У п’ятницю, 13 грудня, у Верховній Раді зареєстрували президентський законопроєкт внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади. На сайті парламенту вже доступний текст документа. Що він передбачає? Розповідаємо коротко.

Округи замість районів та без переліку областей в Конституції

Президент пропонує ввести округи замість районів. Також вводяться громади: вони будуть первинними одиницями у системі устрою країни. Ще з Конституції пропонують виключити перелік областей.

Отже, адміністративно-територіальний устрій України матиме такий вигляд: громади, округи, області, Автономна Республіка Крим. Відповідно до законопроєкту, щоб змінити межі або назву громади чи населеного пункту – потрібно буде рахуватися з думкою її мешканців.

 

Київ та Севастополь – не міста зі спеціальним статусом

З Конституції пропонують забрати норму, яка визначає Київ та Севастополь містами зі спеціальним статусом. Але правовий статус Києва як столиці України визначатиметься окремим законом.

 

Префекти замість місцевих державних адміністрацій

Сьогодні виконавчу владу на місцях здійснюють держадміністрації. Зеленський пропонує позбутися їх та віддати ці повноваження територіальним органам центральних органів виконавчої влади. Пропонується посада префекта – як представника держави в області чи окрузі.

Префекти призначатимуться президентом України за подання Кабінету міністрів. На чолі міста Києва теж стоятиме префект. Сьогодні ж столицю очолює міський голова, який обирається громадою міста прямим голосуванням.

Префекти будуть державними службовцями та зможуть перебувати на посаді в одному окрузі, області чи місті Києві не більше трьох років. Попередник посади префекта – голова держадміністрації – міг не мати обмежень в терміні перебування на посаді.

 

Самоврядування громади, округу та області

Найнижчим органом місцевого самоврядування пропонується зробити раду громади та її виконавчі органи замість міських і сільських рад. Вона займатиметься розподілом фінансів та майна на місцях. Альтернативи районним рад міста – законопроєкт не передбачає. Окружні (замість районних) та обласні ради – органи місцевого самоврядування вищої ланки, що представляють і реалізовують спільні інтереси громад округу й області.

Строк повноважень депутатів і голови ради громади, депутатів окружних та обласних рад становить чотири роки. Тоді як голів окружної та районних ради змінюватимуть щорічно шляхом ротації. Попередники ж усіх цих посад переобираються що п’ять років.

 

Позачергові вибори до органів місцевого самоврядування

Позачергові вибори голови громади, ради громади, окружної, обласної ради можуть відбуватися не пізніше 180 днів із дня дострокового припинення повноважень голови громади, складу ради громади, окружної, обласної ради, а у разі ухвалення місцевою владою акта, що не відповідає Конституції та створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці – не пізніше 120 днів від дня такого припинення.

 

Для чого вносити ці зміни?

У пояснювальній записці до закону вказано, що зміни мають допомогти в впровадженні децентралізації. Офіс президента вважає, що чинна модель організації влади на місцях зберігає рівень надмірної централізації влади, що дестабілізує систему в регіонах. Розпоряджатися бюджетом має не бюрократична машина ОДА, а безпосередньо громади. Префект – не впливатиме на нього, а лише виконуватиме роль представника центральної влади в регіонах.

Також новий закон має привести українське законодавство щодо адміністративно-територіального устрою відповідно до вимог Європейської хартії місцевого самоврядування. Чинний устрій склався ще за радянських часів і не відповідає вимогам часу.

 

Негативні нюанси

Нардеп і голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко у своїй колонці для “Української правди” написав, що новий закон не передбачає особливого статусу для Донбасу.

“Спеціальний правовий статус зберігають лише два регіони: Автономна Республіка Крим та місто Київ, щодо якого незабаром буде ухвалений закон “Про столицю України”, – пояснює він.

Але народний депутат від фракції “ЄС” Олексій Гончаренко каже, що ухвалення цих змін дозволить Верховній Раді в майбутньому визначати законом правовий статус окремих адміністративно-територіальних одиниць.

Таку можливість справді прописали в новому законопроєкті. У разі його прийняття, для прикладу, щоб отримати спеціальний правовий статус Луганській чи Донецькій області досить буде згоди 226 нардепів, а змінювати Конституцію – не потрібно.

Подейкують, що в такий спосіб президент Зеленський хоче уникнути втрати довіри серед громадян, у разі зміни правового статусу Донбасу. Отже, політична відповідальність за таке рішення лежатиме головно на парламентарях.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram