Михайлівський собор. 18–20 лютого українці згадують криваві події Революції Гідності. Тоді бійці “Беркуту” відкрили вогонь на ураження. Лише за три дні на вулиці Інститутській загинули понад сто людей – героїв Небесної Сотні.
Свято-Михайлівський собор із першого дня протестів не залишався осторонь Майдану. Ще 30 листопада під час розгону мирних демонстрантів активісти кинулись до стін Золотоверхого. Двері випадково були відчинені – ними мали вивозити сміття. Але одразу ченці підняли братію та відкрили основну браму. Тільки у соборі шоковані мітингарі змогли відчути безпеку та оговтатися від нападу.
У ніч на 11 грудня 2013-го вперше за вісім століть Київ почув набат Михайлівського собору. Тоді очікувалось, що правоохоронці проведуть “зачистки” маніфестантів Євромайдану. Іван Сидор розпочав дзвоніння, тим самим закликаючи киян допомогти та підтримати протестувальників.
Тоді постраждалі приходили самі. А вже під час лютневих розстрілів учасники Революції Гідності організували доставку поранених до монастиря, де їм надавали медичну допомогу.
У Михайлівському соборі влаштували своєрідний лікарняний корпус. В головний храм приводили людей з легкими та середніми пораненнями, а у трапезній церкві Апостола Іоана Боголослова влаштували хірургічне відділення для важкопоранених.
У самому соборі священнослужителі розстелили килими, де люди могли спати та відпочивати. На іншій частині священики продовжували молитися.
Минув час, багато що змінилося в країні. 21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Той самий дзвонар Іван Сидор зараз – помічник митрополита Єдиної Помісної Церкви та священик храму Теплої Софії. Але не минають спогади, а з ними і біль за героями Небесної Сотні.
2019-го отець Іван вперше за п’ять років наважився показати світлини тих страшних лютневих днів, коли священики Михайлівського собору почали молитися за героїв Небесної Сотні.
Фото: Facebook/John Sydor
До слова. Святий Миколай народився у III столітті нашої ери – 270-275 роках. Місце його народження – місто Патар, що у східній частині сучасної Туреччини. Сім’я Миколая була однією з найзаможніших у місті. Миколай був єдиною дитиною у сім’ї, тож жив у добробуті та турботі. Утім, батьки Миколая померли дуже рано, і хлопчика став виховувати його рідний дядько – єпископ міста Мири. Уже там Миколай вирішив присвятити своє життя служінню Богу. Читати більше:
Свято-Михайлівський собор – душа Революції Гідності
Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]
