Який вигляд тисячу років тому мав великий князь Володимир Великий, сьогодні невідомо. Єдине достовірне джерело щодо його вигляду, яке збереглося до наших днів, – срібник з викарбуваним портретом князя. Так от, якщо вірити цій монеті, яка зберігається в Одеському музеї нумізматики, Володимир був з вусами, але без бороди.

Якщо ж подивитися на сучасні зображення великого князя, він усюди з бородою, навіть на пам’ятнику в Києві. Зовнішність Володимира підмінили і на гривнях – на купюрах 90-х років князь мав лише вуса, а вже у 2004 році він обзавівся бородою. Бородатий Володимир так і лежить у наших гаманцях.

То яким все ж таки був великий князь?

Модний вусань

Ескізи перших гривень робилися ще до розвалу СРСР – навесні 1991-го. Зрозуміло, що розробляли нові гроші таємно. Малювати портрет великого князя випало лауреату Шевченківської премії Василю Лопаті. Як він сам згадував, то спочатку теж зробив Володимира бородатим. Помилку допоміг виправити історик Михайло Брайчевський, який консультував художника. Він тоді пригрозив Лопаті, що повіситься, якщо Володимир Великий буде бородатий. Не носили тоді борід – наполягав історик.

І справді, батько Володимира Святослав був ще тим козаком – мав хвацькі вуса, оселедець та сережку. Ніякої бороди онук Рюрика не носив. Про це свідчить візантійський історик Лев Диякон, який на власні очі бачив Святослава. Володимир хоч і був байстрюком, але все ж таки наслідував батька. Тому було б дивно, якби він взяв і відростив собі бороду. Та й діди Володимира усі як один борід не мали. На думку Брайчевського, тільки правнуки великого князя повідрощували собі бороди.

Володимир Великий та його предки. Мозаїки на станції метро "Золоті ворота" у Києві. Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський
Володимир Великий та його предки. Мозаїки на станції метро “Золоті ворота” у Києві. Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський

Легендарний Рюрик був варягом – так на Русі називали вікінгів. У цьому нас переконує норманська теорія походження Київської Русі та “Повість врем’яних літ”.

Ми звикли, що вікінги бородаті та кремезні. Але чи дійсно вони такими були? Якщо вірити скандинавським міфам, можна вивести, що точно бороди мали гноми та громовержець Тор – син Одіна. Сам Одін, отець отців, коли з’являвся поміж людей, набував вигляд високого чоловіка у плащі та капелюсі. Про бороду ні слова.

У теорії, бороди вікінгам подомальовували в описах тодішні “цивілізовані” історики, щоб гіперболізувати образ “варварів”. Віктор Васнецов при розписі Володимирського собору в Києві зобразив, зокрема, сцени хрещення як самого князя Володимира, так і Русі. Також у своєму портфоліо художник має картину “Варяги”. Місцевий люд на його полотні стоїть з довгими густими бородами, а заморські гості – геть вусаті.

Звернімося до “Повісті…”. Коли Володимир повернувся зі Швеції з ватагою варягів та захопив владу в Києві, він розпорядився ставити ідолів. Найголовнішим був Перун – очільник язичницького пантеону слов’ян.

“І поставив кумирів на горі за теремним двором:
Перуна дерев’яного, а голова його срібна, а вус золотий”*

То де ж борода? Якщо боги створювали людей за власною подобою, то мають бути спільні риси. Вони і є – вуса. Ніяких борід.

Отже, монета, образи Перуна та дідів вказують на те, що Володимир дійсно був без бороди, тільки вуса прикрашали великого князя. Подібні потім носили українські гетьмани Богдан Хмельницький та Іван Мазепа.

Мода на бороди на Русі сформувалася значно пізніше, однозначно після охрещення. Тренд прийшов із Візантії. Тож переконання Михайла Брайчевського, що у часи Володимира борід не носили, виправдане. Тому портрет, який змалював Василь Лопата можна вважати більш-менш справжнім. Хоча є легенда, що художник на гривні зобразив себе. Ну, а що – історичних портретів князя не лишилося.

Бородатий хіпстер

Вусатого Володимира витіснили з історії. Сьогодні традиційним вважається образ Володимира з бородою – саме таким його малювали на іконах після канонізації.

Київський митрополит Петро Могила почав вшановувати мощі Володимира Великого, які нібито знайшов у руїнах Десятинної церкви, у XVII столітті – 1635 року. Цікаво, що сам митрополит мав пишну бороду, яка ледь не зливається із фоном на портреті у Національному художньому музеї України. Московити ж почали називати князя святим у XIV столітті. У такий спосіб вони хотіли довести свої права на спадщину Київської Русі і врешті-решт зробили його схожим на московського царя.

Візуальні образи, до яких відносяться і релігійні зображення, сильно залежать від епохи. Художники Відродження малювали святих та пророків з натурщиків, яких набирали деінде. Ви думаєте, чому Адам і Єва мають пупи на картинах і фресках? От Володимир і обріс бородою у такий спосіб.

Слід Володимира Великого в сьогоднішніх реформах України

Ну, гаразд, насправді Володимир міг відростити собі бороду. Після хрещення Русі він вже не ходив у походи – осів у Києві та розбудовував державу. Традиції дідів він зрадив заздалегідь, коли порубав ідолів на шматки, тож і бороду міг собі дозволити, а не тільки вуса.

Виходить, бородатим князя зробила Візантія. У ті часи там усі ходили бородаті – такий загальний звичай встановився серед християн грецького обряду, який ще називають візантійським. Русь охрестилася саме за ним.

Фреска Святого Володимира у базиліці Святого Петра в Римі. Фото: соцмережі
Фреска Святого Володимира у базиліці Святого Петра в Римі. Фото: соцмережі

Дружки Володимира Василій II та Костянтин VIII теж бородаті – до нас дійшли монети з їхніми портретами. Не треба також забувати, що князь взяв шлюб із сестрою Василія Анною. Історики пов’язують її з будівництвом храмів на Русі, але також вона займалася поширенням освіти та культури. Зрозуміло, що поширювала вона культуру, до якої звикла – візантійську. От і вмовила Володимира бороду відростити. Мовляв, ти тепер християнин – будь ласкавий.

Цікаво, що саме Візантія визначила загальні правила іконопису: як зображати Бога, Богородицю та святих. Ці правила остаточно склалися у X столітті, тобто під час хрещення Русі. Коли Володимира почали зображувати на іконах, усі православні давно були бородаті. Нікому й на думку не могло спасти, що півстоліття тому великий князь ніякої бороди не носив. Тим паче святий князь, адже всі святі мають бороду – такі правила. Але ж є фреска Володимира (SANCTVS VOLODIMIRVS) у базиліці Святого Петра в Римі. Там він без бороди – тільки вуса.

Звичай обов’язково носити бороди тримався аж до XVII століття. А потім прийшов Петро I і почав ті бороди рубати. Щоправда служителі православної церкви не голяться й досі та слідують тим тисячолітнім правилам, що склалися ще у Візантії.

Знов за рибу гроші

Усе вказує на те, що Володимир Великий все ж таки був вусатим, без бороди. Тобто художник Василь Лопата ідеально зобразив великого князя. Але свій автентичний образ князь зберіг ненадовго – усього вісім років.

Наприкінці 2004 року в обіг ввели нові банкноти. Саме на них Володимир Великий та його син Ярослав Мудрий отримали бороди та стали схожими на Буншу з фільму Гайдая. Хто саме малював ці портрети – невідомо, усюди йдеться про колектив художників банкнотно-монетного двору. Але цікаво, що у ті часи Національний банк України очолював Сергій Тігіпко, який також керував передвиборчим штабом Віктора Януковича.

Це вже не вперше, коли історію нашої держави намагаються підлаштувати під сусідів. Так, у часи панування СРСР історик Михайло Герасимов нібито реконструював обличчя Ярослава Мудрого. Але чомусь син Володимира обріс бородою та ще й отримав типові монголоїдні риси обличчя. І не важливо, що Київські князі були скандинавського походження, а отже відрізнялися від Московських царів, які мали у своєму родоводі кілька поколінь татарських предків.

Ще цікава річ. Василь Лопата зобразив Володимира у короні, а колектив художників одягнув його у шапку-монголку. Саме таку Узбек-хан подарував своєму васалу Юрію Даниловичу – Московському князю. То ж Володимира не тільки вусів позбавили, а й княжої регалії.

І саме у 2004 році з одногривневої банкноти зникають руїни Херсонеса. Коли Василь Лопата розробляв дизайн нової валюти, він хотів, щоб купюри мали національні ознаки нашої держави – героїв та архітектурні пейзажі, які з ними пов’язані. Херсонес у давньоруських джерелах називається Корсунь – його у 988 році захопив Володимир Великий і там хрестився. Але ж це вщент розбиває міф про “одвічно російське місто” Севастополь.

Гроші, каже Лопата, такий самий державний символ, як і герб, і гімн, і прапор. То, може, нарешті поголимо бороди Київським князям заради українського інтересу?


Владислав Недашківський, “Український інтерес”

*Цитується літопис за Іпатським списком. Переклад В. В. Яременка

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram