У Києві депутати міської ради ухвалили рішення про проведення інвентаризації застарілого житлового фонду. Як повідомила пресслужба Київради, у столиці понад три тисячі таких будинків. Водночас непридатними для проживання або аварійними є 9 мільйонів квадратних метрів такого житла, тобто шоста частина будинків. Інвентаризацію міській адміністрації доручено провести протягом двох місяців.

Це, зауважила пресслужба, необхідно для прозорого й ефективного процесу реконструкції або реновації застарілого житлового фонду Києва. Також днями під час презентації проєкту Генплану Києва знову прозвучала тема реновації. Усе це останніми днями дало підставу десяткам ЗМІ вже не вперше за багато років підняти інформаційну хвилю про виселення мешканців і знесення хрущовок – символ часу, коли радянський лідер обіцяв показати імперіалістам кузькину мать.

Донині жодна програма реновації застарілого житлового фонду, яку анонсували в Україні, не працювала. Не лише в Києві, де хрущовок майже чверть від загальної кількості багатоквартирних будинків у житловому фонді, але й в будь-якому українському місті, де хрущовок приблизно половина від усіх будинків. Жодна міська влада не має змоги вирішувати такі проблеми, бо цього не дає робити закон.

На сьогодні в реновації не зацікавлений ніхто, крім самих мешканців хрущовок. За винятком хіба що інвесторів, яким було б цікаво реконструювати квартали хрущовок на Печерську, де найдорожча земля та мало місця для нового будівництва. Але для цього треба виселити з них мешканців, а це нереально, адже за законом необхідно, щоб згоду на відселення дали 100% мешканців будинку. Завжди знайдеться бодай один, хто категорично відмовиться залишати стару квартиру (на практиці таких людей набагато більше – до 20% мешканців).

Більшість же інвесторів реконструювати квартали застарілої забудови не рвуться, і їх можна зрозуміти. Згодом у Києві з’являтиметься багато нових майданчиків для будівництва житла й інфраструктури: тим самим новим Генпланом змінюється функціональне призначення деградованих промзон.  

Розгорнути комплексну реконструкцію застарілого житлового фонду, проводити поступову модернізацію і санацію з поступовим виведенням аварійного житла з експлуатації – для реалізації всього цього потрібні не рішення міської влади, а законодавчі зміни.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово–комунального господарства України (тепер – Міністерство розвитку громад та територій України) активізувало розробку нової законодавчої бази для реновації застарілого житла, якою передбачається, зокрема, отримувати згоду 75% мешканців. Але зі зміною влади всі напрацювання можуть лягти під сукно. З огляду на те, що в законопроєктів не тільки довгий шлях до парламенту, але ще довше в самій Верховній Раді, розмови про примусове відселення неактуальні.

Самі ж розмови про неминуче знесення хрущовок – справжнісінька дурість.

Слово “реновація” (від латинського renovatio – оновлення, відновлення, ремонт) означає процес поліпшення, реконструкцію, реставрацію без руйнування цілісності структури. Реновація кварталів застарілої забудови – зовсім не обов’язково повальне знесення.

Аналоги наших хрущовок в Європі зносять все рідше, попри те, що забезпеченість житлом і вимоги до якості житла там вищі, ніж у нас. П’ятиповерхівки, які залишилися незнесеними, стали реконструювати, надбудовувати та робити комфортними для життя. Це відбувається у Німеччині, Польщі, Угорщині, Чехії, Словаччині, Румунії та інших європейських країнах.

До речі, зносити будівлі – дуже недешево. Знесення одного квадратного метра п’ятиповерхівки коштує в середньому близько 300 доларів. В Україні в цілому 75 мільйонів квадратних метрів застарілого житла, і на його знесення знадобиться 22,5 мільярда доларів.

Тільки дуже незначна кількість п’ятиповерхових хрущовок самого раннього періоду спорудження, до середини 1950–х років, була розрахована на 25 років служби. Більшість інших панельних, блочних і цегляних хрущовок проєктувалися за першою категорією конструктивної міцності і були розраховані на 100 років. Іржаві труби, облізлі фасади, діряві дахи та зогнила підлога – це показник поганого виконання обов’язків відповідними службами, які обслуговують житловий фонд в тому чи іншому місті.

А ветхість будинків визначається за зносом основних конструкцій. Це фундаменти, стіни та перекриття. Будинок старий, якщо знос основних конструкцій вище 70%. Хрущовки, які прослужили навіть пів століття, тримаються часом краще, ніж новобудови, адже раніше будували з великим запасом міцності.

Такий житловий фонд простоїть ще 100 років. У всякому разі, дочекається, поки з’явиться законодавство про реновацію застарілого житла, без якого будинок взагалі не можна ні знести, ні, за новим європейським трендом, реконструювати.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram