Боротьба з інформаційною агресією Росії. Досвід Закарпаття

В Україні триває боротьба з російською пропагандою. Фото: shutterstock.com

Після чотирьох років “царювання” Віктора Януковича, Україна опинилася у плачевному становищі. “Голими і босими” хлопці йшли на фронт. Тоді ми ще не розуміли, що ця війна здобуде окраси гібридності, і що полем бою буде не тільки матеріальна частина Донецької та Луганської області, а й медійний світ. Якщо говорити відверто, то Україна не була готова до інформаційного наступу Росії, її повномасштабній пропаганді. Вчитися воювати довелося вже на полі бою. РФ продовжує натискати на різні “больові точки” України за допомогою “кишенькових” ЗМІ та своїх засланців у владних структурах. Проблемними є не тільки фронтові Донецька та Луганська області, а й Одеська та Закарпатська. Які важелі впливу використовує Росія на Закарпатті та як боротися з інформаційної агресію, обговорили учасники конференції в Ужгороді.

Як російська пропаганда діє на Закарпатті

Зокрема, експерти з Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва проаналізували близько 150 українських та російських ЗМІ, серед яких друковані та інтернет-видання, блоги, сторінки у соціальних мережах, канали ТБ.

“Спершу Росія вела інформаційну війну у контексті підтримки військових дій на Донбасі та створення проекту “Новоросія”. Проте зараз ситуація змінилася. Сьогодні Кремль намагається довести, що в Україні відбувається створення мафіозно-корумпованої диктатури, а влада хоче створити ієрархію”, – заявив експерт Фонду Сергій Шевченко.

Круглий стіл в Ужгороді. Фото: Український інтерес / Юрій Горбань

Аналіз закарпатських медіа встановив, що у них домінують тези російської пропаганди, зокрема “при владі в Україні знаходяться іноземці, або єдиною правильною церквою в Україні є УПЦ Московського патріархат”. Специфічно для Закарпатського регіону, РФ “тисне” на мовне питання та відносини між нацменшинами.

Шевченко додав, що у наступні півроку на цій території відбуватимуться інформаційні спецоперації, які націлені на посилення соціальної напруги та впливу російської пропаганди.

Що таке “інформаційні операції”

Про це розповів керівник аналітичного центру Книжкової палати України Валерій Гастинщиков. Зокрема, він навів приклад загибелі і воскресіння російського журналіста Аркадія Бабченка.

“Росія має багато способів, щоб донести інформацію. Пам’ятаєте, як Арсеній Яценюк став вбивцею на території Чечні. Цю “наживку” закинув один з найвпливовіших посадовців Росії. Тиждень інформаційний простір мусолив цю тему, але ніхто не звернув увагу на те, що хотів добитися у цій ситуації Кремль. Інформацію про Яценюка запустили за декілька годин до оголошення результатів розслідування Нідерландів щодо збиття Боїнгу над Донеччиною. Росія вміє “гратися” з емоційним фактором”, – сказав керівник.

Також він виділив ще одну проблему України. При Міноборони створені центри, які профільно займаються інформаційно-психологічними операціями, але безініціативні керівники цих структур зводять роботу нанівець. Полковник Валерій Гастинщиков розповів про таку ситуацію: “У центрі є автомобіль, який оснащений спецапаратурою для збору інформації та швидкому розповсюджені. Командир центру каже: “Для мене ця машина потрібна, щоб з’їздити на свинарник”. Тому часто ми не можемо виконати навіть прості завдання”.

Інша структура, яка безпосередньо відповідає за питання інформаційної війни в Україні є Міністерство інформаційної політики, яке зараз взагалі рідко з’являється в медіа полі.

Круглий стіл в Ужгороді. Фото: Український інтерес / Катя Пташка

Політиків зараз мало цікавлять питання ведення інформаційної війни, у пріоритеті – вибори. Це стратегічна помилка української сторони. На думку експерта Сергія Шевченка потрібно ввести санкції проти діяльності тих проросійських телеканалів, які працюють в Україні.

Як світ бореться з інформаційною агресією Росії

Євросоюз ухвалив рішення розглядати діяльність російських ЗМІ, як цілеспрямовану пропаганду. При ЄС створені спецструктури, які відслідковують втручання російських каналів в інформаційне поле, аналізують варіанти протистояння і відповіді. Зокрема у США росіянам обмежили у роботі та доступі до офіційних американських медіа. Позиція цих країн щодо російських ЗМІ чітка і визначена.

Експерти Фонду “Демініціативи” радять українським ЗМІ:

  • Висвітлювати позиції та дії таких суб’єктів інформ-війни, як представники російської сторони-проросійськи сили в Україні (Янукович, Азаров, Клименко, Медведчук, Опозиційний блок, Інтер, УПЦ МП) як агентів російської влади.
  • Критикувати такі тези кремлівської пропаганди, як “Меджліс, ПС, УНСО, добробати це – терористичні організації”, “При владі в Україні – євреї та іноземці”, “Єдиною правильною церквою в Україні є УПЦ МП” як складових консервативної “ідеології” руського світу (“руського миру”)
  • Питання статусу та функцій російської мови та культури, мови та культури національних меншин потрібно розглядати не стільки в контексті проблемних питань історії та “реклами”, скільки в форматі аналізу та формування образу майбутнього.

Проект “Підвищення ефективності українських засобів масової інформації, громадського сектору та влади у протидії російській інформаційній агресії” здійснюється Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Катя Пташка, “Український інтерес”