На Контрактовій площі Києва велелюдно. Звідусіль було чути голос ведучих – вони розповідали про підготовку спортсменів, рахували хвилини, що залишились до старту забігу.
Першими мали стартувати учасники напівмарафону – найдовшого забігу. Його учасники мають пробігти 21 кілометр. Минулого року переможцем півмарафону став Тарас Сало, що здолав цю відстань за одну годину, чотири хвилини і сорок одну секунду. Цьогоріч очікували, що за годину після старту вболівальники побачать перших переможців.
І от відлік пішов на секунди. Спортсмени застигли, підготували себе до початку бігу і налаштовувались на довгий напівмарафон. 3…2…1… І майже три тисячі людей рушили з місця. Організовано, без натовпу. Не штовхаючись і не вириваючись вперед.
Гості аплодували бігунам, свистіли чи розмахували деренчалами у формі долоньок. Особливо торохкотіти подобалося дітям. Усі були пронизані спільною хвилею переживання та очікування результатів – хтось підтримував своїх друзів чи родичів, а хтось просто вболівав за український бігунів. У найактивніших вболівальників можна було побачити плакати, на яких вони підтримували своїх фаворитів та бажали їм перемоги.
Серед незвичних бігунів був чоловік, який біг разом із возиком, в який спокійно сидів малюк. Хоча сімейний забіг і починався пізніше, але участь бігуна разом з дитиною добре демонструвала, що немовля – зовсім не привід відмовлятися від занять спортом.
Серед учасників забігу було немало іноземців. Їх присутність дозволила організаторам вивести захід на новий, міжнародний рівень. Взагалі пробіг мав об’єднати більше 50 країн світу. Іноземців не лишали напризволяще – організатори супроводжували їх та всіляко допомагали.
На території патрулювали рятувальники – стояла напоготові пожежна машина, очікували швидкі та чергували представники червоного хреста. Вони були готові надати свою допомогу.
Першими фінішували спортсмени, що бігли п’ять кілометрів. Вже за п’ятнадцять хвилин на фінішну пряму вибіг Городиський Богдан-Іван. Волонтери розтягнули стрічку на фініші і переможець перебіг через неї. Майже одночасно з ним прибіг Стребков Іван. Різниця була у 26 мілісекунд. Ще через кілька секунд прийшов Роман Пасічник. Вони віддихувались, потискали один-одному руки і розминались після виснажливого забігу. Чоловіки перелазили через паркан і йшли у намет для відпочинку.
Півмарафон наближається до фінішу. Першим здолав відстань ефіоп Ленчо Тесфає Анбеса, що брав участь під номером 1. З невеликим відривом за ним прибіг поляк Шимон Кулька та українець Роман Романенко. Серед жінок першою прибігла ефіопка Белайнеш Цегайе Бейене і на другому і третьому місці українки Софія Яремчук та Віра Яремчук.
Нагородження півмарафонців почалося, і окрім першої трійки, вітали ще четвертого та п’ятого бігуна. Вони отримали грошові призи та пакунки від спонсорів, а також букети квітів. Бронзовий призер – Роман Романенко – отримав 10000 гривень, П’єдестал переможців був завалений пакунками і подарунками, вони ледь могли винести їх зі сцени.
Ленчо Тесфає Анбеса та Белайнеш Цегайе Бейене отримали по 25000 гривень та лаврові вінки окрім інших подарунків.
Так пройшли найбільші забіги цього дня. Спортсмени були виснажені, але щасливі. Перший крок до проведення Чемпіонату світу з півмарафону в Україні в 2020 році зроблено.
Дар’я Панченко, “Український інтерес”
