Абонплата за газ: відмінити не можна залишити

Наприкінці березня українців шокувала новина про введення абонплати за газ. Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вирішила, що з 1 квітня цього року громадяни України платитимуть окремо за спожитий газ і окремо – за послуги з транспортування газу, так звану абонплату.

“Український інтерес” з’ясував, що це означало для простого споживача.

Як повідомляв глава Уряду Володимир Гройсман, це мало обернутися для пересічного споживача збільшенням сум у платіжках за “блакитне паливо” від 1,3 до 3 разів.

Таке нововведення є вкрай дивним і незрозумілим. Зокрема і спосіб, у який його запровадили.

По перше, вищезгадана комісія вирішила оприлюднити своє рішення лише за чотири дні до вступу його в силу. Так, інформація про нові правила оплати за газ на сайті НКРЕП з’явилися тільки 28 березня, а вже 1 квітня громадянам нараховували би вартість по-новому.

Уведення абонплати стало чудовою нагодою для піару політиків різного масштабу. Адже тема – дуже зручна, “комунальна”, на ній можна отримати чимало “електоральних” дивідендів.

Утім, окрім парламентських діячів, про своє невдоволення абонплатою майже синхронно заявили і Президент, і Прем’єр-міністр.

“Ні я, ні Уряд це категорично не підтримуємо. Вимагаю, щоб це рішення було переглянуто”, – запротестував на свої сторінці у Facebook Володимир Гройсман. А Петро Порошенко закликав Кабмін та Нацкомісію знайти узгоджене рішення, яке б “передбачало непідвищення тарифів та розповсюдження субсидій на всі види платежів для всіх, хто цього потребує”.

Уже, як стало відомо сьогодні, 10 квітня, НКРЕКП таки скасувала своє рішення про введення абонплати.

“Ми сьогодні повинні скасувати це рішення, провести додаткові консультації, забезпечити, щоб для жодного українця не було жодного підвищення внаслідок цього рішення. Ми хочемо всім повідомити, що рішення ухвалювали відповідно до законодавства – прозоро й привселюдно”, – заявив голова регулятора Дмитро Вовк.

Очевидно, таке трактування, означає, що абонплата таки буде встановлена. Тільки з передбаченими компенсаторними механізмами для населення.

Підтвердження тому, що абонплати навряд чи вдасться уникнути, знаходимо і на сайті Міністерства фінансів. Розподіл платежів за газ передбачений Меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом.

“Ми застосуємо тариф на розподіл газу й опалення на основі потужності, що дозволить перенести деяку частину вартості на літні місяці – усі зміни набудуть чинності з 1 травня 2017 року”, – зазначається у документі.

Тож чому абонплату вирішили ввести раніше визначеного Меморандумом терміном? Одне з можливих пояснень: для демонстрації керівництву МВФ виконання Україною своїх зобов’язань. Відповідне рішення НКРЕКП було оприлюднено якраз незадовго до виділення Україні чергового траншу МВФ.

Інший аспект ситуації довкола введення абонплати – за що мають платити українці? За те, що за власні кошти “проводили” газ до осель? Адже не секрет, що газифікація в Україні доволі часто проводилась за рахунок самих споживачів, особливо у сільській місцевості.

Подібна абонплата стягується в окремих країнах. Однак таку плату, зазвичай, беруть, якщо газова компанія за свої гроші робить проект газового забезпечення будинку, прокладає трубу, встановлює лічильник і після цього ще й обслуговує споживача. Тоді вона шляхом введення абонплати компенсує свої витрати. В Україні ж виходить, що платити будуть за те, за що вже раніше заплатили.

Інше питання – хто отримуватиме прибутки від введення абонплати?

Відомо, що Дмитро Фірташ уже давно є монополістом на газовому ринку України. У його “Регіональну газову компанію” входять 28 компаній із 40, які є на ринку. Це близько 70% усіх розподільчих мереж, які у перспективі можуть отримувати гроші від абонплати.

Утім, сьогодні голова НКРЕКП Дмитро Вовк заявив, що Національна комісія розробила проект закону про повернення газорозподільчих мереж у власність держави. Документ, за його словами, уже передали до Кабінету Міністрів. Тож, до чиєї кишені потраплять “газові” гроші – вирішуватимуть Уряд та Верховна Рада.

Дмитро Павленчук, “Український інтерес”

Фото: Макс Ковальов