Ренді Брезнік прилетів до України, щоб надихнути маленьких українців досягати мрії. Він – астронавт, за його плечами – три виходи у відкритий космос. Загалом Ренді провів поза космічним кораблем більше 18 годин.

Синьо-жовтий стяг у космосі

Сьогодні Рендольф Брезнік приїхав до Житомира, аби передати музею космонавтики імені Корольова прапор України, який він розгортав у космосі. Десять років тому Ренді з дружиною усиновили хлопчика з Дніпропетровська, і з того часу астронавт відчуває зв’язок із Україною. Саме тому він взяв у космічний політ синьо-жовтий прапор.

“Це – мій знак подяки Україні за те, що подарувала мені сина”, – наголосив астронавт, даруючи стяг музею.

Шлях до мрії

“Коли я був малим, те, що ви бачите у фільмі, – було моєю мрією. Першим кроком до її здійснення було навчання на льотчика. Я став пілотом військового літака. Потім – льотчиком-випробувачем. Я літав на багатьох літаках, але жоден з них, на жаль, не міг долетіти до моєї мрії – космосу. І, врешті у 2009 році, я здійснив свою дитячу мрію – полетів у космос”, – розповідає полковник Брезнік під час демонстрації фільму про його польоти у космос.

“Після першого польоту я став інструктором – ми вчили людей призвичаюватися до незвичного середовища, адже в космосі все не так, як на Землі. Ми жили у печері на Сардінії, там чудово. Але це не схоже ні на що, що я бачив раніше. Потім тренувались у басейні, в якому розміщено макет Міжнародної космічної станції. Ми годинами відпрацьовували свої рухи до автоматизму, вчились спілкуватись під водою, імітуючи роботу у космосі”, – додає астронавт.

Піца в космосі та уроки фізики

Розповідаючи про себе, Ренді показує присутнім фільм про польоти у космос, життя на МКС. На екрані – підготовка астронавтів, ракети, стартовий майданчик. Деталі, котрі не побачиш у широкому доступі. Зокрема – як працює космічний туалет, як дивляться кіно на космічній станції, прив’язавши себе до стіни, аби не літати кораблем.

А ще – розповідь про наукові експерименти, наочна демонстрація законів Ньютона для шкільних уроків фізики.

Не залишився без уваги і побут астронавтів – сон, відпочинок, їжа. Ренді демонструє, як вони готували “літаючу піцу” на орбіті, вирощували зелений салат тощо.

Про Землю

“Коли дивишся з відстані кількасот миль на нашу планету, розумієш цінність Землі, її вразливість. Це розуміння особливо гостро приходить тоді, коли відриваєшся від неї”, – ділиться астронавт.

“Найкраще хобі у космосі – фотографія. З космосу виходять неймовірно чудові знімки: заходи і сходи Сонця, великі пожежі, вулкани, льодовики. Особливо грандіозне видовище – грози. Блискавки з космосу – то щось фантастичне”, – говорить полковник Брезнік.

Читайте також: “Український інтерес” ініціює запровадження свята Української пісні

Як сплять астронавти

“В космосі у нас немає ні ліжок, ні подушок. У нас є спальні мішки, які ми кріпимо до стіни, щоб не літати і не наражатися уві сні на інші предмети. Спати в невагомості – дуже комфортне відчуття – ніби плаваєш. Це навіть краще, ніж спати на Землі. Коли я спав в космосі, я взагалі не прокидався, поки не задзвонить будильник. Проспавши 5-6 годин, я відчував себе краще, ніж якби спав стільки ж на Землі”.

Запитання та відповіді

Ті, хто прийшов сьогодні до музею космонавтики у Житомирі, мали змогу поставити американському гостю питання. Щоправда, через обмеженість у часі всіх охочих задовольнити не вдалось. Але полковник Брезнік не оминув увагою юних житомирян, котрі не зводили з нього очей.

На запитання одного з дітлахів, чи не сумує він за родиною у космосі, астронавт відповів: “Наступного дня після мого першого виходу у відкритий космос моя дружина народила доньку. Я не міг бути цього дня з нею – був на орбіті Землі. Я зміг обійняти дружину і новонароджену доньку лише за тиждень. Звісно, сумую. І космічні відстані лише посилюють той сум. Але космос – то моя дитяча мрія.”

Каденюк і Брезнік

Цього дня у музеї космонавтики “зустрілись” два астронавти – американський та український. Рендольф Брезнік спілкувався з житомирянами, а Леонід Каденюк спостерігав за тим з фотографій на стенді музею. На жаль, Леонід Костянтинович відійшов від нас у вічність 31 січня. У музеї відкрита експозиція його пам’яті.

“Ми не чекали стількох людей, якщо чесно. Мені радісно, що наш гість викликав такий інтерес. Але водночас – прикро. Бо, коли до нас приїжджав Каденюк, наш, український астронавт, який у нас був як вдома, – такого ажіотажу ніколи не виникало. Чому? Не знаю. Може, такий український характер?” – ділиться заступниця директора музею Галина Бадашевська.

Галина Бадашевська: Мені і радісно, і прикро. Фото “Український інтерес”/Олександр Бобровський

Музей цього дня ледь вмістив усіх охочих – прийшло не менш півтисячі житомирян, хоча розраховували на сотню-другу. Стільців на всіх не вистачило, та ніхто не скаржився на тісняву та незручності. Жоден з присутніх не пішов раніше, ніж закінчився виступ астронавта.

“Неважливо, якою мовою говоримо – ми всі пасажири космічного корабля під назвою Земля”, – завершив зустріч полковник Рендольф Джеймс Брезнік.

Микола Кірєєв, “Український інтерес”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram