У березні 1992 року, відповідно до указу тодішнього президента України Леоніда Кравчука, було засновано Інститут державного управління і самоврядування при Кабінеті міністрів. Уже за три роки, у 1995-му, наступник Кравчука Леонід Кучма своїм указом реорганізовує інститут в Українську академію державного управління при Президентові України, яка згодом набула статус національної. 1996 року запрацювали регіональні інститути державного управління в тоді ще Дніпропетровську (нині Дніпро), Львові, Одесі й Харкові.

Днями ж президент Володимир Зеленський підписав указ про передачу НАДУ до сфери управління міністерства освіти та науки України. Рішення ухвалене на підставі звернення Київського національного університету імені Тараса Шевченка, до якого, власне, НАДУ й буде приєднана. Трудовий колектив Академії таким рішенням обурений, адже, щонайменше, жодних консультацій із ними не проводили.

Шанс на реформу чи недемократичний шлях

Президент НАДУ Василь Куйбіда каже, що цей указ вони розглядають, як шанс реформувати Академію. Відповідні концепція та стратегія вже давно були розроблені фахівцями й схвалені не тільки експертним середовищем, а й європейськими інституціями. Але, на жаль, Офіс президента так їх і не розглянув.

“Цей поділ на вищу касту й нижчу принижує нашу гідність, – каже Василь Степанович. – Звернення університету Шевченка розглядається й ухвалюється рішення, водночас із нами навіть не консультуються. Ми з повагою ставимося до своїх колег, але чому ігнорують нас?”.

Як стверджують представники трудового колективу НАДУ, система нормативно-правових актів, яка регулює діяльність Національної академії, закріплює за нею спеціальний статус, який закріпити та реалізувати за структурним підрозділом університету неможливо.

Утім, президент Володимир Зеленський переконаний, “що вже найближчим часом науково-педагогічні працівники та слухачі НАДУ посядуть гідне місце в почесній родині Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що дасть змогу поглибити міжнародний контекст освітньо-наукової діяльності, а професійний розвиток представників вищого корпусу державної служби здійснюватиметься з урахуванням найкращих вітчизняних і міжнародних практик”.

“Я хочу показати наскільки складне це питання. Воно потребує публічного обговорення й ухвалення некулуарних рішень, адже помилка дуже дорого нам коштуватиме. Ми готові брати активну участь у консультаціях з Кабінетом міністрів, щоб уряд, послухавши наші пропозиції, зробив найкращі кроки для ефективності держави та державної служби України”, – стверджує Василь Куйбіда.

Ледь не найбільше занепокоєння в Академії викликає той факт, що питання реорганізації, чи пак злиття НАДУ з КНУ ім. Шевченка, не обговорювалось ані публічно, ані з науково-педагогічними працівниками та іншими співробітниками Національної академії та її регіональних інститутів, що, до речі, передбачено законодавством.

“Колектив Академії готовий до змін, до активнішої роботи, але він потребує поваги, реалізації права на обговорення питань, які його стосуються, як найбільш зацікавленої сторони. Дане президентське рішення ухвалювалося закрито і це – недемократичний шлях”, – наголошує директорка Інституту публічного управління та адміністрування, докторка наук з державного управління, доцентка Ія Дегтярьова.

Дефіцит кадрів і руйнування системи їхньої підготовки

Василь Куйбіда намагається пояснити керівництву держави, що передача управління Академією і МОН, а там паче приєднання до університету Шевченка, призведе до руйнування системи підготовки відповідних кадрів.

“В умовах глибокого дефіциту кадрів (як стверджує президент) рішення виллється в руйнування системи підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації кадрів. А також завдасть шкоди реформі місцевого самоврядування, адміністративно-територіального устрою, децентралізації. Ми сформували нові територіальні громади, потрібно туди передавати знання”, – каже він.

Президент НАДУ також звертає увагу, що раніше Зеленського звинувачували в концентрації своїх повноважень, то тепер свої повноваження він віддає.

“І, відповідно, втрачає можливість підготовки найвищих кадрів і єврочиновників – ми говоримо про вступ до ЄС, цих чиновників треба готувати зараз, а не тоді, коли ми вже там будемо. Президент втрачає також частину аналітичного супроводу виконання своїх повноважень. Втрачає, зрештою, дієвий механізм впливу на величезну армію, більш як 200 000, публічних службовців. Як наслідок у майбутньому слід очікувати втрати президентом впливу на добір і розстановку керівних кадрів в органах виконавчої влади, зокрема й голів місцевих державних адміністрацій”, – прогнозує Василь Куйбіда.

Що пропонують в НАДУ

Насамперед – широке публічне обговорення із залученням представників Академії. Також трудовий колектив НАДУ закликає прем’єра Дениса Шмигаля розглянути можливість підпорядкування Академії Кабінету міністрів України, як це було в 90-х роках. Окрім того, в НАДУ закликають зважити на досвід Вірменії, Італії, Латвії, Молдови, Польщі, Франції та інших європейських держав, де подібні до Академії заклади перебувають у підпорядкуванні урядів.

“Конституція України встановлює принцип поділу влад, який ґрунтується на забезпеченні балансу між різними гілками влади. Відповідно, вказані гілки влади повинні мати інституції, що забезпечуватимуть освітній, науковий та експертно-аналітичний супровід їхньої діяльності. Так, Верховна Рада України має Інститут законодавства ВР України, судова гілка влади – Національну школу суддів, президент України – Національний інститут стратегічних досліджень, водночас такий заклад у Кабінету міністрів України, як вищого органу в системі органів виконавчої влади – відсутній. Саме тому, Академія може стати тим закладом, який забезпечить систему органів виконавчої влади висококваліфікованими державними службовцями, зможе якісно проводити актуальні наукові дослідження практично в усіх сферах, пов’язаних із формуванням і реалізацією державної політики та здійснювати експертно-аналітичний супровід відповідних державно-управлінських рішень”, – ідеться у зверненні представників НАДУ до прем’єра Дениса Шмигаля.

Що таке Національна академія державного управління при Президентові України

Цьогоріч Академія відзначила свій 25-й ювілей. За чверть століття місія залишилася незмінною – формувати професійну демократичну управлінську еліту українського суспільства на основі сучасних наукових досягнень.

Цікаво, що Академія є некласичним освітнім закладом, всі здобувачі знань уже мають вищу освіту освіту й обіймають посади публічної служби. Катедри НАДУ залучені або залучалися до різних робочих груп при Верховній Раді України, РНБО, НАДС, міністерствах, державних агентствах тощо. За необхідності вони надають фахові експертно-аналітичні висновки практично всім видам органів державного управління.

Починаючи з 1995 року, Академія підготувала понад 36 тисяч магістрів. Серед її випускників 107 народних депутатів, а також заступники керівника Офісу президента та апарату Верховної Ради, командувач Національної гвардії України, державний секретар Кабінету міністрів, уповноважений президента з прав дитини, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади, голови обласних, районних, сільських і селищних рад, міські голови, керівники державних підприємств, установ та організацій.

Слухачів курсів підвищення кваліфікації – в середньому 11 тисяч на рік. У цьому напрямі 10 освітніх програм, які охоплюють всі важливі для службовців питання. Водночас видатки на утримання Академії не є значними. Заплановані на 2020-й видатки – 302 мільйони гривень. 176 мільйонів – це державне замовлення (62%), а решту Академія заробляє самостійно через оплату освітніх та інших послуг.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram