

Територія Поштової площі колись була прибережним кварталом стародавнього міста. Є тут і знахідки про загадкову річку Почайну. Ще до заснування Київської Русі Поділ був своєрідною береговою терасою, островом, який з одного боку був оточений Дніпром, а з іншого – Ручаєм. Місце перетину Дніпра та Почайної було сакральним для древніх слов’ян.

1 з 11

“Ми знайшли елементи так званих Хрещатицьких воріт, згадка про які датується 1695 року. Вся топонімія Хрещатика базується на цьому об’єкті”, – сказав Сагайдак.

Серед цінних знахідок – монети різних періодів, кільця, хребти зі священним писанням, посуд, кераміка, кулі, стріли, ювелірні прикраси. Тобто величезний пласт національного надбання, яке могли зруйнувати будівельники ТЦ.

Rammstein і Катя Чиллі “за” Музей на Поштовій

За час протистояння двох сил – громади і влади – до акцій протесту приєдналися низка культурних і політичних діячів. Зокрема соліст німецького гурту Rammstein Тілль Ліндеманн жартома сказав, що напише про це місце пісню (а може і не жартома).

Українська співачка Катя Чиллі дала концерт під парканом майбутнього музею. “Мабуть, мало ТРЦ і мабуть відсутня ідентифікації. Так, десь переписують підручники історії і за мільйони знімаються фільми, що хрещення (Київської Русі – ред.) було у Севастополі. А десь на схилах Дніпра, на золотих жилах історії просто не вистачає ТРЦ”, – написала вона після виступу у соцмережі.

1 з 3

А міністр закордонних справ Павло Клімкін спустився до самісіньких розкопок: “Я вдруге стою на землі ХІ століття. А під нею, як стверджують історики, шар VI століття. Якщо ми не зрозуміємо, з чого ми почались, то не зрозуміємо, де ми є. Ми просто зобов’язані це зберегти для всіх українців”.

Екскурсія з міністром культури

У боротьбі за національну пам’ять, активісти звернулися до Міністерства культури України. Прийшли з пікетом під адміністративну будівлю і просили допомоги у збереженні культурної спадщини. Міністр Євген Нищук пообіцяв тоді розібратися, і подав у КМДА звернення. А згодом і сам завітав на Поштову площу.

“Мінкульт повністю підтримує надання статусу національного значення цілісному комплексу пам’ятки культури. А не просто окремим розкопкам, які можна передати у фонд. Наразі це є пам’ятка місцевого значення. Має відбутися Консультативна рада, результати якої передають у Мінкульт. Як тільки ми отримаємо ці документи, фактично за місяць підготуємо проект постанову у Камбін”, – заявив Нищук на виїзній нараді.

Зокрема у міністерстві розроблять концепцію створення музею, підготують і проведуть конкурс на будівництво, і вирішать до кого він буде належати – до Національного заповідника “Софія Київська” чи Національного музею історії.

Представники КМДА на зустрічі “віднікувалися”, наводили аргументи, буцімто “нестабільність ґрунту, загроза обвалу”, але у присутності ЗМІ визначилися з датою засідання Консультативної ради на 19 липня. “Якщо громада хоче, щоб ми розглянули таке звернення, ми це зробимо”, – сказав заступник начальника Управління охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк.

Чи буде “happy end”?

Так, 5-го липня 2018 року Верховна Рада України “з горем навпіл” ухвалила проект Постанови про збереження історико-культурної спадщини на Поштовій площі у Києві. У цьому документі ВР заборонила будь-які будівельні роботи на території Поштової площі та прилеглих територіях,  а також рекомендувала Кабміну створити Національний музей “Центр Середньовічного Міста”.

Фактично, це рішення народних депутатів зрушило справу з мертвої точки. “Зараз ми підготували усі необхідні документи, які подамо на розгляд у Консультативну раду Департаменту культури КМДА. Вони, зі свого боку, мають надати протокольне рішення, і передати його у Мінкульт. Далі він сформує постанову у Камбін. Такі об’єкти, як Поштова площа – це джерело національної пам’яті”, – сказала нам активістка, мистецтвознавиця Ольга Рутківська.

Скільки автентичні, унікальні матеріали зможуть простояти – невідомо, але вже зараз вони постійно затоплюються дощем, і починають потихеньку руйнуватися від грибка і плісняви. Активісти покидати свої “блокпости” на Поштовій площі не збираються, кажуть, що залишаться до кінця.

Катя Пташка, “Український інтерес”