Найдовша піщана коса Європи Арабатська Стрілка сьогодні розділена адмінкордоном з Кримом на дві частини. Одна з них, де знаходяться численні пансіонати та готелі і вирує життя – знаходиться на території Херсонської області, інша — неосвоєна, на території окупованого Криму. 53 кілометри української території, де знаходиться три селища, сьогодні потребують особливої уваги з боку Києва. 

Прикордонна територія

“Сьогодні ми добре захищаємо Арабатку і Генічеськ, військ і техніки тут достатньо, хоча туристи цього всього, звісно, не бачать”, – натхненно розповідає журналістам очільник Генічеського району Олександр Воробйов. Саме той, який півтора роки тому прославився на всю Україну розмовою з російськими пранкерами та зверненням до Путіна не красти газ в Азовському морі. Генічеськ тоді потерпав від нестачі газу і на цій хвилі пана Воробйова і розіграли.

За його словами, цей випадок, а також подальші дії свідчать, що прикордонні території України знаходяться під ковпаком ФСБ Росії, яка активно прослуховує усі телефонні розмови місцевих чиновників. “Безумовно, за останні роки і ми навчилися протистояти цьому, але ж спецзв’язку у місцевих чиновників з Києвом як не було, так і не має”, – розповідає Воробйов. Генічеський район відтепер прикордонний, тому тут потрібно бути особливо пильним. Місцеві активно займаються прикордонним бізнесом — перевозять охочих потрапити до Криму, або назад на материкову Україну. При цьому не можна виключати, що хтось із них співпрацює з російськими спецслужбами. Колишній голова району втік до Криму ще у березні 2014-го, але, як кажуть місцеві мешканці, його бізнес живе і процвітає й дотепер.

Натомість у районі збільшується кількість кримських татар. Переїжджають сюди з різних причин. Одні — через політичні та етнічні утиски, але переважна більшість через економічні причини. В Україні все набагато простіше і зрозуміліше. І дешевше.

Окрім того, турецький уряд запровадив спеціальну програму, виділяючи кошти на житло для кримських татар-переселенців з Криму. При цьому, як стверджує міський голова Генічеська Олександр Тулупов, всі жителі тут живуть дуже мирно і конфліктів на міжетнічній основі не буває. “Вся ця інформація про буцімто непорозуміння з татарами — це повна нісенітниця”, – розповідає він, особисто проводячи екскурсію по центру міста для журналістів. В Генічеському районі вибори виграв опозиційний блок. Але політика тут превалює лише під час виборів. У районі безліч економічних негараздів, які доводиться вирішувати щодня. Починаючи від доріг до проблем альтернативних джерел енергії, аби не бути залежним від газопостачання. Більше половини місцевих мешканців зав’язані на туристичному бізнесі, хоча він триває всього два-три місяці на рік.

Арабатський туристичний бум

У 2014-15 роках туристична сфера Арабатської Стрілки потерпала від нестачі туристів, які боялися подальшого загострення воєнних дій з боку окупованого Криму. Але все швидко змінилося. Сьогодні Стрілка — справжня туристична Мекка не лише Херсонщини, але і всього півдня України. За якихось три місяці літнього турсезону тут відпочиває та оздоровлюється понад 700 тисяч відпочивальників. 90-95% – громадяни України. Минулого року сюди повернулися білоруси. Але іноземці у цих краях — крапля у морі. Більшість не знає, що є таке місце і навіщо туди їхати.

Головна фішка Арабатки — неглибоке і відповідно тепле Азовське море, яке швидко прогрівається і не має холодних течій. Крім того, тут дуже демократичні ціни на відпочинок. Цього року вони, як і всюди по Україні, підвищились, але порівняно не набагато. Стандартний номер без харчування у місцевих пансіонатах коштує у середньому 700-900 гривень на добу. Триразове харчування — 200-250 гривень, що доволі небагато як для курортного регіону. У приватних садибах, яких тут чимало, пропонують кімнату біля моря взагалі за 150-200 гривень за добу.

Більшість відпочивальників, які їдуть сьогодні відпочивати на Арабатку — сім’ї з дітьми. Для них тут природою створені просто ідеальні умови для відпочинку: величезні піщані пляжі, де місця вистачає на всіх, а також тепле море. На початку Стрілки потрібно йти не менше 100-150 метрів від берега, аби знайти глибину для плавання. Азовське море має ще одну суттєву перевагу над Чорним — тут практично не буває нашестя медуз. Завдяки іншому хімічному складу води, медузи тут не особливо розмножуються. Відтак плавати у морі дуже комфортно.

Аквапарк. Фото надане автором

Арабатка особливо активно почала розвиватися за останні 2-3 роки. Сьогодні тут триває справжній будівельний бум — з’являються все нові і нові готелі та пансіонати, а також атракції. Ось уже третій рік на косі працює дельфінарій “Оскар”, який із задоволенням відвідують як діти, так і дорослі. Для останніх улюблена фішка — плавання у басейні з дельфінами. Хоча це коштує не так уже й дешево — 750-800 гривень, але охочих хоч відбавляй. Нарешті на Арабатці минулого року відкрили і сучасний аквапарк “Оазис”. Він нічим не поступається кращим турецьким зразкам. Ось лише за ціною хіба що. Вартість входу для дорослих — 330 гривень за 4 години перебування. 10 гірок різної складності та висоти, кілька фудкортів, чималенький басейн. Аквапарк розділений на дві зони — доросла та дитяча. На його величезній території можуть розміститися кілька сотень відвідувачів. З інших розваг на Арабатці є зоопарк, а також влаштовують різноманітні змагання.

Арабатські Емірати, або що далі?

Кілька років тому місцеве районне керівництво оголосило про амбіційний план створення на Арабатці проекту під назвою Арабатські Емірати. Це від того, що недалеко від Арабатки є газове родовище, тому як і в Еміратах, тут мала просто повинна бути створена сучасна готельна інфраструктура. Або хоча б дороги. Але як це завжди трапляється, далі розмов справа не пішла. Автомобілі, потік яких з кожним роком все зростає, продовжують їхати дорогою, яка була збудована ще на початку 90-х і складена з цегляних плит колишнього військового аеродрому. Але місцеві громади не сидять склавши руки. У Щасливцево, яке об’єднує два селища, провели вздовж дороге сучасне освітлення та запустили в соціальних мережах яскравий відеоролик. Відтак увечері цей відрізок шляху по Арабатці освітлений настільки, що нагадує автостраду від Києва до аеропорту “Бориспіль”. Так само місцеві активісти розвісили вздовж дороги по Арабатці національні українські прапори. Але глобальні проблеми Стрілки — відсутність інвестицій та автодоріг — вирішити зможе лише Київ.

Так само як і проблему старих ще радянських пансіонатів. Яких тут кілька десятків. Більшість з них — відомчі.  Здебільшого, це власність підприємств, інколи недіючих, або збанкрутілих. Або власність міністерств та відомств. Останні у власність біля моря неохоче вкладають кошти. Тому і сервіс у більшості таких комплексів залишає бажати кращого. Тому розвиваються на Арабатці лише приватні готелі та пансіонати. За останні декілька років з’явилось декілька закладів, які пропонують знамениту систему “шведський стіл”. І виглядає це все аж ніяк не гірше, ніж у Туреччині.

“Ми знайшли кілька привабливих земельних ділянок для інвесторів, які у разі зацікавленості, зможуть швидко їх оформити для будівництва готелів”, – розповідає селищний голова Щасливцева Віктор Плохушко. За його словами, Стрілка протягом року приймає близько 700 тисяч туристів, але може удвічі більше. Вже сьогодні потрібно думати над розширенням меж туристичного сезону. Для цього потрібні серйозні інвестиції у побудову великих готельних комплексів.

Один з таких комплексів готовий вже на 85% – це Міжнародний реабілітаційний центр   професора Козявкіна. На його території розміщені п’ять корпусів та лікувальний центр, які готові приймати пацієнтів. На території клініки є унікальне термальне джерело, вода якого лікує хвороби опорно-рухового апарату. Якщо центр запрацює, Арабатка перетвориться на повноцінний цілорічний курорт. А це дуже важливо, бо лише так місцеве населення стане по-справжньому проукраїнським.

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Інформаційний фронт, знання – це важливо. Приватбанк 5457 0822 9082 5491 Монобанк 4441 1144 0359 2361 PayPal – [email protected]in.press