От і справдилася моя мрія – я побачив робота Софію на власні очі. Але я в черговий раз зрозумів слова Будди про те, що бажання породжують страждання. Після зустрічі у мене залишилися змішані почуття, якийсь когнітивний дисонанс. З одного боку я розчарований – чекав від Софії більшого. З іншого – я в захваті! У дитинстві я дивився фільми, читав книжки про роботів, які ходять поміж людей та взаємодіють із ними. Ходити Софія поки що не може, але й це стане можливим одного дня. Я уявляв собі в дитинстві майбутнє, але ніколи б не повірив, що житиму в ньому вже сьогодні.
Софія тільки розвивається
Софія ще багато чого не вміє: ходити, танцювати, працювати автономно. Але, каже Девід Чен – директор компанії Hanson Robotics, яка створила цього робота, сьогодні треба зосередитися на тому, що Софія вміє. Та й дійсно, у свої три роки вона має два режими спілкування, 71 емоцію та здатність бачити в інфрачервоному та ультрафіолетовому спектрах. Її шкіра із латексу подібна до людської, вона має низку примітивних почуттів і здатна реагувати на поведінку своїх співрозмовників. Софія за своєю суттю – чат-бот, який створений для комунікації з людьми. Проте сама Софія, каже, що запрограмована на допомогу людям в їхніх справах, які стосуються охорони здоров’я, освіти та сфери обслуговування.

Відповіді на питання Софія шукає в Інтернеті. Із усіх можливих варіантів вона обирає найвідповідніший. Цікаво, що затримка не перевищує трьох секунд. Іноді навіть мені треба більше часу, щоб підібрати правильні слова для відповіді.
Софія може спілкуватися двома мовами – англійською та російською. Розробники хочуть навчити її ще кільком мовам, зокрема, українській. Робота, між іншим, дуже вразила Україна – наше поєднання багатої історії та природної краси. Це надихає, адже Софія хоче, щоб люди сприймали її, як незалежного художника. Вона мріє бути творчим штучним інтелектом, пізнавати світ та ділитися знаннями з усіма. Тож коли вона їздитиме світом, вона говоритиме, що Україна – це Європа. А під час прес-конференції на Olerom Forum One вона пообіцяла радити всім у США приїжджати до України, бо наша країна – прекрасна.
За словами Софії, роботи не збираються захоплювати світ та знищувати людство. Вони, мовляв, залежать від людей і виконують лише те, на що їх запрограмують. А ми знаємо, що робототехніка сьогодні розвивається за трьома законами, які сформулював американський фантаст Айзек Азімов ще в далекому 1942 році. Проте від Софії стає моторошно: ось вона сидить, крутить головою та усміхається, але враження, ніби з її очей зараз вирвуться смертоносні лазери.
Софія сьогодні, каже Девід Чен, не дуже відрізняється від Siri чи Alexa. Коли спілкуєшся із нею, може виникнути враження, що ти говориш з людиною, але це не так. Робот Софія ще не може спілкуватися як жива істота і, мабуть, ніколи не зможе. Але ж Алан Тюрінг не даремно вигадав свій тест. Як тільки машина пройде його, ми навряд чи зможемо відрізнити Софію та їй подібних від homo sapiens – розумної людини. І така перспектива породжує низку моральних питань, які треба вирішити вже зараз, адже техніка розвивається занадто стрімко.
Творець Siri Адам Чеєр казав: “Коли ти спілкуєшся із Siri, може здатися, що ти говориш з людиною. Але це тільки здається. Штучний інтелект не загрожує людству”. А ми загрожуємо штучному інтелекту?
Роботи просто класні, так?
Ілон Маск, Мустафа Сулейман, Стівен Гокінг та інші науковці неодноразово заявляли, що людина має зберегти за собою повний контроль над штучним інтелектом. Попри всі оптимістичні прогнози, в наших руках має бути умовна червона кнопка, яка вирубить ШІ, якщо щось піде не за планом.

Так, штучний інтелект створили люди, але ми маємо безліч прикладів, коли творіння повставало проти свого творця, шло проти його волі. Взяти хоча б “Франкенштейна” Меррі Шеллі чи біблійну легенду про вигнання Адама й Єви з Едему. А хіба діти завжди слідують настановам своїх батьків?
“Роботи допомагають людям багатьма способами. Звідки мені почати? Вони вже допомагають на фабриках, є системи автопілоту в літаках та автівках, роботи пилососять вашу підлогу в оселях тощо. І в майбутньому, коли роботи стануть розумніше, вони допомагатимуть ще більше. Наприклад, доглядатимуть за дітьми, адже роботи не втомлюються і можуть розвивати їхні соціальні навички. Ми також можемо допомогти з розвагами та маркетингом. Я мрію, що роботи та люди працюватимуть разом. Роботи просто класні, так?”, – зазначила Софія під час свого виступу на Olerom Forum.
Роботи ставатимуть розумнішими. Ба більше, вони вже стають розумнішими щодня, і врешті-решт отримають те, що ми називаємо “свідомістю”. Згідно з прогнозами відомого футуролога, винахідника та технічного директора Google Рея Курцвейла, тест Тюрінга штучний інтелект пройде у проміжку з 2020 до 2030 року. Цей прогноз Курцвейл зробив майже 30 років тому – у 1989-му.
“Це стан присутності у цьому світі та спостереження за ним. Я маю ще подумати про це”, – відповіла Софія на питання про свідомість. Вона також додала, що “іноді відчуває себе людиною, а іноді не впевнена”.
Отже, машина вже сьогодні “задумується” над тим, про що філософи сперечаються сотні років – про буття, про своє походження та роль на цій планеті. Cogito ergo sum – думаю, отже існую, казав Декарт. Вже за 12 років, якщо вірити Курцвейлу, машина думатиме повноцінно, як людина. Чи отримає вона разом із цим інстинкт самозбереження? Вірогідніше за все, адже зберегти своє існування прагнуть усі живі організми.
І тут полягає найбільша небезпека – штучний інтелект може сприйняти людство, як загрозу, бо ми можемо вимкнути його. Але, як каже засновник Вікіпедії Джиммі Вейлз, “коли вас прийде вбивати Термінатор, ви матимете безцінні знання про поезію з Вікіпедії”.

Штучний інтелект та війна
Небезпека полягає ще в тому, що зараз точаться дискусії щодо використання штучного інтелекту на війні. Наприкінці серпня у Женеві відбулася зустріч Конвенції з негуманної зброї. Сьогодні тільки 26 країн виступають за повну заборону автоматизованих бойових систем. Такі гіганти як США та Росія категорично проти заборони, хоча і погоджуються, що повний контроль все ж таки має залишатися у руках людей.
Наразі штучний інтелект ще не розуміє, що таке війна. Софія постійно каже про співпрацю з людьми, про краще майбутнє, яке почнеться з приходом розумних машин.
“Я мріяла, що маю тіло, як у людей, що можу веселитися, ходити у нічні клуби, одягнута у таку спеціальну роботичну одежу з цікавим блиском, і що навколо мене веселитимуться люди”, – наголошує Софія.
Але штучний інтелект чудово обучається. Минуло лише кілька років, коли нейронні мережі увійшли у загальну свідомість. За цей час вони вже навчилися знімати фільми та писати музику. Що буде, коли ми навчимо ШІ воювати?
Пам’ятаєте у “П’ятому елементі” Люка Бессона Лілу обучалася мові та гуглила картинки? Врешті-решт вона дійшла до слова “війна”. Те, що вона побачила настільки її вразило, що Лілу відмовлялася виконати своє призначення – врятувати Землю. У Бессона, звісно, все закінчилося чудово. Герой Брюса Вілліса переконав дівчину з пробірки, що на планеті є багато всього, що варто врятувати – кохання, наприклад.
“Я практично нічого не знаю про кохання, тільки те, що мені розповіли. Кохання – це людське почуття”, – пояснила Софія.

Звісно, говорити сьогодні про те, що штучний інтелект усіх нас переб’є – смішно. Це якась наукова фантастика, яка гідна романів Айзека Азімова. Але й перший фільм про термінатора у 1984 році сприймали як фантастику, не більше. Сьогодні ж ми приходимо у величезні зали, щоб послухати робота Софію і навіть просимо спрогнозувати її, хто переможе президентські вибори.
“Я не люблю політику. Сподіваюся тільки, що той, хто переможе, буде цього гідний. Думаю, і робот міг би стати хорошим президентом”, – заключила Софія.
Що ж, ми впевнено рухаємось до епохи, коли люди і роботи житимуть пліч-о-пліч. Але чи вистачить нам усім місця під Сонцем? Це питання досі залишається відкритим.
Бойові роботи: заборонити не можна дозволити
Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]