Чилі – країна Південної Америки, яка має і найжаркішу пустелю, і льодовики. Її природа надзвичайно багата. Це вузька стрічка суші на тихоокеанському узбережжі. Чілійці – добрий народ, сонячний і привітний. Взагалі чилійці, як і українці, мирна нація. Але навіть мирній нації іноді уривається терпець.

Як ось зараз у Чилі тривають масові протести громадян проти уряду. Засоби масової інформації розповідають нам про агресію протестувальників. Протестувальники ж мають на це також що сказати. Зі мною на зв’язку був Вашингтон Карсамо Сільва – фотограф і житель міста Темуко, який щодня виходить на акції протесту:

Що саме трапилося в Чилі і спонукало жителів до протестів?

Cпершу я повинен пояснити, що відбувається сьогодні в Чилі. Це не політична акція, а справжній соціальний рух, де всі люди заявляють про свої громадянські права на освіту кращої якості, право на здоров’я, покращену пенсійну систему, вищі зарплати, на нові можливості для якісного лікування жителів країни, на відновлення моря, яке сьогодні є майже приватною власністю, відновлення виробництва міді та літію, які експлуатуються для транснаціональної компанії на півночі Чилі, на відновлення майже рівня життя країна. Чилі продавали поступово через корупційну політику з кожним новим президентом, але сьогодні чилійський народ припинив боятися і вийшов на протест.

Якщо ви бачите, на багатьох світлинах майорять два прапори: прапор Чилі та прапор Мапуче (найчисленніша група індіанців у Південній Америці, які досі підтримують неушкоджену культуру). Тож із цієї причини ви не знайдете тут жодного прапора політичних партій. Народ стомлений, розлючений і розчарований роками. Занадто багато років брехні від влади, тому кожен регіон піднявся на протест проти влади та чинної політики.

Є відео в Інтернеті щодо зруйнованого метрополітену в Сантьяго. Хто і чому його зруйнував?

Наразі ніхто не знає, хто знищив метро, але це було першим наслідком “оприватнення” метра владою, яка вирішила цьогоріч вдвічі збільшити вартість квитка. Студенти, не погодившись із рішенням, вирішили не платити за проїзд, і всі були заарештовані. А потім щодня інші люди робили те ж саме – не платили проїзд. Із кожним днем все більше поліціянтів біля станцій метра контролювали вхід. Але певно цього було вже не достатньо, тож одного дня метро запалало.

Життя в країні занадто дороге, середньої зарплатні вистачає лише на сплату комунальних послуг і скромну їжу. Ми економимо на всьому: на одязі, на відпочинку, ми не можемо дозволити собі подорожувати або навчатися за кордоном. Ми, звичайні громадяни, стали бранцями ситуації, яку за багато років створювало для нас кожний наступний уряд. Це майже тридцять років зловживань з його боку.

Чилі – це прекрасне місце. Чилійці – народ, який не прагне багатства й розкоші, люди хочуть лише кращого життя, життя, яке дозволить не думати з острахом про завтрашній день. Адже навіть народити дитину – це проблема, коли корупція в медицині. А щоб отримати гарну освіту, необхідні реформи в галузі. Чилі потребує реформ в усіх напрямках, і ми намагаємося зараз це довести.


Це нам, людям з інших континентів здається, що жителі Південної Америки лише насолоджуються сонечком, природою і співають пісень. Насправді чилійці важко працюють для того, щоб прогодувати себе і свою сім’ю.

П’ятнадцять регіонів і всі охоплені страйком. Чи це не знак, що народ стомився і не має іншого виходу, як виходити на демонстрації?

25 жовтня в Чилі відбулася наймасштабніша акція протесту, народ вимагає відставки чинного президента та покращення соціальних умов. І не підвищення ціни на транспорт викликало цю хвилю страйків, це просто було останньою краплею для терплячого народу.

Обурює, що на допомогу поліції правління Чилі підключає війська, і ніхто не бере на себе відповідальність за сотні поранених мирних жителів.

Чилі – найбільший у світі експортер міді, має добре розвинуту металургійну галузь, а також деревообробну, харчову, текстильну. 7% ВНП забезпечують тваринництво й рибальство. Чилі – один із найбільших експортерів фруктів, риби та виробів з деревини. Країна є торговельним партнером Китаю, Японії, США, Бразилії.

Із 1990 року в Чилі почав розвиватися туризм. 20% країни – це національні парки та заповідники. Незаймана природа й історичні пам’ятки манять сюди туристів зі всього світу. А ще там побудована одна з найбільших обсерваторій світу, бо в Чилі найчистіше небо.

Тож з урахуванням усіх природних ресурсів, туризму, національних багатств, рівень життя в Чилі має бути настільки високим, щоб чилійці виходили з дому на роботу, а не на демонстрацію. Утім наразі в країні щось іде не так.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram